Читайте також: Як політики використовують свої родини у виборчих перегонах
Невдалий піар чи економія
Поганого передвиборчого піару не буває – так вирішив кандидат у президенти Ігор Шевченко і виклав у мережі своє фото й відео з шапками, які він безкоштовно взяв у Давосі. Загалом, передвиборча кампанія кандидата вражає своїм креативом. До перформансу з шапками, політик започаткував акцію з пошуку дружини в Інтернеті. Про що поінформував суспільство з численних білбордів.
Акція з шапками з Давосу була зроблена Ігорем Шевченко винятково для привертання уваги. Власне, він сам про неї й розповів. Цей кандидат у президенти хоче економити на прямій рекламі тому й створює неординарні історії про себе, які підхоплюють ЗМІ, фактично безкоштовно рекламуючи його. Таким чином кандидат економить ресурси,
– розповідає у коментареві 24 каналу політичний експерт Дмитро Купира.
Пошук другої половинки – справа не з легких
На шляху до Верховної Ради
Багато претендентів на крісло на Банковій насправді прекрасно розуміють – воно їм "не світить". Проте продовжують епатувати суспільство, щоб на майбутніх парламентських виборах зайти до Верховної Ради.
Читайте також: Втручання Росії в президентські вибори: які схеми використовуватиме Кремль
У нестандартний спосіб вирішив про себе заявити й лідер "АвтоЄвроСила" Олег Ярошевич, який координував протести проти високого податку на розмитнення автомобілів на єврономерах. На початку листопада він спалив свій Range Rover. Після цього вчинку багато хто почав говорити, що це не що інше як нестандартний старт політичної кар'єри. До цього випадку про Ярошевича ніхто навіть не чув. А от після спалення машини його почали впізнавати. А за деякий час він справді заявив, що має намір балотуватись у президенти.
Коли Ярошевич спалив свою автівку, це вже був політичний крок. Але епатаж – дуже тонка річ і не всі можуть правильно нею користуватись. Це дуже небезпечий інструмент,
– говорить 24 каналу директор Школи відповідальної політики Андрій Юсов.
Яскраво горіло авто Ярошевича, гарантуючи йому кілька хвилин безкоштовної слави
Своєю сумнівною популярністю нинішній кандидат у президенти – Роман Насіров має завдячувати не стільки затриманню та гучним звинуваченням, скільки пледу в клітинку. Ну кого в нашій країні здивуєш судимістю чи звинуваченнями в корупції? Натомість мало кого заносили в судову залу, вкритим пледиком. Та ще й під спалахи сотень телекамер.
Буде круто?
Кандидат від Опозиційного блока – Олександр Вілкул теж вирішив у нестандартний спосіб агітувати за себе. Так, в соціальних мережах було запущено хештег #willcool. Який перекладається як "буде круто", "буде класно". Лише проголосуйте – буде класно! Гасло стильне, молодіжне, сучасне. Водночас, гарно обігрує прізвище кандидата на президенство. З цим важко посперечатись, але чи справить це враження на потенційного виборця – питання.
Читайте також: Зеленський вперше оприлюднив декларацію
Як сказав Андрій Юсов, коли йдеться про політиків, які борються за якийсь рівень впізнання – поганого піару не буває, як у випадку з Ігорем Шевченком.
Будь-яка згадка про нього є позитивом, адже він маловідомий і вочевидь не змагається за результат, а за інформаційну присутність. Олександр Вілкул – політична фігура трохи більшої ваги, тому його креатив уже більш зважений і позитивний. Звичайно, це ризикована річ, але не за межею фолу, як у випадку з шапкою чи пошуком дружини у Шевченка. Коли такі нестандартні кроки роблять важковаговики – це впливає на електоральну ситуацію, а коли кандидати, чий рейтинг нижче 10-го місця – це не матиме жодних електоральних наслідків. Такі акції лише залишать інформаційний слід, чого кандидати й намагаються досягнути,
– додав експерт.
Чи не єдиний випадок вдалого нестандартного піару належить команді Володимира Зеленського. Про що яскраво свідчать останні рейтинги. Достеменно невідомо – чи планував він балотуватись в президенти, коли починались зйомки фільму "Слуга народу", але наразі шоу-мен вельми вдало переніс свій екранний образ в реальне життя. Сьогодні люди на напівсвідомому рівні асоціюють Володимира Зеленського з головним героєм картини – Василем Голобородько. І не дивно, адже картина протягом кількох років "працювала" над іміджем майбутнього кандидата у президенти.
Декому нестандартну піар-кампанію вдається перетворити у виборчі бонуси
Виборець має низку мотивацій, одна з яких – імідж кандидата, тобто я голосую за того, кого знаю. Щоправда, подібний принцип переважно працює на локальних кампаніях місцевого рівня, коли ми голосуємо за депутатів місцевих рад. На президентських кампаніях цей принцип не працює, оскільки загальнонаціональні лідери – вже впізнані.
Навіть, якщо виборець ще не визначився за кого голосувати, він все одно обиратиме серед тих, кого загалом знає і кому довіряє. В цій ситуації невідома людина з незрозумілою репутацією навряд чи зможе перехопити голос. Тому історія з шапками точно зможе конвертуватись у впізнаваність кандидата, але так само точно не зможе конвертуватись у електоральні голоси,
– розповідає 24 каналу голова центру аналітичних студій та аналітики "Ейдос", Віктор Таран.
Згадати всіх
В українській політиці епатуючий піар використовують достатньо давно. Планувала йти у велику політику й Вєрка Сердючка. Блок імені Вєрки майже зареєстрували, але в останню мить Андрій Данилко все ж передумав. Соціологи давали цьому блоку вельми хороші показники. Тоді у Андрія Данилко вистачило політичної відповідальності й зваженості не піти цим шляхом. Як наслідок проект Сердючки не відбувся.
Інколи виборчі списки можуть дивувати і вражати
Яскравим свого часу був й піар партії Зелених, які залучили до кампанії комік-трупу "Маски-шоу", які на той момент були дуже успішними. Тоді залучення шоу-бізнесу до виборів ще було незвично.
Свого часу Наталя Королевська провела з'їзд своєї партії – "Україна – вперед!" посеред поля з соняшниками.
Насамкінець, яким би креативним не був піар від кандидатів у президенти, проте важливо пам'ятати, що обираємо, передовсім, високопосадовця від якого залежить наше майбутнє.