Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Ми повинні знати їх: хто загинув на війні в листопаді 2018 року

      3093
      Вічна слава Героям!
      Вічна слава Героям! / Волинські новини

      Кожен місяць на війні гинуть українці. В листопаді ми не вберегли 9 наших захисників. Давайте згадаємо їх поіменно, так, нібито кожного з них ми знали особисто...

      Ігор Гончаренко – старший солдат 8-ї механізованої роти 72-ї ОМБр, ЗСУ. Ігорю виповнилося 24 роки. Загинув 1 листопада 2018 року під час обстрілу з великокаліберного кулемета та стрілецької зброї опорного пункту українських військових поблизу Зайцевого.


      Ігор Гончаренко, 24 роки. Родом з Житомирської області.

      Максим Пасічнюк – військовослужбовець 14-ї ОМБр, ЗСУ. Максиму було 40 років. Родом із Волині, за контрактом служив з 2017 року.

      Загинув 4 листопада 2018 року поблизу населеного пункту Золоте на Луганщині, в зоні бойових дій. Внаслідок снайперського пострілу загинув Максим та ще двоє бійців в той час отримали поранення. Як чекали б будь-кого з нас – його додому чекали батьки та сестра.


      Масксим Пасічнюк, 40 років. Родом із Волині.

      Гірські піхотинці завжди виконували бойові завдання на найгарячіших напрямках зони бойових дій. Висуваючись до бойових позицій, смертельне поранення отримав солдат Іван Воробей. Його бойовий побратим, солдат Євген Летюка, намагався надати допомогу, кинувся витягнути пораненого з-під обстрілу, але також отримав смертельне поранення:

      Іван Воробей – заступник командира бойової машини, навідник-оператор гірничо-штурмової роти 10-ї ОГШБр, ЗСУ. Іван було 19 років. У зовсім юному віці не кожен зможе займати настільки відповідальні посади та виконувати небезпечні завдання на передовій.

      Загинув 9 листопада 2018 року. Від кулі ворожого снайпера. Бій відбувався біля Бахмутської траси. Іван родом із села Дігтярівка, Чернігівська область.

      Читайте також: Позивний "Растішка": історія бійця з Донецька, який загинув за Донбас


      Іван Воробей, 19 років. Родом із села Дігтярівка, Чернігівської області.

      Євген Летюка – солдат 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї ОГШБр, ЗСУ. На війні з 2016 року. Євген прожив 21 рік. За цей час встиг стати справжнім воїном, захисником своєї землі. Почуття обов'язку – це про нього. Сам хлопець, до речі, родом із села Петропавлівка (Луганський район).

       

      Загинув 9 листопада 2018 року від кулі ворожого снайпера в районі селища Кримське, зона бойових дій, Україна.


      Євген Летюк, 21 рік. Родом із села Петропавлівка, Луганський район.

      Близько 21:00 окупанти відкрили зосереджений вогонь зі стрілецької зброї по одному з опорних пунктів, розташованих впритул до Бахмутської траси. Українські військові вступили у останній бій...

      Обидва військовослужбовці батальйону загинули як герої і навічно залишаться в наших серцях!

      Вже героїчна на сьогодні 72 бригада в один день понесла такі втрати – радіокерований фугас забрав життя двох її військових:

      Юрій Олійник позивний "Полтава" – сапер, сержант 12-го окремого мотопіхотного батальйону "Київ" 72-ї ОМБр, ЗСУ. П'ять днів не дожив до свого 44 дня народження. Юрій був досвідченим бійцем та надійним побратимом. А позивний "Полтава" тому що сам родом із Полтавської області, хоча проживав у Києві.

      Загинув 10 листопада в районі Світлодарської дуги, в зоні бойових дій, підірвавшись на встановленому ворогом фугасі.


      Юрій Олійник, не дожив п'ять днів до 44  дня народження. Родом із Полтавшини, проживав у Києві. 

      Роман Селіхов позивний "Гера" – Старший сержант 72-ї окремої механізованої бригади, ЗСУ. Герою було 42 роки. Проживав у місті Дніпро. Закінчив в Україні канадсько-литовські снайперські курси та офіційно став інструктором. З перших днів російської агресії він добровільно став на захист України, робив це героїчно, звитяжно та від щирого серця.

      Читайте також: Війна, що об'єднала народи: книга "Укри" – бойова проза про Героїв сучасності

      Загинув 10 листопада в районі Світлодарської дуги, в зоні бойових дій, підірвавшись на встановленому ворогом фугасі.


      Роман Селіхов, 42 роки.  Проживав у Дніпрі.

      Старшина Юрій Олійник та старший сержант Роман Селіхов до останнього виконували свій військовий обов'язок. Нам є ким пишатися і про кого розповідати на уроках історії!

      Всі бійці групи представлені командуванням Об'єднаних сил до державних нагород. Юрій Олійник та Роман Селіхов – посмертно.

      Віталій Кузнєцов – майор, начальник розвідки 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї ОГШБр, ЗСУ. Віталію було 44 роки. Він воював на сході з серпня 2014 року, пройшов важкі бої за Кримське у січні 2015 року. Віталій родом з Івано-Франківська.


      Віталій Кузнєцов, 44 роки. Родом з Івано-Франківська.

      Загинув 21 листопада 2018 року у населеному пункті Кримське (Луганська область). 23 листопада його останній раз привезли до Івано-Франківська, попрощатися.

      Сергій Гаркуша – солдат, навідник кулеметного взводу 2-ї роти 1-го батальйону 28-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Сергію було 28 років.


      Сергій Гаркуша, 28 років. Родом із селища Валява, Черкаської області.

      На військовій службі був з вересня 2016 року. Сергій родом із селища Валява, Черкаської області. Уродженцями цього села були великі люди – революціонери, поети, прозаїки, науковці та розвідники. Українська земля і Сергію надала великої сили. Хлопець воював на сході більше двох років, сумлінно виконував військовий обов'язок до останніх днів свого життя.

      Загинув 24 листопада 2018 року під час бойового чергування в районі села Красногорівка Донецької області, внаслідок осколкового поранення несумісного з життям.

      Читайте також: Чому важливо легалізувати зброю для українців

      Віктор Лахай – молодший сержант, командир взводу 14-ї ОМБр, ЗСУ. Народився 25 листопада 1977 року в селі Велика Глуша Любешівського району. Віктору було 41 рік. Проходив строкову військову службу з 1996 до 1998 року.


      Віктор Лахай, 41 рік. Родом із села Велика Галушка, Волиньська область.

      "Треба, щоб хтось захищав державу. У мене немає ні своєї сім'ї, ні дітей. Тож комусь треба підтримувати тих хлопців, які там завжди стоять, треба їх змінювати", – казав Віктор.

      Загинув 26 листопада 2018 року внаслідок обстрілу найманцями взводного опорного пункту в селі Катеринівка Попаснянського району (Луганська область).

      Поховали військовослужбовця на Алеї почесних поховань у селі Гаразджа.

      У мирних містах війна захована десь далеко від людського ока, проте коли читаєш ці рядки, стає зрозумілим – вона поруч з нами.

      Вічна пам'ять загиблим Героям!

      Читайте також: 21 рік при владі: гучні події з життя Юлії Тимошенко

      Джерело: 24 Канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук