Мова не про російський напрям – там все ще, як відомо, будується "стіна Яценюка".

Читайте також: Хто відповідальний за втрату фінансування кордону від ЄС

Що пропонували європейці?

Проект, про який йде мова, доволі давній. Чотири роки тому Європейський союз заявив про те, що готовий фінансово допомогти Україні поліпшити інфраструктуру на пунктах пропуску на польському, румунському, словацькому кордонах. Про те, що Україна отримає грант від ЄС на суму 30 мільйонів на розвиток і модернізацію автомобільних пропускних пунктів "Краснопільськ" і "Дяківці" (на кордоні з Румунією), "Рава-Руська", "Устилуг-Зосин", "Краковець", "Шегині" і "Ягодин" (на кордоні з Польщею), "Ужгород-Вишне Німецьке" (на кордоні зі Словаччиною), "Лужанка-Берегшурань" (на кордоні з Угорщиною) повідомило міністерство економічного розвитку і торгівлі України ще у січні 2016 року.

Реалізація проекту мала б покласти край чергам на кордоні. Адже передбачалося збільшення пропускної спроможності, будівництво додаткових смуг руху, встановлення на них новітнього обладнання тощо.


Європейці хотіли допомогти нам облаштувати кордон, але облишили марні спроби через непрозору звітність щодо використаних коштів

Від України вимагався мінімум: змусити гроші "працювати" та вчасно звітувати про їхнє використання. Проте аудит не було проведено, й чіткого уявлення про те, як і на що були витрачені перші "порції" коштів, наші закордонні партнери так і не отримали. А відтак просто відчули втому й заявили про те, що згортають співпрацю з Україною.

Reuters пише, що проект закрито після низки затримок, помилок та перевитрат за участю місцевих чиновників та підрядників. Агентство посилається на внутрішню кореспонденцію уряду України та листування між Європейською комісією та українською владою. Представник Євросоюзу заявив агентству: "Після нашої оцінки ми зробили висновок, що проекти не можуть бути завершені вчасно. Шість проектів зараз готуються до закриття, а невикористані гроші повернуться". На цьому, власне, можна ставити крапку. Модернізованих пропускних пунктів в Україні не буде – принаймні, найближчим часом.


Угорщина хотіла б побудувати на Закарпатті такі саме гарні дороги, як й у себе. Проте чи будуть використані її 50 мільйонів євро за прямим призначенням?

Читайте також: Як екс-касир Януковича успішно співпрацює із чинним президентом Порошенко

Хто винен?

Підкомітет Верховної Ради з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС звинувачує у подібному конфузі колишнього керівника Державної фіскальної служби Романа Насірова. Той в свою чергу виправдовується тим, що в Україні часом неможливо забезпечити необхідне співфінансування. А далі починається карколомна історія з найбільшим контрактом на два контрольні пункти, які отримала фірма "Енергомонтажвентиляція". Вона спеціалізується на встановленні вентиляційних агрегатів і не має жодного досвіду отримання державних тендерів на будівництво.

Фінансовий директор "Енергомонтажвентиляції" Сергій Романенко у жовтні минулого року звинуватив посадовців України та ЄС у перешкоджанні завершенню робіт на двох КПП на румунському кордоні. В свою чергу ДФС повідомила, що не заплатила "Енергомонтажвентиляції", оскільки компанія не надала документи, що підтверджують завершення робіт.

Дійсно: судові документи показують, що компанія зареєструвала та програла минулого року позов проти ДФС за несплату грошових коштів, які, на думку фірми, заборговані їй за роботу на контрольних пунктах. Проте стан справ на кордонах України від цієї взаємної колотнечі та перехресних обвинувачень не поліпшується.

При цьому відповідальність за всю цю історію лежить на українському уряді та профільних міністерствах, керівники яких просто не здатні продемонструвати належний управлінський рівень, а ганьба за подібні інциденти – на всій державі. Й не лише ганьба, а й матеріальні збитки. Адже у разі закриття Євросоюзом проекту осучаснення кордону Кабінет міністрів України має повернути Європі гроші через непрофесійність українських чиновників.

Читайте також: "Маски-шоу" повертаються: бізнес знову "чавитимуть"?

Тим часом на кордоні з Росією

Але біда (й велика проблема) не лише в тому, що Україна не вміє працювати з чужими грошима, вона не вміє раціонально використовувати й власний бюджет. Згадаймо, як на початку війни у світлих головах окремих посадовців народилася ідея стіни на кордоні з Росією. У 2014-му за побудову огорожі взявся було олігарх і тодішній представник виконавчої влади Ігор Коломойський. Але з відстороненням з посади дніпропетровського "губернатора" тема захисного валу на кордоні з Росією зійшла на пси. Точніше, її підхопив та творчо розвинув уряд Яценюка, взявши цей клопіт зі стіною на себе.

Останнім було обіцяно чимало: планували і протитанковий рів, і колючий дріт під напругою, і вишки спостереження, і датчики руху – словом, усі ті технологічні прийоми, які зазвичай використовують при побудові подібних споруд, мали бути застосовані й цього разу. Загалом фортифікаційні споруди повинні були покрити 2 тисячі 295 км сухопутно-морського кордону з Росією. Окрім досягнення суто військових цілей, реалізація цього проекту мала б принести українській владі й репутаційні зиски. Адже це був перший інфраструктурний проект подібного штибу та подібного масштабу.

Влада виграла б дуже багато, якби зуміла довести його до логічного фіналу. Втім, проект "Стіна" так і лишився політичним довгобудом. А проблема 400 км кордону по лінії розмежування між Донецькою та Луганською областями з нашої сторони і "ДНР" та "ЛНР" із боку сепаратистів так і лишилася нерозв’язаною. 16 лютого 2016-го, незадовго до своєї відставки, Арсеній Яценюк відзвітував на одній з урядових нарад про те, що проект "Європейський вал" (так охрестив "Стіну" Коломойського Арсеній Петрович) готовий лише на 20%. І це при тому, що фортифікації планували завершити ще до кінця 2015-го. Але якщо Яценюк побачив готовність споруд на 20%, то тодішній голова Луганської військово-цивільної адміністрації Георгій Тука оцінив її рівно в нуль відсотків.


Спроба звести на кордоні з Росією "стіну Яценюка" завершилася порушеними кримінальними справами. Втім, гроші на проект з держбюджету виділяють й досі.

Минуло ще два роки, й докорінно ситуація не змінилася. Якщо не зважати на те, що детективи НАБУ почали розслідування у кримінальному провадженні за фактом розтрати коштів державного бюджету під час реалізації проекту "Стіна". За версією слідства, державі завдано збитків у розмірі понад 16 мільйонів гривень, наразі кілька фігурантів справи арештовані. Втім, у бюджеті на 2018 рік на облаштування кордону знову передбачено півмільярда гривень – вони, очевидно, є зайвими для держави України.

Тим часом міністр зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявляє про те, що Угорщина готова надати 50 мільйонів євро в рамках проекту будівництва об'їзної дороги навколо Берегове, а також дороги, яка з'єднала б Берегове і Мукачеве. Якщо й ці гроші не будуть розкрадені, то новими комунікаціями Закарпатська область завдячуватиме угорській, а не українській владі. Може, остання саме цього й добивається?

Читайте також: Список Луценка і НАБУ: фігурантів більше, вироків – жодного