Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов в ефірі 24 Каналу пояснив, що іранська влада розглядає поступки як пряму загрозу власному виживанню. За його словами, для керівництва країни це питання не лише зовнішньої політики, а збереження самого режиму.
Дивіться також Україна готова заморозити війну на нинішній лінії фронту, – Зеленський
Капітуляція для режиму небезпечніша за удари США
Керівництво Ірану оцінює ситуацію не з точки зору військової логіки, а з точки зору виживання режиму. На його думку, в Тегерані вважають, що навіть серйозні американські удари не знищать систему влади повністю.
До уваги! В Ірані на 40-й день після попередніх виступів поновилися студентські протести. Політолог Артем Бронжуков зазначив, що нова хвиля збіглася з активними сигналами з боку США. На його думку, передислокація американських сил є підвищенням ставок і елементом тиску, а не прямим оголошенням війни, однак подальший сценарій залежатиме від рішень Тегерана.
Натомість прийняття умов Вашингтона може запустити незворотні внутрішні процеси.
Вони оцінюють ризики від капітуляції як більші, ніж ризики від американських ударів,
– пояснив Данилов.
За його словами, іранська верхівка готується до силового сценарію і розраховує пережити удари завдяки розгалуженій системі укриттів і запасній вертикалі управління. Йдеться про призначення заступників і навіть резервних ланок керівництва на випадок ліквідації ключових фігур. Таким чином режим намагається гарантувати власну безперервність.
Вони розраховують, що сховаються в бункерах, переживуть удари і збережуть контроль,
– зазначив він.
Він додав, що силові структури, зокрема поліція та корпус, залишаються інструментом стримування протестів. Саме збереження можливості придушувати внутрішній спротив є для влади критично важливим.
Поступки можуть запустити демонтаж режиму
В Тегерані сприймають можливу згоду на умови США як сигнал слабкості. На його думку, керівництво країни боїться не стільки зовнішнього удару, скільки внутрішнього ефекту від поступок. Йдеться про ризик розколу еліт і втрату контролю над суспільством.
Вони вважають, що це запустить процеси, які призведуть до демонтажу Ісламської Республіки,
– пояснив Данилов.
За його словами, в оточенні іранського керівництва переконані, що капітуляція стане тригером для нової хвилі протестів. Вона може сприйматися як підтвердження слабкості режиму та підштовхнути різні групи до активніших дій. У такому сценарії влада ризикує втратити контроль над подіями.
Вони думають, що прийняття цих умов буде сприйнято як їхня слабкість, і протести тільки зростуть,
– зазначив він.
Він наголосив, що для режиму це питання виживання. Саме тому в Тегерані обирають ризик зовнішнього протистояння замість внутрішньої дестабілізації.
Протестний потенціал в Ірані лише зростає
Хвиля репресій не зламала протестні настрої, а навпаки посилила їх. Масові розстріли та тисячі арештів створили новий рівень суспільної напруги. За його словами, для багатьох іранців це стало точкою неповернення.
Ці розстріли додали сотні тисяч, якщо не мільйони нових людей, які тепер вважають своєю справою честі бути в конфронтації з режимом,
– наголосив Данилов.
Він зазначив, що силове придушення протестів перетнуло внутрішні червоні лінії, які раніше існували навіть у жорсткій політичній системі Ірану. Якщо у 2009 та 2019 роках влада також застосовувала насильство, то нинішній масштаб, за його словами, був безпрецедентним. Саме це, на його думку, і підживлює нову хвилю спротиву.
Прийде сороковий день – і протести відновляться. Так і сталося,
– зазначив він.
Він пояснив, що люди виходять на цвинтарі, згадують загиблих, і саме там виникають нові спонтанні демонстрації. У таких умовах будь-який сигнал слабкості з боку влади може стати каталізатором ширшого вибуху невдоволення.
Що відбувається навколо Ірану:
- 22 лютого низка ЗМІ повідомила про вибухи в районі міста Паранд поблизу Тегерана, а також про інцидент на базі Імама Алі в Керманшаху. Повідомлялося про дим і відключення електроенергії. Офіційні пояснення щодо причин подій різняться. Паралельно аналітики звернули увагу на масштабне нарощування військової присутності США в регіоні та внутрішні приготування Ірану до можливого силового сценарію.
- За даними Axios, адміністрація Дональда Трампа розглядає як дипломатичний варіант із обмеженим збагаченням урану в межах угоди, так і жорсткі сценарії у разі провалу переговорів. Водночас США встановили дедлайн для відповіді Ірану та нарощують військову присутність у Перській затоці й східному Середземномор'ї. Іранська сторона заявляє про неприйнятність вимог щодо повної відмови від ядерної програми.
- На початку 2026 року в Ірані відбулися масштабні протести, під час яких влада обмежувала доступ до інтернету та застосовувала силові методи. Західні країни обмежилися політичними заявами та санкційними кроками. Питання прямої підтримки протестного руху з боку США залишилося дискусійним, а нинішня риторика Вашингтона зосереджена переважно на ядерній тематиці та стримуванні Тегерана.