Про це йдеться у звіті аналітиків Інституту вивчення війни (ISW).
Читайте також Масштабна операція "Епічна лють" проти Ірану: що відбувається зараз на Близькому Сході
Як насправді реагує Росія?
Кремлівський диктатор Володимир Путін 1 березня висловив співчуття президенту Ірану Масуду Пезешкіану з приводу загибелі Хаменеї, членів його родини та кількох іранських чиновників внаслідок американо-ізраїльських ударів.
Путін назвав смерть аятоли "вбивством", скоєним у "цинічний спосіб", але не згадав прямо ані про Сполучені Штати, ані про Ізраїль.
Тим часом Міністерство закордонних справ Росії виступило з аналогічною заявою, назвавши удари порушенням міжнародного права. У відомстві також розкритикували Вашингтон і Тель-Авів за проведення атак після нещодавніх спроб переговорів з Іраном та заявили, що ці дії загрожують регіональній і глобальній стабільності.
Крім того, МЗС звинуватило Ізраїль у тому, що той нібито раніше запевняв Росію у відсутності намірів здійснювати збройну агресію проти Ірану.
Голова комітету Держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький та перший заступник голови цього комітету Олексій Чепа, які зазвичай транслюють позицію Кремля для внутрішньої аудиторії, також розкритикували дії США та закликали Раду Безпеки ООН і міжнародну спільноту втрутитися, щоб зупинити удари.
Типові заяви Москви із засудженням ударів по Ірану підкреслюють обмежені можливості Росії підтримати Тегеран і асиметричний характер російсько-іранських відносин,
– зазначили в ISW.
Під час війни в червні 2025 року Росія вже виступала з подібними заявами, однак не змогла надати Ірану суттєвої допомоги для захисту від ізраїльських, а згодом і американських атак.
За словами аналітиків, повномасштабна війна Росії проти України обмежує її здатність надавати Ірану військову підтримку. Це також свідчить про те, що з часом Москва стала менш залежною від Ірану, налагодивши власне виробництво значної частини раніше імпортованих компонентів, і водночас значно більше покладається на підтримку Північної Кореї.
Кремль змушений балансувати між збереженням відносин із союзниками, зокрема з Іраном, і спробами перезавантажити відносини зі США на власних умовах, у тому числі намагаючись уникнути нових американських санкцій,
– підсумували аналітики ISW.
Що відбувається в Ірані?
Зранку 28 лютого президент США Дональд Трамп заявив, що США розпочали масштабні бойові дії в Ірані, щоб усунути загрози з боку іранського режиму.
1 березня стало відомо, що внаслідок атаки загинув верховний лідер Ірану Алі Хаменеї. Разом із ним також були ліквідовані: міністр оборони країни, начальник Генштабу, головнокомандувач КВІР та секретар Ради оборони.
Наразі в Ірані запущено механізм транзиту влади. Згідно з конституцією, тимчасове керівництво здійснює рада за участі президента Масуда Пезешкіана та інших посадовців, також очікується швидке визначення нового верховного лідера.