Для того, аби ув’язнені змогли віддати свої голоси, у Качанівській виправній колонії обладнали спеціальну виборчу дільницю, що отримала № 631375. Її підготовка тривала близько трьох тижнів. Під час голосування охорону було посилено.
Читайте також: Як на виборах президента-2019 проголосувала Антарктида
Виборча дільниця у виправному закладі відкрилася, відповідно до закону, о 8 годині ранку. За словами голови дільничної комісії Юрія Дубовика, усе відбулося вчасно та без затримок, і загалом спостерігачі ані не зафіксували жодних порушень, ані зробили жодних зауважень. На місці працювали 9 членів комісії та 5 спостерігачів від різних громадських організацій.
Перша засуджена віддала свій голос буквально за кілька хвилин після відкриття дільниці. Керівництво колонії переконує, що усі, хто тут перебуває, мали право проголосувати та ніхто не відмовлявся, відтак всі – 271 особа – прийшли на дільницю. Голосували вони не за паспортом, а за спеціальними посвідченням, які мали повернути членам комісії на виході. Голосування тривало майже півтори години.
Відповідно до даних ЦВК, найбільшу підтримку у Качанівській колонії отримала лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко (110 голосів). Далі йде лідер "Кварталу 95" і шоумен Володимир Зеленський (68). А на третьому місці опинився чинний український президент Петро Порошенко (20). Також понад 10 осіб проголосували кандидата від "Опозиційної платформи – За життя" Юрія Бойка (18) та за головного "радикала" Олега Ляшка (14). Ще один лідер виборчих перегонів Анатолій Гриценко отримав лише 1 голос.
У коментарі журналістам засуджені висловили сподівання на зміни на краще – зокрема, вони хочуть, щоб майбутній президент продовжив займатися питаннями дострокового звільнення та помилування, а також виступав за мир.
Саме у Качанівській колонії відбувала своє остання покарання відбувала одна з кандидатів у президенти Юлія Тимошенко. Це було її третє обмеження волі – перші два відбулися у 1995 році (її затримали під час спроби контрабанди валюти до Росії) та у 2001 роках (кримінальні справи за статтями "давання хабара" та "повторне давання хабара" колишньому прем’єру Павлу Лазаренку).
У жовтні 2011 року лідерку "Батьківщини" засудили до семи років позбавлення волі за нібито перевищення службових повноважень під час підписання газового контракту з Росією у 2009 році. Щоправда, експерти вважають, що таким чином тодішній президент Віктор Янукович хотів ліквідувати свого опонента. До виправного закладу у Харкові вона потрапила наприкінці 2011 року, куди її етапували з Лук’янівського СІЗО у Києві. З травня 2012 року політикиня з перервами перебувала на лікуванні в харківській лікарні "Укрзалізниці". Звільнили її 22 лютого 2014 року за рішенням Верховної ради – сталося це після втечі Януковича до Росії.
Читайте також: Таємниці Тимошенко: що відомо про минуле кандидатки в президенти
Відповідно до офіційних результатів виборів (після підрахунку 95,14% бюлетенів) Тимошенко поки йде третьою – 13,40 голосів. Відстає вона від Петра Порошенка, що опинився на другому місці, на 2,54%. Першу сходинку посідає Володимир Зеленський, за якого проголосували 30,24 виборців. Явка на виборах склала 62,8%.
Схожими були й підсумки національного ексзит-полу. Згідно з його даними, трійка лідерів є аналогічною – лідирує Зеленський (30,6% голосів), а за ним розмістилися Порошенко (17,8%) та Тимошенко (14,2%).
Що відомо про газові угоди 2009 року між Україною та Росією? Наприкінці 2008 року виникла чергова російсько-українська газова війна. Зокрема, після повернення на посаду прем'єра у 2007 році Юлія Тимошенко прагнула прибрати з газового ринку України "РосУкрЕнерго" (компанія з перепродажу природного газу на території України, а також Східної та Центральної Європи), яка з 2004-го по 2009 рік була посередником щодо постачання газу в Україну та Європу. 2 жовтня 2008 року прем'єр-міністри РФ та України Володимир Путін і Юлія Тимошенко відповідно підписали Меморандум, який передбачав ліквідацію посередників у торгівлі газом між країнами. Також він детально визначав умови майбутніх контрактів з постачання газу в Україну на найближчі роки.
У грудні 2008 року ситуація у газовій сфері знову загострилася. Річ у тім, що Москва почала ультимативно вимагати погашення боргу, який мала компанія "РосУкрЕнерго" перед російською стороною – 2,4 мільярда доларів за поставлений газ у 2008 році (зокрема, "РосУкрЕнерго" не заплатила за 11 мільярдів кубометрів газу, які було закачано у сховища України).
У підсумку під загрозою непідписання опинився договір про постачання газу в Україну на 2009 рік – свої вимоги щодо ціни на газ висували, як Україна, так і Росія. А з 9:00 1 січня 2009 "Газпром" у повному обсязі припинив постачання газу в Україну. Водночас з 1 по 18 січня відбулося істотне скорочення постачання газу до країн Центральної та Східної Європи, в Україні підприємства теплокомуненерго працювали на межі можливостей і через холоди постала загроза колапсу всієї української системи ЖКГ.
18 січня 2009 року в результаті п'ятигодинних переговорів прем'єр-міністри Путін і Тимошенко домовились про відновлення транспортування газу в Україну та країни ЄС. Відповідно до нових газових контрактів, базова ціна на російський природний газ для України склала 450 доларів США за 1 тисячу кубічних метрів, було закріплено монополію Росії ("Газпрому") на постачання газу в Україну, а також передбачено штрафи для української сторони в разі недобору російського газу щодо обсягу, зазначеного в контракті.