Про загострення ситуації на Закарпатті та чи можливий діалог з Угорщиною – інтерв'ю з Кулебою
У ексклюзивному інтерв'ю міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів про ситуацію з погіршенням відносин України та Угорщини, пояснив створення окремого Берегівського району та спростував чутки про можливий сепаратизм на Закарпатті.
Також очільник української дипломатії в інтерв'ю 24 каналу у програмі "БезМаски-шоу" назвав важливі досягнення своєї команди, якими він пишається.
Зверніть увагу Як правильно спланувати відпустку за кордоном: ексклюзивне інтерв'ю з Кулебою
Про ситуацію в Закарпатському регіоні
Претензії Угорщини до України пов'язані з законом про освіту, законом про мову нацменшин. І Угорщина блокує чимало ініціатив в Євросоюзі, пов'язаних з Україною. На мій погляд, це ще одна країна, яка спонсорує сепаратизм в Україні – на Закарпатті. Які стосунки України з Угорщиною, як ви їх налагоджуєте і чи давав вам президент доручення саме в цій ситуації?
Ви зараз так описали Угорщину, що мені аж страшно стало.
А мені як страшно!
Може, я не володію якоюсь інформацією.
Я наче на сеанс до психолога прийшла і розказала про свої страхи.
Розслабтеся, і слухайте, що я вам зараз розкажу.
- По перше, до ухвалення українського закону про освіту, Угорщина і Україна не мали жодних серйозних проблем. І в наших стосунках з Європейським Союзом, з НАТО Угорщина завжди підтримувала.
- Друге, станом на зараз, Угорщина блокує лише проведення засідань комісії Україна-НАТО на вищому рівні – на рівні глав держав та міністрів. Останні події в тому ж НАТО, коли Україна стала учасником програми розширених можливостей, і це рішення було ухвалене консенсусом – Угорщина не порушила це право, і ми набули статусу учасника. Це показує, що діалог з угорською стороною – можливий.
Безумовно, у нас є питання до Угорщини і до деяких її програм, які вона реалізовує в Закарпатській області.
Чому український закон про освіту не влаштовує Угорщину?
- навчання рідною мовою у школах проводитимуть лише для корінних народів України, які не проживають у власному мовному середовищі та не мають власної держави (насамперед, це кримські татари).
- інші меншини, які є носіями мов Євросоюзу (румунської, угорської, польської тощо), до 5 класу можуть навчатися рідною мовою, а після – від 20% до 60% предметів викладатимуть українською.
- Ті ж меншини, які мешкають у своєму мовному середовищі (наприклад, росіяни), з 5 класу матимуть викладання українською вже від 80% предметів.
Угорщина вважає, що українські закони про освіту і мову "обмежують" права угорської національної меншини в Україні – зокрема, на Закарпатті. Саме тому країна блокує засідання комісії Україна – НАТО.
Паспорти?
Паспортизація. Питання є. Але я вважаю, що є перебільшенням стверджувати існування загрози закарпатського сепаратизму.
Справді?
Абсолютно переконаний в цьому.
Чому?
Тому що, насамперед, ми тут маємо думати не про Угорщину, а про мешканців Закарпатської області.
Які хочуть приєднатися до Угорщини і стати її громадянами.
Не чув я ніколи, щоб вони хотіли приєднатися до Угорщини. З того, що ці угорці, які живуть на території України, вони є частиною нашого суспільства. І це так само їхня земля, на якій вони споконвіку живуть разом з українцями. Закарпаття взагалі строкатий регіон. Але це українська земля і вона буде українською.
Дивіться повне відео інтерв'ю з Дмитром Кулебою:
Останнє, що нам зараз в країні потрібно – це роздмухувати якісь підозри в сепаратизмі. Сьогодні буде угорський сепаратизм, завтра румунський, болгарський. Ми цим тільки розрізаємо на шматки українське суспільство. Ми маємо шукати те, що нас об'єднує, а не загострювати тему роз'єднання. Це дуже важливо.
Я категорично проти того, щоб ми показували представників національних меншин, які живуть в Україні, як загрозу сепаратизму. Це частина нашого суспільства, вони такі самі українці, як і ми. Вони – громадяни цієї країни.
Але чимало з них не те що не знають, не розуміють української. Їм важко навчатися в українських школах. Вони і російською не володіють. Тобто, вони не асимільовані в наше суспільство.
Неволодіння державною мовою – це проблема. Саме на вирішення цієї проблеми і спрямований закон про освіту. До речі, Угорщина ніколи не заперечувала необхідності знання державної мови угорцями, які живуть в Україні. Щодо асиміляції – а дитина з суто української родини, яка їде навчатися в університет в Польщу і там залишається, вона сепаратистка? Вона розриває зв'язок з батьківщиною? Ми їх теж в чомусь підозрюємо?
Ми ж говоримо не про угорців, які переїхали жити до України.
Так вони теж тут живуть і є такою самою частиною суспільства. Є діти з угорських родин, які їдуть навчатися в Будапешт. Звинувачувати їх в сепаратизмі чи в нелюбові до України – у мене язик не повернеться.
Дмитро Кулеба / Фото 24 канал
А в Москву якщо поїхали?
Москва – це столиця держави, яка вчинила злочин і агресію проти нашої країни. Це абсолютно інша історія. Вони вкрали в нас територію. Їхні солдати вбивали наших солдатів.
Ми колись не думали, що Росія може на нас напасти
Не думали, так. Абсолютно слушно.
То я і запитую в цьому контексті, чи взагалі ведеться якась робота, щоб чогось подібного не сталося на Закарпатті.
Така робота має вестися взагалі в будь-якій області України. Це називається робота з гарантування національної безпеки. Тому що в держави є багато різних загроз. Державу можна втратити навіть без окупації й анексії, шляхом демократичних процедур. Але не потрібно в українських медіа поширювати тему сепаратизму.
Для цього є спецслужби, дипломати та інші органи влади, які ці речі беруть під контроль і не дозволяють їм проявитися. А коли ми один проти одного починаємо себе налаштовувати – ми руйнуємо країну зсередини.
Нещодавно розгорівся скандал через питання децентралізації і зміщення територіальних об'єднань, зокрема, й на території Закарпаття. І наше українське суспільство занепокоїлося, що ви створили зону сепаратизму, бо там живуть угорці, які не розмовляють українською мовою.
До теми Поступки Угорщині: на Закарпатті планують створити окремий Берегівський район
Я не знаю, чи ви щиро в це вірите, чи просто так треба для драми сюжету. Але це дуже небезпечно для країни – бачити в усьому сепаратизм. Тому що ми краємо своє суспільство. Росіянам нічого іншого не потрібно, окрім щоб ми роз'єднувалися на якомога більшу кількість елементів. І тому, вибачте, коли я чую такі запитання, мене починає ковбасити. І можете не вирізати ці слова з ефіру.
Берегівський район існував у складі України з радянських часів. Дійсно, в Берегівському районі більшість населення – етнічного угорського походження. Коли ми приєднуємо до Берегівського району Виноградівський, то в об'єднаному районі більшість населення стає українцями. Угорці починають складати меншість. У мене до вас запитання – щось зі сказаного вами є правдою, враховуючи ту інформацію, яку я щойно озвучив? Де хто кого відрізав, хто що створив?
Карта районів Закарпатської області / Фото "Закарпаття онлайн"
Тобто, це дезінформація?
Я категорично, офіційно, як громадянин, як міністр спростовую все вами сказане щодо Берегівського району Закарпатської області.
Хух, відлягло.
Це був метод такої теж терапії з мого боку. Агресивна терапія для вас, щоб позбавити вас страхів.
Що відомо про створення Берегівського району на Закарпатті?
- Міністерство розвитку громад та територій України оприлюднило нові проєкти районування українських областей.
- Так, на Закарпатті таких укрупнених районів має бути 5. Хоча до об’єднання мовилося про 13.
- Одним з таких районів має стати Берегівський, створення якого раніше не планувалося.
- До його складу мають увійти території нинішніх Берегівського та Виноградівського районів, де проживає більшість українських угорців.
- На думку фахівців і активістів, поява Берегівського району може призвести до виникнення поетапного роздмухування антиукраїнської політики щодо розколу та поділу української держави у майбутньому.
Про відносини з Росією
Про інший страх. Про Росію.
Є три завдання.
- Перше – це мир. І тому, коли я став міністром, я, наприклад, одразу почав відроджувати нормандський формат на рівні міністрів закордонних справ. Тому що завдання стояло максимально втягувати Росію в діалог для того, щоб шукати рішення і будувати такі дипломатичні комбінації, які сприятимуть деокупації наших територій і поверненню миру в Україну.
- Друге – притягнення Росії до відповідальності за вчинений злочин агресії. Це те, що ми робимо зараз через міжнародні інституції. Ми подали документи "мемо" в Трибунал з морського права. Тобто, ми продовжуємо всі ці справи. Для нас принципово важливо встановити всі юридичні факти порушення Росією міжнародного права. І щоб вона несла за це відповідальність.
- Третє завдання, над яким ми планово працюємо. І от Кабмін ухвалив рішення про вихід України з чергової угоди, укладеної в рамках СНД (Співдружності незалежних держав – 24 канал). Тому третє наше завдання – це дезінтегрувати Україну з ось цього російського політичного світу і продовжувати інтегрувати нас в західний світ.
Це такі 3 ключові речі, над якими ми постійно працюємо.
Вас часто президент просить звітувати про ці 3 речі, про успіхи?
Ні, ну в нас не побудована так робота, що ти приходиш, "пане президент, дозвольте доповісти. З тижневою доповіддю прибув". Ми регулярно спілкуємося з президентом, контактуємо з різних питань. Він ставить якісь задачі або я його інформую про те, що ми робимо. І ми говоримо не лише про Росію, але безумовно і щодо Росії я постійно доповідаю йому про те, що відбувається.
Найбільші досягнення на посаді очільника МЗС
Ви ж, напевно, не будете 10 років, я так думаю, працювати міністром закордонних справ.
Я думав, ви скажете – 10 місяців.
Що ви вважатимете своїм успіхом на посаді міністра закордонних справ? І чи є, як ви думаєте, уже зараз у вас якісь успіхи?
Я думав, ви скажете зараз: "Дмитро, ви вже досягли таких успіхів", чи "Яких ще успіхів ви плануєте досягнути". Якщо говорити про те, що вдалося зробити, то я пишаюся декількома речами. Я пишаюся насамперед тим, що ми зробили це як команда.
Читайте також "Справа зрушила з місця": МЗС почало переговори з Іраном про компенсації за збитий літак МАУ
Перше – це репатріація, повернення наших громадян у березні – травні з різних куточків світу. Це безпрецедентна за масштабом операція. І мої міжнародні колеги неодноразово відзначали, як швидко і ефективно ми змогли налагодити цю роботу.
Друге – це набуття Україною статусу учасника програми розширених можливостей НАТО. В нас давно не було великого успіху у взаєминах з Альянсом. Я починав цим займатися як віцепрем’єр-міністр, продовжив як міністр. Разом з іншими колегами – з міністром оборони, з моїм попередником, міністром закордонних справ Вадимом Пристайком. Ми всі разом працювали. Президент це питання штовхав. І от ми отримали результат.
Що це дає Україні?
Знаєте, про НАТО – дуже цікаво. Коли від тебе постійно вимагають якогось зближення з НАТО.
Детальніше про те, означає статус партнера НАТО для України – читайте тут.Та не те, що зближення. Ми вимагаємо увійти вже в НАТО.
Це ж кінцева мета. Щоб увійти в квартиру, спочатку треба увійти в під’їзд. Правда ж.
Так коли ми нарешті увійдемо в НАТО, в Євросоюз? Нас там чекають взагалі?
Безумовно нас там чекають і це неминуче станеться.
Третє, чим я дуже задоволений, це тим, як ми змогли багато внутрішніх трансформацій в міністерстві зробити. Для того, щоб перетворити міністерство на більш сучасне, більш швидке в діях і підвищити цінність співробітника-людини.
То я ще повторю, ви пропустили – коли ми потрапимо в ЄС і НАТО?
При нашому житті з вами.
Сподіваюсь, ми будемо жити довго. І коротеньке, буквально, останнє запитання. США – наймогутніша країна. І в контексті того, що ми тривалий час, зокрема, через ім’я Зеленського були на порядку денному у Сполучених Штатах – всі вже, мабуть, знають, де Україна. Якось змінюється зараз співпраця зі США? Зокрема, в контексті військових дій на території Донбасу і Криму?
Попри весь галас, який ми спостерігаємо в медіа, якраз військово-технічне співробітництво України та США розвивається дуже ефективно. Останнім свідченням цього є рішення Конгресу США, який ухвалив рішення про підвищення суми, виділеної Україні в рамках підтримки наших Збройних сил і сектору оборони. Тобто, ми постійно працюємо з ними над постачанням озброєння, постачаннями засобів техніки для українських Збройних сил.
Тобто, не стомилися Сполучені Штати від України?
Ні, в жодному разі. В нас є дуже насичене і змістовне партнерство з США в цій сфері і загалом.