Підсумки-2019: що змінилося у відносинах між Україною і Росією

14 грудня 2019, 17:15
Читать новость на русском

24 канал вирішив підвести підсумки головних подій 2019 року. Зокрема, що змінилося у питанні збройного конфлікту на Донбасі і взаємостосунків між Україною і Росією, – далі в матеріалі.

Читайте також: За кадром нормандського саміту: про спірні питання і майбутнє Донбасу

Війну з Росією складно назвати взаємовідносинами

Як зауважує дипломат Олександр Хара, поки триває війна, є окуповані території Донбасу і Криму, казати про поліпшення стосунків між Україною і Росією не можна. На його переконання, ці відносини не нормалізуються ще років п’ятдесят. Утім, вважає Хара, в 2019 році з великого мінусу ми наближуємося до нуля.

Події цього року, особливо з погляду на нормандську зустріч – є надія на те, що можна поставити крапку у збройній частині конфлікту. На жаль, велика кількість українців повелися на кампанію Порошенка, що лише він здатний протидіяти Путіну. Це надзвичайно шкідлива послуга, що розділяє патріотичних громадян тоді, коли національна єдність – так само важлива, як "Джавеліни" чи інша летальна зброя на війні,
– наголошує Олександр Хара.


За п’ять рокіів війни з Росією загинуло 13 тисяч українців / Фото Getty Images

Політолог Володимир Фесенко відзначає: є пом'якшення відносин між Україною і Росією. Але немає підстав говорити про нормалізацію чи поліпшення, тим більше прорив стосунків.

Цікаво: Навіщо продовжили закон про особливий статус Донбасу

В чому виграла Україна?

Обмін полоненими, повернення захоплених Росією кораблів

Після телефонних перемовин Зеленського і Путіна 7 вересня Росія та Україна провели обмін полоненими за схемою "35 на 35". На Батьківщину повернулися 24 військовополонені моряки, які були захоплені біля Керченської протоки 25 листопада 2018 року, та 11 політв'язнів: Роман Сущенко, Володимир Балух, Олександр Кольченко, Микола Карпюк, Станіслав Клих, Павло Гриб, Артур Панов, Євген Панов, Едем Бекіров, Олексій Сизонович та Олег Сенцов.

18 листопада Росія повернула захоплені малі броньовані артилерійські катери ВМС України "Бердянськ", "Нікополь" та буксир "Яни Капу". Як з’ясувалося, кораблі в жахливому стані. Росіяни познімали плафони, розетки і навіть унітази. Судна залишилися без електроніки: немає навігаційних систем та електронних компонентів бойових модулів, без яких кораблі не можна використовувати. Все це російська сторона залишила собі як "речові докази".


Екіпаж захоплених кораблів / Інфографіка 24 каналу

Як підкреслює Олександр Хара, обмін полоненими – великий позитив для України і Зеленського. Хоча це частково плюс і для Путіна. Таким чином президент РФ позбувся токсичного баласту для себе. Весь світ вимагав від Путіна звільнити політичних заручників і моряків.

Україна виграла Міжнародний трибунал ООН з морського права щодо незаконного захоплення Росією наших кораблів. Росія не виконала його умови і повернула нам судна і моряків на інших умовах. Це аргумент для нас, щоб показати, що Росія знову плюндрує міжнародне право. Руйнує те, що тримає стабільність у світі,
– зауважує Хара.

Увага: Обережний прогрес: що пишуть західні ЗМІ про нормандську зустріч

Нормандська зустріч

Півроку тривала інтрига щодо зустрічі в нормандському форматі, яку ініціював новообраний президент Зеленський. Путін традиційно відтягував проведення переговорів і шантажував, висуваючи різні умови. Зокрема, вимагав від України погодити так звану формулу Штайнмаєра. 9 грудня в Парижі зустрілися президент Франції Макрон, канцлериня ФРН Меркель, президент Зеленський і президент Росії Путін.

Є позитивом, що Зеленський не капітулював. Усі побачили, що Зеленський готовий до компромісів, але президент не сказав нічого такого, щоб зашкодило б Україні. Зеленський підкреслив, що Україна ніколи не стане федеративною державою. А Донбас і Крим – наші території,
– зазначає Олександр Хара.

Дипломат додає: саміт пройшло помірковано добре. Український президент не став переможцем, але й нічого не програв. Наша ситуація покращилася.


Про що домовились у Парижі 9 грудня / Інфографіка 24 каналу

За словами Фесенка, є активізація переговорів з Росією по Донбасу.

Росії ми повинні показувати принциповість. На нормандському саміті Зеленський правильно зробив з питанням відновлення нашого контролю над кордоном. Він показав Путіну: Хочете вибори і особливий статус ОРДЛО, ми готові обговорювати, але лише після вирішення питання з кордоном і роззброєнням незаконних військових формувань,
– наголосив Володимир Фесенко.

Політолог Віктор Небоженко підкреслює: Зеленський виступив так, як і належить президентові незалежної держави – заявив, що федералізації України не буде.

Заяви Зеленського про те, що Україна – унітарна держава і наголос про окупаційні війська, не сильно сподобалися Путіну. Ще ніхто прямо на міжнародній пресконференції не говорив про окупаційні війська на Донбасі. Всі говорили про якісь дикі поступки всесильному Путіну, а Зеленський виступив так, як і належить президентові незалежної країни,
– зазначає Небоженко.

Підсумки нормандської зустрічі. Відео

Примітна реакція росЗМІ на нормандську зустріч. Як зазначив експерт Сергій Фурса, в першу чергу, це говорить про те, що в Кремлі залишилися вкрай незадоволені зустріччю в Парижі. Москва очікувала від Зеленського України на блюдечку.

Українське суспільство накреслило червоні лінії, Зеленський їх не перейшов. Кремль тепер незадоволений. Скільки задоволення зараз почитати російську пресу, в якій паплюжать Зеленського, або українські філіали російської преси: в телевізорі у Медведчука і не тільки, де стогнуть і виють про нездійснені надії. Загалом, Кремль злий,
–- вважає Сергій Фурса.

Резолюція ООН по Криму

Одночасно з переговорами лідерів "нормандської четвірки" – 9 грудня – Генеральна асамблея ООН ухвалила "кримську" безпекову резолюцію. У документі міститься пункт про захоплені Кремлем ядерні об’єкти та інфраструктуру на окупованій території. Згідно з резолюцією Кремль повинен вивести свої війська з Криму, а також зупинити тимчасову окупацію території України.

Резолюція Генасамблеї ООН, безумовно, наша перемога. Кримські резолюції – обов'язкова програма роботи нашої дипломатії в ООН, як і міжнародні суди. Ми постійно повинні нагадувати про Крим, про проблеми з правами людини, боротися за компенсацію,
– говорить Володимир Фесенко.


ООН закликала Росію вивести свої війська з окупованого Криму / Фото Getty

Питання поставок і транзиту газу

В 2019 році закінчується десятирічний контракт з Росією на транспортування газу українською ГТС до ЄС. Росія хоче підписати новий лише на рік, що не вигідно Києву. Або ж в пакеті з відновленням прямого постачання газу Україні, від чого ми відмовилися в 2015 році. Президент України Володимир Зеленський заявив, що під час двосторонньої зустрічі з Володимиром Путіним в Парижі витратив багато часу на це питання. Однак новий тристоронній контракт Україна – ЄС – Росія так і не підписали.

"Не мовиться про контракт на транзит на один рік. Буде більше. Я наполягав на максимально амбітних умовах, вигідних Україні та Європі. Думаю, посередині, зійдемося". – сказав Зеленський.

Детально: Ми не подаруємо борг, – Гончарук про газові перемовини з РФ


Росія намагається знову шантажувати Україну "дешевим" газом / Фото 24 каналу

Також Росія начебто погодилася виконати рішення Стокгольмського арбітражу і сплатити "Нафтогазу" 3 мільярди доларів за невиконання "Газпромом" контракту. Україна готова забирати борг газом, відмовившись від грошей, заради контракту.

Читайте також: Хитрий Путін та хвиля протестів: топ подій, що змінили світ у 2019 році

Олександр Хара відзначає: якщо ми погодимося на прямі контракти і підемо на поступки Газпрому, то дамо можливість росіянами заробити гроші для будівництва "Північного потоку-2".

Політичні поступки заради дешевого російського газу для України свого часу ставали годівничкою для проросійських олігархів, які створювали свої фракції у Верховній Раді, мали людей в уряді, які блокували наші євроінеграційні наміри. І боротьбу з корупцією. Це зло в стратегічному плані,
– вважає Олександр Хара.

Що Україна не змогла відстояти?

Повернення російської делегації в ПАРЄ

25 червня євродепутати ухвалили резолюцію, яка змінює санкційний механізм і відповідно, дозволяє Росії знову повернутися до ПАРЄ. Як відомо, в 2014 році через агресію на Донбасі та анексію Криму Росію позбавили права голосу в ПАРЄ. Українська делегація оголосила про демарш, до неї приєдналися сім держав: Польщі, Литви, Латвії, Словаччини, Естонії, Грузії та Великобританії. Утім, українська делегація продовжила роботу в ПАРЄ.

Як відзначає Фесенко, ситуація для України ускладнилася. Ми не можемо це ігнорувати і самостійно змінити. Треба виробляти нову тактику. На ПАРЄ треба реагувати гнучко, а не прямолінійним бойкотом.

Дипломати і експерти відзначають, на превеликий жаль, що міжнародна кон'юнктура змінилася не стільки на користь Росії, скільки щодо пошуку не конфліктної моделі відносин з Москвою. Мовиться не про скасування санкцій і повне примирення з Росією. Це тактика. Тиснули на Росію – не вийшло, давайте спробуємо домовлятися,
– говорить Володимир Фесенко.


Хто повернув Росію в ПАРЄ / Інфографіка 24 каналу

Олександр Хара додає: ПАРЄ сама себе компрометує. Не Україна стала причиною того, що Росію позбавили права голосувати, а Кремль своїми агресивними діями проти нас.

Повернення Росії в ПАРЄ – ганебне. Орган, ключовим завданням якого є права людини і верховенство права, повертає державу, яка постійно порушує права громадян і втручається у справи інших. Веде війну проти України,
– зазначає Хара.

На його думку, Україна правильно зробила, що залишається в ПАРЄ, аби протидіяти російській пропаганді, поширювати інформацію про злочини РФ.

Попри активізацію переговорного процесу щодо врегулювання збройного конфлікту на Донбасі Росія продовжує військову агресію проти України і категорично проти будь-яких компромісів. Це свідчить, що нормалізації взаємовідносин, принаймні, за нинішнього президента РФ Путіна точно не буде. Але Україна поступово змінює свої стратегію і тактику, чим демонструє свої мирні настрої, чим фактично консолідує Захід щодо підтримки нашої держави.