Майбутнє української церкви: що пропонують кандидати в президенти

Читайте також: В ЄС, НАТО чи знову до Росії: що пропонують кандидати в президенти

Якою бачать українську церкву кандидати в президенти – далі в матеріалі 24 каналу.

Об’єднання церков і Томос – головна подія року

Головною політичною подією 2018 року, згідно з опитуванням, проведеним фондом "Демократичні ініціативи імені Кучеріва", беззаперечно було визнано об’єднання церкви, надання Томосу, створення Православної церкви України. До нової Православної церкви України після отримання Томосу про автокефалію приєдналися вже понад триста парафій. В Україні схвалили закон, згідно з яким протягом 3 місяців УПЦ МП повинна перейменуватися на Російську православну церкву.

Читайте також: Скільки парафій Московського патріархату перейшли до Православної церкви України

Згідно з опитуванням "Социс", Київського міжнародного інституту соціології, Центру Разумкова, 70% українців вважають себе православними. З них майже 44% відносять себе до Православної церкви України. Греко-католиками себе вважають – 6,9%, римо-католиками – 1,3%. 15,2% – вірні Московському патріархату. 38% віруючих назвали себе православними без конфесії.

Українці вважають створення Православною Церкви головною подією

Хоча динаміка переходу церков до ПЦУ позитивна, поки це не надто велика цифра. В Україні понад десять тисяч приходів УПЦ МП. На думку експертів, щоб перехід до ПЦУ був більш масовим, необхідно проводити соціальну роботу, в першу чергу, серед тих, хто вважає себе православними без конфесії. Більшість з них проживає на півдні та сході країни, де досі є великий вплив Московського патріархату.

"Геть від Москви!", патріархія і "рускій мір"

За словами політолога Валерія Димова, питання церкви для багатьох кандидатів у президенти не зручне. Воно розколює електоральну базу. Водночас, зауважує експерт, для того, щоб ми отримали патріархію і суб’єктність ПЦУ, політика влади щодо церкви має бути стабільною.

ПЦУ підтримують представники інших релігій та конфесій, зокрема, кримські татари, які сповідують іслам, греко-католицька церква. Навіть атеїсти. Всі вони розуміють, що церква у воюючій країні – питання не тільки для віруючих. Це частина гібридного фронту Росії проти України. І це питання треба ставити в порядок денний президента,
– наголошує Валерій Димов.

Юлія Тимошенко, партія ВО "Батьківщина"

Що обіцяє. Юлія Тимошенко вважає, що отримання Томосу і митрополії – важливий крок на шляху до створення єдиної Православної церкви України, який має завершитися отриманням патріархії. Це, за її словами, має зробити духовенство. До того часу, на переконання лідерки "Батьківщини", процес об’єднання не завершений.

Юлія Тимошенко намагається підкреслити свою релігійність

Як зауважує Валерій Димов, від президента і Юлії Тимошенко патріархія не залежить так само, як і зниження тарифів – фішки лідерки "Батьківщини". Це за межами компетенції глави держави. Патріархія – складний процес, і її не можна одразу отримати. Це, говорить політолог, залежить від того, як ПЦУ визнаватиметься іншими помісними церквами. Фото з Єрусалимським патріархом Теофілом ІІІ тут не допоможе.

Петро Порошенко

Що обіцяє. Для Петра Порошенка – надання Томосу і створення ПЦУ – одне з передвиборчих гасел. "Армія! Віра! Мова" і "Геть від Москви!".

Читайте також: Нападають на храми і залякують священиків, – голова СБУ про передвиборчі плани спецслужб РФ

Поїздки Порошенка по Україні багато хто назвав "Томос-туром", звинувативши президента у використанні релігійних питань для власної реклами.

Як зазначає Димов, питання церкви – це і технології, і переконання. Якщо говорити про переконання, можна згадати фото Порошенка, коли він у Свято-Троїцькому Іонинському монастирі – відомому храмі московського патріархату в Києві – служив службу. За словами експерта, Порошенко – віруюча людина. Тому об’єднання церков для Порошенка – не лише політичне питання, це складова його самоідентифікації.

Петро Порошенко віруючий і був прихожанином московського патріархату

Водночас, на його думку, серед українців-християн, які не ідентифікують себе з будь-якою конфесією, насправді багато тих, хто не хоче займати ту чи іншу сторону, оскільки питання церкви розміщено на білбордах Порошенка. Але згодом вони можуть стати прихильниками ПЦУ.

Багато українців не хоче обирати між політиками, які зробили ці питання складовою своїх виборчих програм і розмістили на білбордах. Але після цієї "війни престолів" багато з них стануть ідентифікувати себе з ПЦУ,
– зазначає Валерій Димов.

Володимир Зеленський, партія "Слуга народу"

Що обіцяє. Володимир Зеленський вважає церковну автокефалію важливою для країни. Хоча, за його словами, його особисті розмови з Богом не потребують посередників.

Томос – класно. Для мене віра і релігія – різні речі. Це пікантні питання. Якщо країна з моменту здобуття незалежності наполегливо працювала над тим, щоб був Томос, я вітаю всю Україну. Класно, коли ми щось отримуємо, а не втрачаємо, як території. Потрібно все брати і повернути все, що у нас було,
– говорить Зеленський.

Володимир Зеленський у питаннях релігії максимально обережний

Зеленський, схоже, хоче обійти питання релігії і створення Православної церкви України у своїй виборчій кампанії. Серед його симпатиків – жителі півдня і сходу, де більше прихожан УПЦ МП. Тому акцент на ПЦУ може призвести до втрати електорату. Це ще раз підкреслює той факт, що Зеленський не мислить по-державницьки. А орієнтується суто на електоральні симпатії.

Анатолій Гриценко, "Громадянська позиція"

Що обіцяє. Анатолій Гриценко вітає об’єднання церков і створення ПЦУ і переконаний, що на особливу подяку і повагу заслуговує Патріарх Філарет, який доклав більше зусиль, витримки і мудрості.

Читайте також: Як православний світ відреагував на створення помісної церкви в Україні

Анатолій Гриценко намагається обережно коментувати релігійні питання. Політик вважає своїм головним опонентом Порошенка, тому не хоче акцентувати увагу на питанні ПЦУ.

Анатолій Гриценко вітає єдину церкву

Юрій Бойко, "Опозиційна платформа – За життя"

Що обіцяє: Юрій Бойко обіцяє скасувати "обмеження свободи думки та совісті". І гарантує невтручання держави в питання церкви.

За словами політолога Валентина Гладких, держава має право коригувати сферу відносин, пов'язану з функціонуванням релігійних організацій.

Юрій Бойко – активний прихильник російської церкви

Треба зауважити, що Юрій Бойко активно виступає проти створення ПЦУ, підтримує Московський патріархат і агітує за "рускій мір". Як зауважує Валерій Димов, Бойко разом з іншими проросійськими кандидатами – Вілкулом і Мураєвим – змагається за голоси 15% прихильників московського патріархату: хто стане першим у провадженні російської політики в Україні.

Олег Ляшко, Радикальна партія

Що обіцяє. Олег Ляшко надання Томосу і створення ПЦУ вважає відновленням історичної справедливості. Лідер РПЛ запропонував Київраді перейменувати вулиці Києва на честь Варфоломія та Філарета. Ляшко наголошує, що питання віри для нього поза політикою. Це фундамент держави, який треба берегти та укріплювати.

Олег Ляшко каже, що релігія поза політикою, але постійно критикує Порошенка

При цьому Олег Ляшко обрушився з нищівною критикою на Порошенка у зв’язку з його поїздками по регіонах, де президент бере участь у богослужіннях у храмах, які перейшли до ПЦУ. Тому навряд чи для Ляшка віра – поза політикою. Для нього це ще одна тема для критики Порошенка.

Олександр Вілкул, "Опоблок – Партія миру і розвитку"

Що обіцяє. Олександр Вілкул обіцяє заборонити втручання держави в життя релігійних громад. Політик наполягає на включенні до порядку денного поданого "Опоблоком" законопроекту про заборону релігійного рейдерства – захоплення храмів.

Валерій Димов наголошує: назва закону вже провокаційна. І це показує ставлення Вілкула не тільки до української церкви, а й до України загалом.

Захоплення храмів Київського патріархату було в Криму після анексії. В ОРДЛО українські церкви руйнували і вбивали священиків. Це і є утиски свободи совісті. Вілкул зі своїм спонсором Новинським є прихильником не тільки РПЦ, але й всього російського в Україні. Їхнє гасло "Ми за мир" означає, що вони за "рускій мір",
– наголошує Димов.

Олександр Вілкул підтримує "рускій мір" і РПЦ

Політолог нагадує: Партія регіонів свого часу ініціювала законопроект, згідно з яким храми хотіли передати у власність УПЦ МП (наразі вони в оренді – "24"). Якби цей закон ухвалили, то всі ці церкви УПЦ МП наразі були б у власності Росії. Києво-Печерська, Почаївська. І зараз це треба було б відсуджувати через суди.

"На інформаційному фронті Вілкул зробив хід пішаком. Це пазл війни, яку веде Путін проти України", – говорить Димов.

Руслан Кошулинський, ВО "Свобода"

Що обіцяє. Руслан Кошулинський наголошує, що прізвища президентів ми забудемо, але Філарета – ні. Хоча зазначає, що всі мають право сповідувати будь-яку релігію. Кошулинський вважає, що Україні потрібно вслід за Латвією опублікувати архіви КДБ і з’ясувати, чи є серед найвищих посадових осіб російської церкви в Україні працівники Комітету держбезпеки СРСР.

Руслан Кошулинський хоче знати, хто із священиків був агентом КДБ

Як зауважує Димов, відкрити архіви КДБ треба. Але тоді доведеться відкривати все. Не лише те, що стосується священиків. А серед народних депутатів, особливо попередніх скликань, половина співпрацювала з КДБ і ще стільки ж хотіла цього. На думку експерта, треба, щоб з’явилася політична сила, яка б після відкриття архівів КДБ провела повну люстрацію за ознакою співробітництва з окупаційною владою – СРСР і Росією.

Валентин Наливайченко, партія "Справедливість"

Що обіцяє: На переконання Валентина Наливайченка, центральна та місцеві влади мають повернути церкві майно, землі та святині, які вилучалися протягом радянської доби.

Валентин Наливайченко хоче повернути церковне майно, відібране СРСР

"Повернення церковного майна призведе до перерозподілу і конфліктів. Є закон про порядок перереєстрації релігійних громад, який регулює майнові питання. Наливайченко хоче знайти собі унікальну пропозицію щодо церкви на рівні "баба-яга проти". Хоча саме Наливайченко як екс-глава СБУ мав би запропонувати відкрити архіви КДБ", – переконаний Валерій Димов.