Політтехнолог Тарас Загородній в ефірі 24 Каналу пояснив, що цей візит навряд чи був просто протокольним. За його словами, Кремль міг шукати в Астані допомогу, яка вже не виглядає для нього гарантованою.
Дивіться також Брешуть собі: у Третьому армійському корпусі озвучили, на яку тактику росіяни перейшли на фронті
Для чого Путін поїхав до Казахстану?
Казахстан для Росії важливий не лише як сусід, куди Путіну зручно літати без складних маршрутів, а й як країна, через яку Москва вирішує частину своїх енергетичних питань. Зокрема, йдеться про нафтові потоки в бік Китаю, а також про ширші зв'язки, які Росія ще зберігає з часів Нурсултана Назарбаєва.
Нагадаємо! Казахстан відмовився виконувати на своїй території рішення про примусове стягнення 1,4 мільярда доларів з "Газпрому" на користь Нафтогазу. У владі пояснили це тим, що наказ винесли без участі відповідача, він ще не набрав законної сили, а сама справа, за їхньою позицією, не належить до юрисдикції Казахстану.
Останнім часом для Кремля там з'явилися і нові проблеми. У Казахстані є незалежний арбітражний суд, який присудив Україні півтора мільярда доларів у справі проти "Газпрому".
Півтора мільярда доларів – це суттєва цифра. Це, звичайно, викликало істерику у росіян,
– сказав політтехнолог.
Попри старі економічні зв'язки, Астана вже не виглядає для Кремля повністю передбачуваним партнером. Казахстан розвиває відносини з Китаєм і Туреччиною, шукає для себе інші транспортні та енергетичні маршрути і дедалі виразніше показує, що не хоче замикатися на Росії.
Політтехнолог пояснив для чого Путін поїхав до Казахстану: дивіться відео
Цей розворот помітний не лише в економіці. У Центральній Азії вже запускають спільні проєкти без участі Москви, а сам Казахстан дедалі частіше демонструє окрему політичну й історичну суб'єктність, яка для Росії виглядає все менш комфортно.
Я думаю, що у Казахстану проблема з прокачкою своєї нафти через територію Росії, тому що Україна нищить нафтогазову інфраструктуру Росії таким чином, що вже немає можливості прокачувати й казахську нафту,
– наголосив він.
На цьому тлі Путін, імовірно, хотів не просто поговорити, а спробувати втримати для себе важливий напрямок, який починає вислизати. Але навіть якщо Кремль розраховував на додаткову підтримку, зокрема й у паливному питанні, Казахстан, за оцінкою Загороднього, навряд чи здатен дати Росії те, чого їй зараз бракує.
Я не думаю, що Казахстан зможе забезпечити їх паливом, тому що у самих цього палива недостатньо, щоб давати росіянам додаткові ресурси,
– наголосив політтехнолог.
Тож цей візит радше показує, що Москва намагається втримати важливий для себе напрямок, ніж реально отримує нові можливості. І що далі Казахстан відходитиме від російської орбіти, то менше користі Кремль матиме від таких поїздок.
Що змінює Казахстан у відносинах з Росією?
Росія з 1 травня 2026 року планувала припинити транзит казахстанської нафти до Німеччини через "Дружбу". Це рішення з'явилося на тлі напруження між Москвою і Берліном після того, як у 2022 році Німеччина передала місцеві підрозділи "Роснафти" під зовнішнє управління.
Казахстан також відмовився від співпраці з російськими компаніями у будівництві трьох ТЕЦ. Станцію в Кокшетау країна вирішила будувати самостійно, а проєкти в Семеї та Усть-Каменогорську передали казахстансько-сінгапурському консорціуму після того, як Москва не підтвердила пільгове фінансування.
У Казахстані планують змінити формулювання в конституції щодо російської мови: замість статусу, який ставить її "нарівні" з казахською, хочуть закріпити, що вона використовується "поруч" із державною мовою. Цю зміну подають як частину політики, спрямованої на зменшення російського впливу у внутрішньому житті країни.