Про це в інтерв'ю у програмі "Перехресний допит" з Катериною Соляр говорила "слуга народу" Ірина Верещук. Вона також розповіла про реформу Укроборонпрому, відставки в уряді та конфлікт Володимира Зеленського з мером Києва.
Попередня частина інтерв'ю Росія не може натиснути на Меркель, – інтерв'ю Ірини Верещук про візит канцлерки в Україну
Про вступ в НАТО
Ви сказали про те, що наш шлях до НАТО складається з 5 законів, 2 з яких ми вже проголосували. Інші 3 перебувають на стадії в комітетах, деякі вже пройшли перше голосування. Що це за закони? Що буде після? Чи гарантує нам це потрапляння у НАТО?
Якщо ми говоримо про власне розширене коло, є політична частина і мериторична, які ми мусимо виконати обов'язково. Це стандарти НАТО, їх є понад тисяча. Вони щоразу змінюються, кожні 3 роки обговорюються і зазнають змін, що неможливо апріорі виконати. Є інші практики, що ми називаємо interoperabiliti, взаємосумісність, якої треба набувати. Є багато кроків, які треба зробити.
Ми звернулись до НАТО і попросили деталізувати – що ж конкретно потрібно, щоб ми отримали ПДЧ? Не політичне рішення, а саме базове, яке має бути закріплене в законодавстві, в наших планах, чітко на папері. НАТО тоді нам сформулювало щодо безпеки – говоримо про сектор оборони та безпеки – 5 базових законів, які б ми мали прийняти за ці роки, напрацювавши. Наприклад:
- про оборонні закупівлі – це обов'язково, зміна підходів в оборонних закупівлях;
- про розвідку – обов'язково;
- про Службу безпеки України – тобто реформа спецслужб;
- про державну таємницю;
- про цивільний демократичний контроль, бо без нього немає НАТО і немає взагалі про що говорити.
Ми прийшли до влади, подивились на ці 5 законів і почали їх писати. Щось було напрацьовано у VIII скликанні, але точно не дійшло до зали через певні обставини, щось ми допрацювали. Як результат ми сьогодні маємо прийнятий закон про державні оборонні закупівлі, він почав працювати.
До речі, сьогодні (13 серпня – 24 канал) хочу сказати, ми запустили електронний реєстр. Є вже сайт, де наші виробники можуть реєструватися – це принаймні те, що я прочитала у чаті нашого комітету. Нас багато разів критикували, що ми не можемо запустити зміни до закону і цей закон, який почав працювати, не може ефективно діяти.
Тепер закон про розвідку – ми його теж прийняли, він почав працювати. Закон про СБУ в першому читанні прийняли, комітет погодив до другого читання, ми просто не встигли, у вересні ми почнемо його розглядати в цілому. Закон про держтаємницю розроблено в комітеті. І про цивільний демократичний контроль теж в комітеті чекає. До кінця 2021 року ми всі 5 законів приймемо.
Верещук запевнила, що до кінця 2021 року Рада ухвалить необхідні закони / Фото 24 каналу
Чи вірите ви в те, що після того, як ми приймемо всі потрібні закони, ми справді отримаємо ПДЧ, а згодом і членство в НАТО?
Тут не питання віри чи невіри. Стоїть завдання реформувати нашу армію, сектор оборони та безпеки. І коли ми приймаємо закон, чи це за проханням і пропозицією НАТО, чи це під тиском суспільства, чи це з доброї волі президента і його команди, то він приймається. Ми дійсно змінюємо радянський, закритий, повністю "законсервований" підхід, де ніхто й ніколи не знав, як взагалі витрачаються мільярди наших з вами бюджетних коштів, а озброєння, яке ви бачили, взагалі жодної критики не витримувало. Хіба це погано?
Буде це НАТО сприймати позитивно чи ні – яка різниця для українця, який чекає, що його армія захистить? Тепер беремо закон про СБУ. У нас, як у суспільства, є питання до Служби безпеки. Ми знаємо, що там добре з корупцією, а це погано для суспільства. Знаємо, що там невластиві функції, яких треба позбавити спецслужбу, бо той закон, який був на початку 1990-х років не відповідає реаліям. Спецслужба має бути спецслужбою.
То якщо ми приймемо такий закон, то невже це буде погано для суспільства, для нас самих? Окрім того, якою буде дорога до ПДЧ після того, коли ми його (закон – 24 канал) приймемо?
Зверніть увагу Питання вступу України в НАТО вже вирішене в принципі, – посол Великої Британії
Тому для мене очевидне питання – ті закони потрібні нам. Цивільний демократичний контроль – хіба погано, що парламент буде знати, куди витрачаються кошти у секторі оборони та безпеки, а там понад 5% – це найбільший шмат бюджетного пирога. Ми забираємо в пенсіонера, у сироти і віддаємо на нашу безпеку. Чи ми не маємо право, як громадськість, знати, куди ці гроші йдуть?
Це справді потрібно і це чудово. Головне – не тішити себе ілюзіями щодо вступу до НАТО, а реформуватись заради власної безпеки. Ви говорите про те, що прийнято закон про оборонні закупівлі, але ж ви знаєте, що втілення цього закону загальмувалося на рівні Міністерства з питань стратегічних галузей і промисловостей, яке мало розробити там всю потрібну законодавчу базу, але цього не зробило.
Щодо ілюзій ви правильно поставили питання, відповім словами класика: "На цвинтарі розстріляних ілюзій немає місця для нових могил". Ми чудово розуміємо, ми не тішимо себе жодними ілюзіями. Нас чекає велика клопітка робота і дорога до НАТО буде важкою, але ми зараз говоримо про сектор оборони, про оборонні закупівлі і про Мінстратегпром.
Інтерв'ю з Іриною Верещук у "Перехресному допиті": дивіться відео
Декілька тижнів тому, коли закінчився політичний сезон, ми домоглися того, щоб пан віцепрем'єр Олег Уруський прийшов до нас на комітет і все-таки доповів, прозвітував, що ж відбувається з оборонними закупівлями. Чому все так повільно, так неефективно? Є на це і суб'єктивні причини, є і об'єктивні.
• До об'єктивних, наприклад, належить те, що міністерство нове, воно було створено нещодавно. Як все відбувається у нашій бюрократичній машині – не вистачило часу.
• Суб'єктивно – це те, що керівник не може називати це причиною. Керівник має зробити все, щоб працювало, як годинник. Суспільству не цікаво, що ти будеш робити та з ким ти будеш. Не цікаво, куди прем'єр-міністр буде дивитись і що підписувати – ми так йому і сказали.
Я особисто поставила фактично вимогу ультиматум в обличчі нашого комітету пану Уруському, це було місяць тому буквально. Тоді я сказала на комітеті: "Скажіть дату, коли запрацює реєстр". Бо все зводилось до електронного реєстру, який не міг запрацювати через певні обставини. Тоді пан Уруський пообіцяв: "Ми за місяць це зробимо". Я сказала: "Пане Уруський, якщо не буде за місяць, ви готові скласти повноваження? Ви берете на себе відповідальність?". "Так, я її беру" (відповідь Уруського – 24 канал). Сьогодні (13 серпня – 24 канал) минув місяць. Відзвітовано, що реєстр працює.
Олег Уруський пообіцяв та запустив електронний реєстр / Фото "РБК-України"
Що на цьому сайті має бути?
Реєстр виробників. Вони мають подати всі свої технічні характеристики. Там є вимоги, щоб ми бачили, хто є виробниками. Бо, як ви знаєте, в нас є Укроборонпром, де понад 100 підприємств. Однак вже є закон про корпоратизацію №3822. Я щиро сподіваюся, що президент його невдовзі підпише. Це ще одна реформа, яка на нас чекає.
Про реформу Укроборонпрому
Давайте про реформу Укроборонпрому. Що ж нас все-таки чекає і коли? Ми побачили, як знімали старе керівництво, як туди зайшов Тимофій Милованов.
Тимофій Милованов туди зайшов як голова наглядової ради. До речі, я з подивом дізналася. Як правило, в нас негативне ставлення до наглядових рад. Мовляв, заробляють сотні тисяч, нічого не роблять. Виявилося, що не так. Наглядова рада Укроборонпрому працює безкоштовно. Це підтвердив сам Тимофій Милованов. Я вважаю, що це правильно. Якщо хочете допомогти, то знайдіть час і спроможності робити це безкоштовно.
Ми не такі багаті, щоб дозволяти собі тисячні зарплати. Однак реформа Укроборонпрому має декілька етапів. Якщо вірити закону, до 2023 року ми б мали завершити кінцевий етап реформування, який полягатиме у корпоратизації управління. Там буде 6 кластерів. Він буде поділений:
- повітря;
- земля;
- вода та інше.
Ви розумієте. Наприклад, окремо буде космічний кластер. Підприємства будуть піддані інвентаризації, проведена реальна аудиторська перевірка. Бо хтось у банкрутстві, хтось у процесі ліквідації. Перепрошую, але там, як-то кажуть, чорт ногу зломить. Навести лад там давно треба було. Що не ліквідували – треба буде віддавати в фонд Держмайна і спробувати реалізувати.
До теми Я був скептичний, ми готувалися до плану "Б", – інтерв'ю Милованова про реформу Укроборонпрому
Те майно, яке є і ті живі колективи треба буде рятувати, вводити туди корпоративне управління, іноземний капітал. Ми чекаємо на інвестиції. Це ще одна тема, з якою поїде президент Володимир Зеленський до США. Ми дуже хочемо, щоб нам Америка допомогла трансформувати нашу військово-технічну галузь. Ми маємо мати можливість, якщо буде підписана дуже хороша угода, яку ми вже чекаємо 2 роки. Вона допоможе нам ось цей трансфер технологій забезпечити, обмін інформацією, що стосується технологій в оборонному секторі.
Невже ви вірите, що поки в нас державні підприємства, які входять до Укроборопрому, будуть державними, ми зможемо налагодити в Україні випуск виробництва якісної сучасної зброї, військової техніки? Всі ми нещодавно захоплювалися ізраїльською системою "Залізний купол", яка захищає міста від ракетних обстрілів з боку палестинських терористів. Її випускає приватна компанія Rafael Advanced Defense Systems, яка свого часу була створена за участі ізраїльського уряду. Однак на сьогодні це приватне акціонерне товариство.
І не без допомоги американців.
Не без допомоги американців. Однак це окрема історія, як ізраїльські політики й діаспора допомагала своїй країні отримувати озброєння і військові технології. Ми, поки в нас всі державні підприємства оборонного комплексу досі не приватизовані, не можемо побудувати патронний завод. Цим ще свого часу зганьбився президент Петро Порошенко.
Насправді реформа передбачає створення акціонерних товариств. Це буде державно-приватне партнерство. Однак все-таки контроль за такими підприємствами, я вважаю, на цьому етапі не можна повністю віддавати в приватні руки.
Чому?
Я розумію, що є певний скепсис. І ви маєте на нього право, бо ми настільки задавнили проблематику. У нас ці підприємства не готові до повної приватизації. Ймовірно, певним ділкам дуже б хотілося взяти підприємство, довести його до банкрутства і знищити, як це було в багатьох випадках. Однак ми собі цього дозволити не можемо, бо в нас є об'єкти критичної інфраструктури, і такі підприємства будуть до них входити. До речі, в нас цей законопроєкт теж уже розглядається, і в другому читанні у вересні потрапить до зали.
Зараз нам потрібно державно-приватне партнерство, де в держави, в особі Кабінету Міністрів, буде контрольний пакет... Спочатку це все взагалі було радянське, потім воно перейшло і стало повністю державне, тепер уже державно-приватне. Там, може, дійдемо і до приватизації.
Верещук не підтримує повну приватизацію / Фото 24 каналу
Однак в нас є приватний сектор, тут питання інше – як дати їм дихнути? Я знаю, вони дуже скаржаться, що на них тисне бюрократія, формалістика. Коли вони, наприклад, навіть можливість мають за свої обігові гроші виготовити якийсь вид озброєння, можуть знайти того, хто хоче це купити, а ми не пускаємо.
У нас експертний контроль, купа перевіряльників та тих, хто буде створювати додаткову маржу, які просто унеможливлять такі контракти. Приватна сфера є, їй треба дати розвиватися. Однак це окреме питання, а Укроборонпром треба захистити так, щоб держава мала контроль і бачила, що там відбувається.
Про підприємства Міністерства оборони
Ось це "держава має контроль" нас просто тягне на дно, як камінь на шиї. Не будемо говорити про Укроборонпром, давайте про Міністерство оборони, в якого понад 100 державних підприємств. Виявляється, Міноборони займається лісництвом, продажем деревини, будівництвом. Неподалік від студії 24 каналу розташований готель "Козацький" на Майдані Незалежності. Він належить Міністерству оборони, він є збитковим чи прибутковим?
Збитковим.
Збитковий готель в найшикарнішому місці Києва. І ми теж за нього тримаємося, бо "нехай воно буде державним". Однак ці збитки покриваються з кишень платників податків.
Ви за те, щоб готель "Козацький" і "Власта" у Львові приватизували, я правильно розумію?
Я за те, щоб продати все, крім совісті.
Я теж за те, щоб переглянути політику Міністерства оборони і чи є держава у цьому випадку ефективним власником. Ми є тими, хто будують квартири для військових. Перепрошую, але ми бачимо, скільки їх було збудовано. Ви знаєте, яка черга зараз на квартири у військовослужбовців в армії? 47 (тисяч – 24 канал).
Сказати, що це мало? Перепрошую, але це найбільше у світі, бо там вже немає черги. Уже давно знайшли інструменти, як забезпечити військовослужбовців житлом, як зробити інструментом мотивації. Навіть Міністерство внутрішніх справ знайшло можливість, як видавати сертифікати замість того, щоб будувати житло, яке глибоко корумповане, що поросло вже такими корупційними схемами.
Варто прочитати Не лише для поліцейських: Кабмін планує розширити умови іпотечних програм для українців
І навіть суміжне міністерство знайшло вихід, а Міністерство оборони поки що тільки намагається представити нам на комітеті ще один раз презентацію, яка мала б містити стратегію "як ми будемо виходити з цього стану".
Про можливу відставку Тарана з Міноборони
Чому тоді Верховна Рада і президент тримають на посаді міністра оборони Тарана, який не може навіть цю проблему розв'язати – забезпечення житлом. Були чутки, що його мають звільнити восени, а ви не проти зайняти його місце. Наскільки це має під собою підґрунтя?
Принаймні станом на сьогодні такого рішення верховний головнокомандувач не прийняв в силу певних обставин. Ви праві, навіть якщо це буде прийнято, потрібно ще рішення парламенту. Голосування неможливе, а залишити зараз відомство без голови – теж буде неправильно. Дочекаймося осені, початку політичного сезону – тоді побачимо, які будуть рішення у верховного головнокомандувача.
У ЗМІ обговорюють ймовірну відставку Тарана / Фото "РБК-України"
Шанси великі на те, що Тарана звільнять?
Загалом ми зараз обговорюємо питання переформатування уряду. Я не кажу, щоб він йшов весь у відставку. Однак питання до міністрів залишаються, вони наростають. І до міністра оборони також. Втім, коли ми говоримо про Міністерство оборони, це виключно конституційна компетенція верховного головнокомандувача.
Ви не проти були б обійняти посаду міністра оборони?
Ні, не проти.
Цікаво У "Слузі народу" кажуть, що питання відставки Тарана не стоїть
Про конфлікт між Зеленським і Кличком
Я б хотіла згадати ще про один конфлікт. Вже меншого масштабу, але теж доволі гучний. Про конфлікт президента з мером Києва і бажання поставити свою людину очільником КМДА. Як думаєте, чи побачимо ми когось, хто прийде на допомогу пану меру з боку парламенту, Офісу Президента? Тобто якщо у Віталія Кличка заберуть КМДА і залишать йому лише Київраду.
Я не знаю, чи це можна назвати конфліктом. Я лише від пана Кличка чула, що в нього є якісь питання до президента. А Володимир Зеленський, відповідаючи на питання журналістів, сказав, що ніяких конфліктів немає. Є просто незадовільна робота голови КМДА, якого призначає президент.
Так сталося, що ми маємо такий дуалізм в одній особі. Мер Києва є тією людиною, яка і формує бюджет, і виконує його, і контролює використання такого бюджету. Звісно, це не типово. Я не знаю жодного прикладу у світовій практиці, де мер є ось таким саме органом. Однак у нас є закон, і тут немає бути якихось формальних питань.
Чи має президент право звільнити голову КМДА Кличка з цієї посади? Має. Чи він це зробить? Не знаю, тому що пів каденції президента пройшло.
Закон каже, що (мер – 24 канал) складає повноваження перед новообраним президентом. Чи вважається президент Зеленський новообраним в цьому разі– хай вирішують юристи і Конституційний Суд. Тут зараз є формальна казуїстика. Однак те, що незадовільна робота голови КМДА є – це факт. Те, що зараз обшуки і звинувачення в корупції саме за лінією КМДА – теж факт. Ми це все бачимо.
Зеленський вважає, що конфлікту з Кличком немає / Колаж 24 каналу
Чи має право президент, як голова держави, який призначав його, спитати про це? Повне. Чи має він право вимагати виконання і виправлення помилок? Навіть більше ніж 100%.
Тут пан Кличко не має ображатися. Він повинен сісти і подумати, що робити, зробити алгоритм своїх кроків таким, щоб його не звинувачували в тому, що він займається політикою, а не господаркою. І якщо може мене пан Кличко послухати – я балотувалася від влади і знаю, що говорю – йому краще зайнятися Києвом і господаркою в столиці.
Ви не цікавилися, чим закінчилися ті численні обшуки в департаментах Київської міської держадміністрації, управлінні благоустрою, житлово-комунального господарства, будівництва та архітектури? Тотальну корупцію знайшли правоохоронці, працівники ДБР, Нацполіції, Антикорупційного бюро. Вони встановили, що всі нитки ведуть нагору – до безпосереднього оточення Кличка. І що? Обшуки пройшли, вилучені докази, ніхто не сидить. Чим все закінчилося?
Я знаю, ми зараз маємо підозри за деякими випадками. Обшуки – це не є інструмент тиску, а необхідний етап. На це потрібне рішення суду. Якщо такі обшуки проводяться і рішення суду є, вони – підставні. Тобто в слідства є докази й аргументи. Тепер питання до слідства, генерального прокурора.
Веде їх, я знаю, податкова, ДБР та різні інші органи. Тепер питання до них, як швидко вони передадуть справу до суду? Як швидко він зможе винести правильне рішення? А правильним буде таке, яке відповідатиме закону.
Коли ви були кандидаткою в мери Києва, завели собі акаунт у модній молодіжній соцмережі тікток. Я подивився останнє ваше відео, яке було опубліковано 21 жовтня 2020 року. Тобто вибори місцеві закінчилися, ви там не виграли, а тікток закинули? Це була лише просто технологія?
Ні, це була спроба пера. Я навіть не знала, що таке тікток. Моя молода команда політтехнологів порадила спробувати. Я відкрита до новацій, люблю молодь, люблю з ними працювати. Якщо ви подивитесь на мої ролики – вони завжди мали якусь думку:
- не смітити у місті;
- допомагати одне одному.
Це все мало виховний підтекст. Я ще також є викладачем і дуже люблю дітей вчити.
Треба зрозуміти, коли будуть нові відео в тікток від Ірини Верещук?
Побачимо, але зараз на це дійсно немає часу.