Газети пишуть про "рекордні температури", фахівці ж пояснюють, що все це є прямим наслідком глобального потепління. Здається, вже прийшов час у нього повірити...
Читайте також: Страшні пожежі в Сибіру: дим дійшов до Канади та США, росіяни викликають дощі
На думку європейських експертів, нова "гаряча хвиля", яка прокотилася цього літа по Західній Європі, також завдячує своєму виникненню саме глобальному потеплінню. Без цього штучного, спричиненого людською діяльністю явища, минулий липень, на їх думку, мав би бути аж на три градуси за Цельсієм прохолоднішим. До цього висновку міжнародна група дослідників з так званого World Weather Attribution Projekt дійшла, вивчаючи в різних точках європейського континенту три найспекотніших дні цього літа поспіль.
В усіх досліджених місцевостях температура мала бути нижчою, якби клімат залишався незмінним – таким був висновок метеорологів. Окрім того, потепління зробило більш вірогідним, що й наступна хвиля спеки не змусить на себе чекати. Без забруднення повітря, яке, правду сказати, почалося далеко не вчора, а з початком індустріальної революції, теплові рекорди, подібні тим, які були зафіксовані в липні цього року, мали б шанс з'являтися в Європі лише приблизно раз на тисячу років.
Практично доведено – підкреслює керівниця проекту, метеоролог з Вищої Технічної школи Цюриха Марта Фогель, що й торішня європейська літня спека просто не могла б з'явитися, якби не глобальне потепління. До речі, після публікації цього дослідження до нього поспішили приєднатися ще й російські метеорологи, але вже у власних цілях: наприклад, керівник Росгідромету Максим Яковенко звинуватив глобальне потепління у нинішніх масштабних пожежах у Сибіру. Щоправда, це не пояснює, чому російське керівництво не взялося їх гасити, але, принаймні, "винного" в халепі вже знайдено.
За даними МНС, площа активного горіння становить наразі близько 57 тис гектарів / Фото з відкритих джерел
Слід зазначити, що в проекті WWA працюють співробітники кількох метеорологічних інститутів, в тому числі – німецької Служби погоди (Deutsches Wetterdienst). Вони досліджують зв'язок між світовим кліматом та європейською погодою. Це поле для досліджень – порівняно нове. Вчені, наприклад, займаються підрахунками вірогідності екстремальних погодних умов, які виникають через потепління, а також з'ясовують, наскільки сильно потепління впливає на те чи інше природне явище.
Обидві хвилі спеки, які прокотилися Європою в червні та липні, спричинили в кількох європейських країнах багато шкоди – скажімо, стали причиною зриву десятків залізничних та авіарейсів, викликали посуху на полях та вкрай підвищили загрозу лісових пожеж (щоправда, європейці досі ті пожежі або вчасно попереджали, або ж швидко ліквідували). У Франції одразу кілька південних регіонів відчули нестачу питної води. Уряд був змушений вживати термінові заходи, аби забезпечити нею людей похилого віку, дітей, інвалідів та безхатченків.
Протягом минулих 15 років Європа пережила аж сім потужних теплових хвиль. Липнева спека цьогоріч не лише встановила новий німецький температурний рекорд – 42,6 градуса за Цельсієм (саме такою температурою "відзначився" Дюссельдорф), але й призвела до того, що в Бельгії та Нідерландах були зафіксовані найвищі температури з моменту початку цих вимірів – більш ніж 40 градусів вище нуля. В Іспанії ж та Італії було зафіксовано взагалі якусь, як пожартував один з іспанських телеведучих, "близькосхідну" температуру – 45 градусів тепла (тут рекордсменами стали, відповідно, Балеарські острови та Неаполь).
Як вже зазначалося, автори дослідження вважають, що в нормальних умовах подібні температури є вкрай маловірогідними, вони проявляються хіба що раз на тисячу років, але тепер, за умови штучного втручання в погодні процеси, вони, здається, стають цілком звичними та повсякденними. У Німеччині та в Великій Британії натомість подібні хвилі без втручання потепління є більш ймовірними – на них можна було б чекати десь кожні 100 років. Зараз цей "період ймовірності" скоротився до кожних десяти.
Окрім того, метеорологи вважають, що минулий липень – не одиничне явище: в усьому світі роки з 2015 по 2018 були найтеплішими, а липень 2019 встановив новий рекорд. Середньорічна температура в зазвичай доволі холодній та похмурій Німеччині складає на даний момент приблизно 19,8 градуса – це на 4,4 градуса більше, ніж звичайна для цієї країни.
Як зазначає дослідницька група у своїй доповіді, у 2050 році літні температурні рекорди до 42-45 градусів можуть з'явитися вже не лише в Південній, а й в Центральній Європі – тій же Німеччині, Польщі, Україні – якщо люди не схаменуться та врешті-решт не почнуть якось протидіяти процесові глобального потепління. Про це, зокрема, заявив керівник групи Роберт Вуто з французького Інституту Лапласа.
Який це матиме вплив на аграрну промисловість? Якими будуть наслідки для води? Все це викличе напругу в суспільстві, яке буде змушене боротися з цими наслідками та яке, здається, є до цього геть непідготовленим,
– зазначив він в інтерв'ю інформаційній агенції Associated Press.
Наразі "гаряча хвиля" покинула Західну Європу та покотилася далі, на північ, спричиняючи підвищене розтанення гренландської та арктичної криги. В російському Сибіру та на Далекому Сході палають ліси – три мільйони квадратних кілометрів, більше, ніж територія Бельгії – і їх ніхто навіть не намагається гасити. Це, у свою чергу, викликає інтенсивні викиди сажі та попелу в атмосферу, що значно прискорюють глобальний процес потепління.
Що відомо про лісові пожежі в Росії?
Вони палають на території розміром у майже 3,5 мільйони гектарів. Російська влада допустила поширенню вогню на таку територію, бо хотіла зекономити. Гасити дозволяли лише осередки, наближені до населених пунктів. Зараз ситуація ледь не критична. Зростання температури внаслідок лісових пожеж у Сибіру, може спричинити навіть танення арктичних льодів.
Свою допомогу у вирішенні масштабної проблеми Росії вже запропонував Дональд Трамп. Але у Москві поки ввічливо відмовили, кажуть, що справляються самі. Смог від пожеж спостерігають у таких російських містах, як Красноярськ і Кемерово.
Непоправна екологічна шкода: Масштабні пожежі в Сибіру: скільки років треба на відновлення лісів