Іншої реакції зараз не буде: як Польща і НАТО можуть відповісти на інцидент з російською ракетою

Польща насамперед відреагувала на цей інцидент приведенням у найвищу готовність ППО. Про це 24 Каналу розповів політолог Ігор Рейтерович, зазначивши, що розраховувати після цього на потужні заходи Варшави щодо Москви не варто.

Читайте також Ми підняли літаки, щоб її перехопити, – у Польщі розповіли про російську ракету на своїх землях

Чи готові до ескалації

Відомо, що російська ракета перетнула повітряний простір Польщі на деякий час, а потім повернулась на територію України, де її було збито засобами ППО.

Навіть якщо уявити, що ця б ракета впала в Польщі, то реакція керівництва країни була б у вигляді заяви щодо того, що Москва здійснила "агресивний акт" проти Варшави. Проте цього разу НАТО напевно не побачить в ньому "злого умислу". Також не буде підтверджений факт прямої атаки на Польщу з боку Росії. Цей інцидент буде ув'язаний з війною, яку Росія веде проти України.

Іншої реакції зараз немає сенсу очікувати, оскільки вона навіть не пропрацьована на рівні НАТО: як реагувати та що робити у таких випадках. До того ж Альянс на сьогодні не готовий до ескалації конфлікту безпосередньо з Росією,
– зауважив політолог.

Він припустив, що можлива реакція у вигляді заяв щодо підтримки України, посилення її протиповітряної оборони.

Оперативні деталі ворожої атаки – у нашому телеграмі.

Інфантильна позиція

Навіть генсек НАТО Єнс Столтенберг після падіння російського "Шахеда" на території Румунії, наголошував, що Альянс не вважає це прямим ударом саме по території країни НАТО. Тому й не вважатиме його актом агресії.

Ця позиція дещо інфантильна, і українцям на емоційному рівні її доволі складно зрозуміти. Тому всі розуміють, що з боку Польщі жорстокіші кроки щодо Росії не будуть зроблені,
– зауважив він.

Проте НАТО в цьому контексті вже потрібно відпрацьовувати інші сценарії реакція на подібні ситуації, коли вони відбуватимуться в майбутньому. Зокрема, передавати по закритих дипломатичних каналах свою стурбованість або занепокоєння діями Росії.

"Водночас в Альянсі такі рішення ухвалюються дуже повільно через бюрократичну структуру. В таких питаннях НАТО дають можливість країні, на території якої відбулось падіння уламків ракет чи порушення повітряного простору, самостійно вирішувати, як реагувати та відповідати Росії", – пояснив Ігор Рейтерович.

Більше про порушення кордонів НАТО російськими ракетами та дронами

• Під час масованої атаки України 29 грудня російська порушила повітряний простір Польщі. Президент Польщі Анджей Дуда спілкувався з цього приводу з Генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом. Як заявив глава уряду країни, Варшава перебуває "в постійному контакті" з союзниками по Альянсу.
• Це не перший випадок, коли ракети залітають на територію Польщі. 15 листопаді 2023 року під час атаки по Україні, російська ракета залетіла у Польщу та вибухнула Пшеводові в Грубешівському районі. Внаслідок падіння загинули двоє людей.
• Неодноразово на територію Румунії залітали російські дрони під час атак по Україні. Так, 11 жовтня румунські військові зафіксували у своєму повітряному просторі безпілотників, що прямували до українських портів. Проти ночі 12 жовтня неподалік від села Плаур була виявлена вирва від безпілотника, який вибухнув. Це був щонайменше четвертий випадок потрапляння російських дронів на територію Румунії.