Найважливіші новини України та світу за понеділок, 28 вересня:

Україна дозволила в’їзд іноземців

Дивіться також Вперше в Україні загальна кількість інфікованих COVID-19 перевищила 200 тисяч

Україна скасувала заборону на в'їзд для іноземців з 28 вересня. Відтепер вони зможуть перетнути кордон на таких же умовах, як і українці.

Які правила для іноземців будуть діяти:

  • Іноземців прирівняють до українців, які повернулись з-за кордону. Правила для українців залежать від того, чи належить держава, з якої вони приїхали, до списку країн зі значним поширенням коронавірусу. Іноземці будуть змушені самоізолюватись, якщо епідемічна ситуація в країні, з якої вони прибули, гірша, ніж в Україні. Замість самоізоляції можна буде здати тест на коронавірус після приїзду.
  • Також іноземці для в'їзду в Україну повинні мати чинний страховий поліс. А якщо вони оберуть самоізоляцію, то повинні встановити спеціальний електронний додаток.

Зауважимо, що заборона на в’їзд на територію України іноземців діяла місяць, з 28 серпня. Головною причиною заборони була спроба зупинити приїзд хасидів-паломників до Умані на тлі пандемії коронавірусу.

Найбільше у році падіння гривні

До теми Найдешевша гривня за увесь рік: який курс в обмінниках у містах України

28 вересня гривня досягла свого мінімального значення щодо долара за весь 2020 рік.

За курсом НБУ, один долар коштує 28 гривень 27 копійок. Євро також близький до максимуму за останні 2 роки – його ціна сягнула 32 гривні 88 копійок.

Аналітики Forex Club розповіли 24 каналу, що гривня цього тижня ще більше здешевшає та, продовжить рухатися в напрямку 28,4 за долар.

МВФ прогнозує ще гірший сценарій для української валюти до кінця року. В умовах кризи вона може обвалитися ще більше: до 30 гривень за долар.

Алексієвич покинула Білорусь

Актуально Тільки вперед, – Колесникова написала ще один лист із СІЗО та закликала не здаватися

Остання з незатриманих та присутніх у Білорусі опозиціонерів, письменниця та Нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич, виїхала з країни. Членкиня Координаційної ради Білорусі подалася до Німеччини. Щоправда, її представники не пов’язують від’їзд з кримінальним провадженням проти ради опозиції.

За словами помічниці, в Алексієвич заплановані літературні та особисті зустрічі, книжковий ярмарок у Швеції і вручення нагороди на Сицилії. Коли літераторка повернеться до Білорусі, наразі невідомо.

Мовляв, все буде залежати від подій у Білорусі та від самопочуття Алексієвич.

Падіння АН-26 під Чугуєвом: останні новини

Читайте також Катастрофа військового Ан-26 біля Чугуєва: ДБР відзвітувало про хід розслідування

  • Заступник глави МВС Антон Геращенко впевнений, що записи розмов пілотів слід буде оприлюднити, аби уникнути спекуляцій навколо катастрофи.
  • До Харкова прибули 17 членів родин загиблих військових. У них вже відібрали зразки для аналізу ДНК, щоб надалі провести ідентифікацію тіл. Експертизи пройдуть в прискореному режимі – упродовж 14 днів.
  • 29 вересня у Харкові попрощаються з курсантом Віталієм Вільховим, який помер наступного дня після авіатрощі. З рештою загиблих прощання поки неможливе.
  • Кожна родина загиблих отримає приблизно 1,5 мільйона гривень. В уряді запевняють, що гроші надійдуть протягом найближчих трьох тижнів.
  • Нардепи планують попросити в президента Зеленського нагородити єдиного вцілілого в катастрофі курсанта – В’ячеслава Золочевського. Парламентарі вважають хлопця героєм і вважають, що він має отримати відповідну нагороду.

Щемливі історії рідних

  • Дружина загиблого штурмана Олексія Остапенко розповіла, що за кілька хвилин до трагедії чоловік встиг відправити 7-річний донечці останнє повідомлення: "Не переживай, все добре". Однак на запитання дитини "Тату, ти живий? Тут впав літак" відповісти вже не зміг.
  • Батько Віталія Золочевського, який дивом вижив під час катастрофи, також льотчик. За словами чоловіка, він пережив кілька падінь літаків і залишився живий: "Я падав 3 рази. Те, що син вижив, говорить про те, що він син свого батька".

авіакатастрофа біля Чугуїва
Авіакатастрофа біля Чугуєва 25 вересня: основне / Інфографіка 24 каналу

Суд присяжних почав розгляд справи Шеремета

До теми Вбивство Шеремета: суд залишив обвинуваченого Антоненка під вартою

28 вересня вперше відбулося засідання у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета за участі суду присяжних. Прокурор у процесі вже оголосив суть обвинувачень, а підозрювані відмовилися визнавати свою провину.

Основне з перебігу засідання:

  • Під час запитань суду Андрій Антоненко сказав, що йому не зрозуміла суть обвинувачень у вбивстві, бо він до цього не має жодного стосунку. Волонтер заявив, що не визнає свою вину ані у вбивстві, ані в зберіганні вибухових речовин і знищенні майна.
  • Своєю чергою, Юлія Кузьменко зазначила, що їй не зрозумілий мотив злочину про нібито спроби дестабілізації ситуації в країні та акції протесту. Вона також заявила, що не визнає своєї вини у причетності до вбивства Шеремета.
  • Яна Дугарь теж зазначила, що вини своєї не визнає.
  • Після цього суд перейшов до розгляду клопотання захисту Антоненка про зміну запобіжного заходу. Його адвокати просили змінити тримання під вартою на особисте зобов’язання. Втім, Антоненка залишили під вартою.

Що відомо про справу Шеремета?

Автівку, на якій їхав білоруський журналіст Павло Шеремет, підірвали у Києві 20 липня 2016 року. Слідство щодо вбивства журналіста тривало протягом 3 років, його подробиці тримали в таємниці.

Лише у грудні 2019 року правоохоронці повідомили, що затримали 3 підозрюваних у вбивстві: лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь. Антоненка та Кузьменко прокурори називають виконавцями убивства, а Дугарь – їх помічницею. Усі підозрювані заперечують провину. Значна частина суспільства стала на їх захист.