Моральний авторитет чи нерейтинговий кандидат
Аналізуючи виборчі кампанії незалежної України, експерти сходяться на думці, що чи не найбільш серйозної помилки в 2014 році припустилась кандидат на крісло президента Юлія Тимошенко. Після звільнення з в’язниці, багато хто з членів команди "леді Ю" не радив їй балотуватись, аргументуючи це тим, що варто пропустити кампанію, відсторонитись і зіграти роль морального авторитету, тобто, поїхати у міжнародне турне з правозахисною метою.
Читайте також: Вибори президента України-2019: хто піде та які у них шанси
Уже тоді було очевидно, що тренд Петра Порошенка набирає обертів. Натомість, стартові позиції Юлії Тимошенко були далекими для вагомої конкуренції. Вона вирішила інакше. Як наслідок – результат у 14% став надзвичайно болючим, а перемога Порошенка в першому турі була очевидною. Участь Тимошенко в перегонах не завадила Порошенку,
– згадує директор Школи відповідальної політики Андрій Юсов.
Погоджується з попереднім експертом і Андрій Миселюк. Він зазначає, що в 2014 році Юлії Тимошенко потрібно було перечекати і взяти участь у парламентських виборах, які відбувались того ж року, а також у наступних президентських.
Інколи, для досягнення мети потрібно відступити
Юлія Тимошенко – не та людина, яка дослухатиметься до таких порад. У неї була дуже велика жага влади, тому вона пішла на вибори й програла. Її наступна політична еволюція ї дії довели, що їй правильно радили. Адже вона не надто вдало виступила на парламентських виборах, насилу потрапила до Верховної Ради. Натомість на місцевих виборах у 2015 році показала хороший результат. Надалі шанси на президентську посаду поступово підвищувала. У 2018 році вона постійно очолювала президентські рейтинги. До Тимошенко почали намагатись долучитись люди з інших політичних партій,
– додає політолог, директор інституту соціально-політичного проектування "Діалог", Андрій Миселюк.
Сумнівне позиціонування
Під час виборчої кампанії 2010 року Юлія Тимошенко теж припустилась серйозних помилок. Тоді вона не використала існуючі можливості задля перетягування на свій бік груп, які могли допомогти у протистоянні з Януковичем.
Читайте також: Як кандидати дивують виборців: від крадених шапок з Давосу до спаленого Range Rover
На думку Андрія Юсова, участь "леді Ю" у кампанії 2010-го року запам’яталась недостатньою мобілізацією демократичного виборця в другому турі та її готовністю до компромісів із політичними опонентами.
Виборці надовго запам’ятали її спробу створення широкої коаліції й підписання угод з Януковичем за президентства Ющенка. Саме ті невдалі дії закарбувались у пам’яті багатьох патріотичних й демократичних виборців та завадили їм підтримати Тимошенко в другому турі. Це була серйозна помилка, яка мала наслідки не лише для її кар’єри, а й для долі цілої країни,
– сказав Андрій Юсов.
Під час кампанії-2010 року балотувався й Сергій Тигипко. Теоретично, він міг використати амплуа третьої сили. Сергій Тигипко, як і у Арсеній Яценюк, мали для цього всі підстави. Щоправда, їх рейтинги були далекими від тих, які серйозно впливали на ситуацію. Хоч бажання та певні декларації все ж були.
Теоретично, Арсеній Яценюк міг використати амплуа третьої сили
Якщо говорити про інших кандидатів, то свого часу фатальної помилки у позиціонуванні припустився й Анатолій Гриценко, коли він, ніби жартома, позиціонував себе як перший непрохідний. Це гасло зашкодило йому на виборах.
Люди за своєю природою голосують за успішного переможця, тому не можна позиціонувати себе таким, що вже програв. Як ми бачимо, цього разу він вже такого не говорить – вочевидь, зробили правильні висновки,
– зазначає Андрій Миселюк.
Згадати всіх
Якщо ми говоримо про Олександра Мороза, то після підтримки Партії регіонів і по суті входження в широку коаліцію його участь у наступних парламентських та президентських виборах, як і нинішніх, немає сенсу. Тобто електорально він себе знищив саме тими кроками.
Читайте також: Як політики використовують свої родини у виборчих перегонах
Володимир Литвин, який свого часу теж балотувався на найвищу посаду, ніколи не мав серйозних шансів обійняти цю посаду. Адже завжди брав участь в президентських перегонах лише щоб підігріти свої позиції на парламентських виборах. Він був як певна частина владної команди.
Ця когорта політиків списала себе з українського політичного поля тоді, коли вчасно не змогла відмежуватись від режиму Януковича. Вони не зрозуміли, що все змінилось. Вже не можна було робити те, що дозволялось за часів Кучми. Власне, Кучма – це не Янукович: у них були різні методи досягнення мети. Той, хто не зрозумів, що треба вчасно перепозиціонуватись і втекти, на жаль, чи на щастя для країни, навряд чи з’явиться в нашій політиці,
– переконаний Андрій Юсов.
Неоцінені "понятія"
Під час буремних виборів 2004 року найбільше помилок наробив Віктор Янукович. Він намагався досягти мети шляхом нахабних фальсифікацій, діючи "по понятіям". Янукович вже тоді був упевнений – Україну можна "нагнути" так, як йому потрібно й що у нього є всі можливості для досягнення цієї мети. Звичайно, це обурило суспільство, відбувся Майдан, який тоді поклав край його сподіванням обійняти головну посаду країни. Українці довели йому справою, а не словами, що це не так.
Фальсифікації й самовпевненість не допомогли Януковичу підкорити країну
Якщо зазирнути ще далі в історію, то Андрій Миселюк згадує 1999 рік, коли була так звана Канівська четвірка (Олександр Мороз, Євген Марчук, Олександр Ткаченко та Володимир Олійник), яка не змогла обрати з-поміж себе одного кандидата, який міг би кинути виклик Леоніду Кучмі та лідеру комуністів Петру Симоненку.
Читайте також: Рейтинг кандидатів у президенти: соціологи оприлюднили нові результати
З одного боку в них були амбіції, з іншого – адміністрація президента всіляко налаштовувала одного проти іншого. Не можна говорити, що вони щось зробили фатально неправильно. Головною причиною їх програшу стало те, що вони не висунили єдиного кандидата, який би мав шанси перемогти Леоніда Кучму.
Чимало помилок припускають й нинішні кандидати у президенти. Щоправда, сьогодні аналізувати їхні вчинки ще рано, адже вони ще можуть утнути чимало цікавого.