Путін одержимий і хоче помститися, – історик назвав найганебніші провали диктатора

Історик і професор Українського католицького університету Ярослав Грицак в ефірі 24 Каналу пояснив, чому наївно очікувати, що Путін добровільно відмовиться від стратегічних цілей щодо України. На його думку, йдеться не просто про геополітику, а про особисту одержимість, яка сформувалася після кількох болісних провалів.

Дивіться також Це фінальна стадія війни, – Грицак спрогнозував, що буде після можливого "перемир'я"

Донбас для Путіна не є кінцевою метою

Грицак пояснив, що зводити плани Путіна лише до Донбасу було б помилкою. За його словами, для Кремля ця територія має радше символічне значення і може розглядатися як розмінна монета. Натомість стратегічні амбіції Росії значно ширші й стосуються контролю над півднем та сходом України, включно з ключовими містами.

Для нього Донбас не має значення. Може, символічно має значення. Але це мала розмінна монета, тому що його план був набагато більший – Одеса, Дніпро, Харків, повний контроль над українськими територіями– пояснив історик.

Навіть якщо Москва погодиться на тимчасове перемир'я у разі критичної ситуації для Росії, це не означатиме відмови від стратегічних цілей.

Зауважте! Аналітики сумніваються в готовності Путіна до миру. Андрій Длігач заявив, що Москва використовує переговори для послаблення санкцій і виграшу часу. За його словами, стратегічне моделювання показує два ймовірні сценарії – продовження війни або велика угода між Росією та США. Він наголосив, що без зміни позиції Кремля будь-яке перемир'я дасть Росії можливість перегрупуватися і готуватися до нового наступу.

Путін може тактично зупинити бойові дії, але не змінить наміру впливати на Україну в довгостроковій перспективі.

Наївно думати, що Путін припинить війну проти України– зазначив він.

Історик додав, що логіка Кремля виходить далеко за межі раціонального розрахунку. Саме це, на його думку, ускладнює прогнозування подальших дій Росії і робить конфлікт довготривалим.

Які провали сформували одержимість Путіна?

Для розуміння дій Путіна важливо враховувати не лише геополітичні розрахунки, а й особистий вимір. Російський лідер сприймає події останніх двадцяти років як низку принижень, пов'язаних саме з Україною. Ідеться про Помаранчеву революцію 2004 року, перемогу Євромайдану у 2014 році та провал плану швидкого захоплення України у 2022-му.

Путін вважає, що його принизили як лідера. І принизили тричі – у 2004 році, у 2014-му і коли не вдалося взяти Україну за три дні– пояснив історик.

Ці події сформували в нього не просто політичну, а емоційну реакцію. Ставлення Путіна до України можна описати як одержимість, яка виходить за межі раціональної логіки.

Його ставлення до України – це одержимість, одержима ненависть. Він хоче помститися і не забуває того, що сталося– зазначив він.

Історик додав, що саме ця логіка помсти робить війну потенційно довготривалою. Навіть якщо бойові дії тимчасово зупиняться, глибинна мотивація Кремля не зникне.

Я не вірю в швидке закінчення цієї війни. Перемир'я може бути, але це не означає її завершення– зазначив історик.

Найбільший ризик полягає у затягуванні війни на роки. За словами Грицака, головне завдання України – зробити все, щоб цей конфлікт не перейшов до наступних поколінь і щоб майбутні українці не були змушені знову воювати з Росією.

Що відомо про останні заяви щодо мирних переговорів:

• У Європі нерівномірно готуються до можливого загострення. Політолог Вадим Денисенко зазначив, що переозброєння та відновлення боєздатності активно відбувається лише в окремих країнах, зокрема у Польщі, Німеччині, державах Балтії, Нідерландах і Великій Британії, тоді як частина Європи поки не демонструє системних змін.
• У ЄС обговорюють перелік вимог до Росії в разі мирної угоди. Кая Каллас анонсувала підготовку відповідного списку, а Володимир Зеленський заявив, що деталей не знає, але підтримує жорстку позицію щодо повернення українських дітей і наголосив на необхідності переговорів на нейтральній території.
• Експерти вказують на роль США та Китаю у завершенні війни. Пьотр Кульпа заявив, що швидке припинення бойових дій можливе лише за домовленостей між Вашингтоном і Пекіном, тоді як плани адміністрації Трампа щодо дедлайнів залежать від глобального балансу сил.