Цьогоріч окупанти не вдаються до таких масштабних атак за кількістю, однак точкові удари вже завдали величезних збитків українській інфраструктурі. Як Росія змінила тактику і чи може протидіяти їй Україна – читайте у розмові 24 Каналу з авіаекспертом, заступником директора компанії з виробництва засобів РЕБ Анатолієм Храпчинським.

Дивіться також Не можуть захопити – треба знищити, – Черник сказав, як можна захистити Харків від обстрілів

Вибух дрона пошкодив оболонку реактора на ЗАЕС. В МАГАТЕ повідомили, що ЗАЕС зазнала трьох прямих влучань в захисну оболонку реактора. Еммануель Гросі назвав інцидент серйозною ескалацією загроз ядерній безпеці на Запорізькій АЕС. Це випадковий інцидент чи навмисна провокація, на ваш погляд?

Давайте почнемо з того, що насправді провокації на Запорізькій АЕС відбуваються практично щодня з моменту захоплення росіянами. Це і обстріли, і мінування, і розташування російської військової техніки.

Треба розуміти, що Росія так працює і робить все, як робили б терористи. Тому Росія буде намагатися створювати певні інциденти для того, щоб привернути світову спільноту і призвести до спроби перемовин. Адже насправді загроза атомна, яка зокрема загрожуватиме екології й не тільки.

Вони зараз будуть намагатися будь-що зробити для того, щоб залучити міжнародну спільноту, щоб Україну посадили за стіл перемовин з Росією.

Ми бачимо це і з огляду останніх масованих обстрілів, де максимальна кількість обстрілів зосереджена на одне місце, одну станцію тощо.

Як з вашого погляду взагалі виглядає ця ситуація? Бо пересічному громадянину не дуже зрозуміло, що це за влучання, якого характеру, який боєприпас там міг бути, скільки кілограмів вибухівки та, взагалі, наскільки фатальними могли б бути наслідки.

Відповідно до заяви наших спецслужб немає нічого фатального. Але знов-таки про все фатальне кажуть з боку росіян. Давайте повернемось до того, що насправді там є російські військові й чомусь вони влучно збивають будь-які БпЛА на території Росії, а тут об'єкти, які начебто захищають, вони не змогли захистити від трьох чітких влучань.

Тому тут більше є запитань, ніж відповідей щодо пошкоджень. Я все ж таки дочекався б більше якихось суттєвих підтверджень, можливо, супутникових знімків з місця. Це може розкрити більше деталей.

І знову ж таки не треба забувати, що росіяни могли підкласти навіть самі вибухівку і зробити там якісь певні терористичні провокації на кшталт підриву для того, щоб створити ілюзію великої проблеми.

Це міг би бути, наприклад, той же “Шахед”, якими вони б’ють постійно по Україні?

Я думаю, що “Шахед” вони б не використовували, тому що це могло призвести до, наприклад, явної показової вини самих росіян. Росіяни, ймовірно, могли начинити український трофейний дрон або свій якийсь хендмейд виріб.

Якщо це дрон, наприклад, то наскільки він може бути керований у своєму падінні так, щоб ця провокація вдалася, але не стала, дійсно, фатальною? Чи ви більше прихильні до теорії, що вони там конкретно заклали вибухівку, підірвали, і це така більш контрольована провокація?

Я думаю, що це контрольована провокація. Це в стилі росіян, вони більше роблять, щоб все сприймалося в рамках їхніх можливостей. Знов-таки ми можемо казати й про певні БпЛА, які керовані були з боку їхніх операторів, які вони могли направити в потрібне місце.

Але з огляду на ті технічні можливості або проблеми, які у них часто бувають, я думаю, що вони пішли найлегшим шляхом – просто могли підірвати та розкидати уламки з трофейних БпЛА.

Financial Times повідомляє, що Росія змінила тактику ударів по енергетичній інфраструктурі України, завдавши збитків більших, ніж у 2023 році. Пишуть, що замість масованих обстрілів, терористи зосередились на ударах високоточними ракетами по електростанціях у менш захищених регіонах. Як би ви цю тактику оцінили?

Давайте почнемо з того, що насправді росіяни активно змінюють тактику вже з серпня минулого року, і ми бачимо, що останні обстріли відбувались по принципу – максимальна кількість ракет в одне місце. У нас повторний удар був аеробалістичними ракетами по Заходу України.

Детальніше Тактика змінилася, збитки гірші: українська енергетика знову під прицілом, – Financial Times

Тому насправді росіяни активно намагаються пробити нашу систему протиповітряної оборони великою кількістю ракет, направлених в одне місце. Вони бачать, що у них не виходить, наприклад, влаштовувати масовані обстріли, як раніше було по всій території України, тому що все ж таки протиповітряна оборона відпрацьовує.

Є певні системи, які не дозволяють поцілити в об’єкт, використовуючи електронну боротьбу. Але саме цього разу вони вирішили такою кількістю по одному місці пробити та отримати певні результати. Як бачимо, влучання були.

Тому зараз активно йде питання щодо посилення протиповітряної оборони, отримання більш сучасних систем на кшталт Patriot. Бачимо, що останнім часом Росія вже більше випускає балістичних ракет, ніж, наприклад, крилатих. Є зміна методики обстрілів – більше відпрацьовуються щоденні обстріли, йдуть обстріли прифронтової, прикордонної зони, навіть з використанням тактичної авіації з ракетами малої та середньої дальності, повертаються до авіабомб, вже навіть почали закидати ними Харків.

Як би ви охарактеризували ці атаки по інфраструктурі за допомогою балістики, це така відповідь на наші удари по їхніх нафтопереробних об'єктах? Чи це якийсь план, чи це медійна складова, де вони показують, що не лише по них б’ють?

Росія – терорист, і як звичайний терорист вона приносить в жертву цивільне населення. Тобто лякаючи людей саме вбивством цивільного населення. В цьому випадку вона б'є не тільки по цивільному населенню, а ще й по інфраструктурі, яка важлива для цивільного населення.

Росія використовує тактику: максимально завдати шкоди для того, щоб якомога більше просуватись в психологічному натиску. Це не можна пов'язувати з ударами по НПЗ або ще якимись ударами по Росії, тому що такі обстріли готуються протягом певного часу.

І знову-таки давайте будемо відверті стосовно того, що, наприклад, Росія не змогла, як вона планувала, за два-три дні взяти Київ, вже пішов третій рік повномасштабного вторгнення. Вони не мають посильного просування, вони просуваються лише шляхом закидання авіаційними бомбами. Тобто вони не використовують будь-яку військову стратегію, вони використовують лише стратегію терору і знищення, рівняння з землею будь-яких територій для того, щоб їх захопити.

Тому я не брав би до уваги, наприклад, удари по російських НПЗ або по військових цілях. Це суто методика Росії – якомога сильніше схилити українців до переговорів.

Водночас із передачею боєприпасів, організованою Чехією, з’явилася інформація, що в ЄС виявилось ще понад 30 вільних F-16, які можуть бути передані Україні. Йдеться про Грецію, в якій зараз реалізується масштабна програма з модернізації парку ВПС. Наскільки ця новина може стати реальністю, щоб отримати західні літаки в більшій кількості?

Насправді будь-яка кількість, будь-яке розуміння, з якої країни коли ми отримаємо літаки, буде зараз залишатися в тіні. Тому що це потребує певної інформаційної тиші з огляду на ту небезпеку, яка може виникнути під час отримання цих літаків. Як і для нас, так і для країн, які ці літаки можуть надати.

Зверніть увагу Греція може віддати Україні свої F-16: в якому стані винищувачі і чи реально їх отримати

Якщо 30 літаків, то це непогана кількість для того, щоб суттєво посилити авіаційну коаліцію з боку наших західних партнерів. Тут треба не забувати, що програма переходу на літаки західного зразка, саме F-16, розрахована на два роки. Саме тому був створений "Офіс 61", який передбачає програму технічної підготовки, підготовки експлуатації, аеродромів і навчання персоналу як льотного, так і технічного, так і офіцерів бойового управління, які будуть моделювати ведення бойових дій.

Тому ми розуміємо, що ці 30 літаків можуть не прийти, наприклад, в цьому році, а якщо в наступному році, то це все одно суттєве посилення, тому що є потреба в посиленні нашої авіації.

Ми бачимо, що Росія активно використовує тактичну авіацію, яка підлітає до кордонів України та скидає як авіабомби, так і пускає ракети малої дальності. Тому тут треба протидіяти, і саме якісною протидією буде все ж таки літак. Ми можемо використовувати системи Patriot, але все одно це певний час на розгортання, під'їзд, згортання, а літак – це більш маневрована система, яка дозволить нам, наприклад, до 180 кілометрів знищувати будь-які російські літаки.

Грецькі F-16
Грецькі F-16 / NATO Allied Air Command

Зараз росіяни знущаються з українських міст, зокрема з Харкова, скидаючи КАБи. Вони це роблять, бо знають, що незабаром з'являться F-16 і більше не зможуть цього робити?

Росіяни активно використовують будь-яке озброєні для того, щоб дійти до певних рубежів. Вони це просувають активно, маючи, наприклад, якесь вікно можливості.

Отримання F-16 суттєво вплине на повітряний простір над Україною, адже посилиться протидія масованим ракетним обстрілам. Вже не буде намальованих шляхів, коли ракети літатимуть над всією територією, а потім повертатимуться, наприклад, на Київ.

Завдяки винищувачам українські пілоти на прифронтовій лінії зможуть відігнати авіацію ворога на відстань понад 150 кілометрів, що унеможливить скидання КАБів. Росіяни використовуватимуть літаки лише для того, щоб запускати крилаті ракети малої та середньої дальності, але ці ракети зможуть перехоплювати наші літаки.

Також можна проводити зачистки важливої території на відстані 170 кілометрів щодо тяжкої техніки росіян. Пілоти F-16 зможуть фіксувати цілі та випускати по них ракети. Навіть не відстежуючи, можна бути впевненим, що ціль знищена.

КАБи
Су-35 з бомбовим навантаженням / Defence Express

Західні аналітики зазначають, що F-16 хоч і не будуть гейм-ченджером, але можуть докорінно змінити ситуацію на фронті залежно від того, яку тактику застосовуватиме Україна. Вони описували одну з тактики, що літаки можуть застосовуватися біля лінії фронту і навіть залітати на ворожу територію. Цей ризик може бути виправданий, якщо стратегія приноситиме результати у вигляді збитих бомбардувальників. Відповідно зменшуватиметься скидання КАБів. Чи застосовуватиме Україна таку тактику та, чи потрібна вона?

Залежно від того, які завдання ми будемо виконувати. Є потреба в стратегічних цілях, тому можливий заліт на тимчасово окуповану територію. До того ж не треба забувати, що поетапно змінюватимуться можливості використання винищувачів. Наприклад, спочатку над суходолом України проти масованих обстрілів, а далі над полем бою.

Солдат Збройних Сил України у своєму телеграм-каналі написав, що втрата позицій та бійців у 90% випадків залежить від недостатнього фінансування, відсутності РЕБ, FPV-дронів, недобудованих фортифікаційних споруд, недбалості командирів. Деяка інформація, можливо, була написана на емоціях, але поясніть, чи дійсно РЕБ та дрони серйозна проблема, яка викликає такі наслідки?

Нині є потреба у великій кількості розвідувальних та FPV-дронів. Також є велика потреба навіть в засобах радіоелектронної боротьби. РЕБ можуть захистити від безпілотників, але вони не можуть захистити, наприклад, від артилерійських обстрілів. Коли техніка потрапляє під артилерійський обстріл, то просто гине.

Дрони та засоби радіоелектронної боротьби треба закуповувати у великій кількості та найголовніше – масштабувати виробництво. Звісно, є потреба і в комплектуючих та людях, які можуть виготовляти це.

Зараз іде активна фаза війни й треба не забувати, що техніка – це розхідний матеріал. Краще жертвувати FPV-дронами й засобами РЕБ, ніж людьми.

Російський комплекс РЕБ “Поле-1” у населеному пункті Великі Копані, що у Херсонській області, було знищено системою HIMARS. Що це за комплекс та наскільки він серйозний?

Комплекс радіоелектронної боротьби “Поле-1” – це засіб протидії проти навігації. Це те, що заважає нашим розвідувальним та FPV-дронам літати. Однак внаслідок високоточного удару російський комплекс був знищений.

Я постійно кажу про те, що російський РЕБ дещо переоцінений. Він працює завдяки великої кількості.

Щодо розблокування наших повітряних кордонів. Україна б'є по нафтопереробних об'єктах країни-агресора й це дає свої результати. Зокрема, у росіян виникають проблеми з паливом. Зараз Україна збільшує дистанцію завдання ударів. Наскільки така тенденція хороша та які перспективи у цьому напрямку ми маємо?

Протягом двох років Україна суттєво просунулася у безпілотних системах, зокрема повітряних і наземних. Щодо повітряних систем, то тут слід зазначити українські розробки, які можуть бути вдало імплементовані в систему захисту НАТО.

Дистанція у тисячу кілометрів це вже не проблема. Зараз вже йде мова про дистанції понад 2,5 тисячі кілометрів. Україна вже застосовує БпЛА різних типів.

Цікаво Удари БпЛА по нафтопереробних заводах змушують Росію шукати бензин у Казахстані, – ISW

Якщо ми кажемо про використання, наприклад, на дальніх дистанціях понад 2 тисячі кілометрів, то можемо використовувати один тип безпілотника. А якщо на відстані до 400 кілометрів, то вже інший тип. Залежить також від того, яку ціль треба знищувати. Адже різні типи БпЛА знищують різні цілі.

Нині Україна має широку лінійку різних типів безпілотників, які використовуються згідно з поставленими завданнями. Це суттєвий прорив, адже тепер більшість стратегічних об'єктів на території Росії, які розташовані на відстані до 2 тисяч кілометрів, під загрозою ураження.

Деякі українські БпЛА успішно обходять системи радіоелектронної боротьби й протиповітряної оборони ворога. Нам якомога швидше треба це масштабувати, щоб виробництво було понад тисячу ударних дронів на місяць, щоб наші військові могли бити по території Росії й ворог зазнавав більших втрат.

Експерти кажуть, що нібито деякі види далекобійних ракет Україні вже непотрібні, оскільки у нас є дрони, які можуть самі летіти, як ракета Tomahawk. То у чому різниця між ракетами на 2 тисяч кілометрів та дронами?

Завдяки тому, що дрони малопомітні для систем протиповітряної оборони, вони зараз дуже гарно вправляються. Водночас Силам оборони однаково потрібні ракети дальньої дії, щоб суттєво навантажити можливості ворога.

Безпілотник Sparrow-LE
Український безпілотник Sparrow-LE / Укроборонпром

Через те, що у нас немає зараз можливості використовувати західні зразки техніки проти території Росії, ми використовуємо здебільшого дрони. Україна зробила потужний крок у можливостях щодо застосування БпЛА. Але я більше погоджуюсь з тим, що треба мати як безпілотні системи, так і ракети дальньої дії.

Не забуваймо, що навіть безпілотні системи можуть нести ракети, які будуть потім запускатися далі, а дрон може виконувати завдання, наприклад, щодо знищення об'єктів.