Рішення щодо президентського законопроєкту ухвалили на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, яке пройшло 18 грудня.
Радимо ознайомитися! Децентралізація: чи отримає Донбас окремі повноваження
За проголосували 11 членів, ще двоє висловилися проти та шестеро утрималися.
Рекомендувати Верховній Раді проєкт закону про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади, внесений президентом Володимиром Зеленським, включити до порядку денного сесії Верховної Ради та направити до Конституційного Суду для одержання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157, 158 Конституції України. Направити цей висновок Комітету Верховної Ради з питань правової політики... Рішення не прийнято,
– мовиться у висновку комітету.
Стаття 157 Конституції – Конституцію України не може бути змінено, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони є спрямованими на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.
Стаття 158 Конституції – Законопроєкт про внесення змін до Конституції України, який розглядала Верховна Рада, і закон не було ухвалено, може бути подано до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроєкту.
Рішення профільного комітету Ради щодо законопроєкту Зеленського про децентралізацію: відео
Що передувало цим подіям
13 грудня у Верховній Раді зареєстрували президентський проєкт закону №2598 "Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)".
Перед цим помічник президента Андрій Єрмак заявляв , що під "змінами до Конституції" мовиться про окремі райони Донецької та Луганської області, які можуть отримати додаткові повноваження. Однак це ніколи не означатиме, що це буде федералізація чи якась автономія. А сам Зеленський запевняв, що записані в мінських угодах зміни до Конституції України мають на увазі ту децентралізацію, яку Україна зараз і реалізує на всій своїй території.
Згодом з’явився текст закону Зеленського зі змінами до Конституції щодо децентралізації. Так, документ пропонує зміни щодо децентралізації державної влади, вдосконалення територіальної організації влади та посилення конституційно-правового статусу місцевого самоврядування.
Зокрема, відбудуться зміни окремих положень Конституції щодо адміністративно-територіального устрою. Мовиться про запровадження такого переліку адміністративно-територіальних одиниць:
- Громада (має отримати максимум повноважень; буде створено новий орган місцевого самоврядування – раду громади);
- Округ (має стати повним замінником району; територія округу складається із громад, натомість одну громаду не може бути поділено між округами.);
- область;
- Автономна Республіка Крим.
Крім того, згідно з документом, планують ліквідувати місцеві адміністрації (буде запроваджено перехідний період) і запровадити інститут префектів. Префекти матимуть статус держслужбовця. Вони очолюватимуть невелику префектуру та будуть представниками виконавчої влади на території. Префектів призначає президент за поданням уряду на 3 роки. Такою ж є і процедура щодо їхнього звільнення.
Повноваження префекта:
- забезпечування взаємодії територіальних органів і центральних органів виконавчої влади та додержання ними Конституції та законів;
- координація виконання держпрограм, спрямування та організація територіальних органів і забезпечення їхньої взаємодії з органами місцевого самоврядування у форс-мажорних умовах;
- нагляд за додержанням законів і Конституції органами місцевого самоврядування.
Зверніть увагу! Ринок землі і децентралізація: чи стануть протести масовими
У законі також наголошують, що децентралізація не означає послаблення центральної влади у таких питаннях:
– оборона;
– зовнішня політика;
– національна безпека;
– верховенство права;
– дотримання прав і свобод людини.
Що зміниться у Конституції щодо децентралізації / Інфографіка 24 каналу
