У тому, чи дійсно цей крок уже зараз можна називати реальним успіхом і списувати його на зрушення у мінському процесі – розбирались журналісти 24 каналу.

Читайте також: Обстріл санітарного автомобіля на Донбасі: що відомо про загиблу Ірину Шевченко

Що таке Мінський процес?

Це заходи, які мають сприяти виконанню мінських домовленостей. Тих, яких у лютому 2015 року лідери Німеччини, Франції, України та Росії погодили у форматі "нормандської четвірки". Відповідний документ підписали представники Росії, України та лідери бойовиків із проросійських формувань "ЛНР" та "ДНР". Запропоновані документом кроки мали сприяти деескалації російської агресії проти України на Донбасі.

Документ, зокрема, передбачав негайне і всеосяжне припинення вогню, відведення всього важкого озброєння обома сторонами. Підтвердити все це мали представники ОБСЄ, ніхто не мав права їм заважати моніторити ситуацію.

Власне, там ще були питання відновлення Україною контролю над кордоном, і вибори, і зміни Конституції, і амністія, і обмін заручників "всіх на всіх". Взагалі у цьому документі багато цікавого і не завжди вигідного для України. Але це все – другорядне. Тому що виконання мінських домовленостей завмерло уже на першій умові – припинення вогню. Не кажучи вже про відведення всього важкого озброєння проросійськими бойовиками.

Читайте також: Активність ворога на Донбасі не припиняється: 25 разів бойовики нападали на ЗСУ

Зрештою, як сформулював експерт із безпекових питань Юрій Костюченко у своїй статті, мінські домовленості стали просто новим етапом війни на Донбасі. Інтенсивність бойових дій та кількість загиблих ці домовленості дійсно допомогли зменшити суттєво. Однак припиненню бойових дій допомагали мало.


Карта окупованих територій у Донецькій і Луганській областях

Перемовники у Мінську змінювались, результат лишався тим самим. Бойовики порушували всі можливі режими тиші та перемир’я, озброєння не відводили, ОБСЄ мали що моніторити, але не мали підтверджень виконання домовленостей.

Що вказує на те, що мінський процес розморожений?

Поки що – нічого. Провідний науковий співробітник Інституту історії України Андрій Мартинов пояснив 24 каналу, що ступінь його "розмороженості" можна буде приблизно оцінити 12 липня, якщо відбудеться анонсована експертна зустріч у "нормандському форматі". Але, за його словами, російська сторона скептично ставиться до якого-небудь прориву і не збирається сприяти мирному врегулюванню.

Критеріями розблокованості можна вважати стабільне дотримання сторонами режиму припинення вогню. Поки що цього не спостерігається. Крім того, фактично на багатьох ділянках розмежування відсутня "нейтральна смуга", або "сіра зона", що стимулює напругу,
– сказав Мартинов.

Зараз мінські домовленості виконуються лише в районі Станиці Луганської, де завершилося розведення сил. Цю інформацію підтвердили представники Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Але домовленості виконуються лише там, і лише – кілька днів. На інших ділянках фронту тривають обстріли.

Читайте також: Бойовики підступно обстріляли санітарний автомобіль: померла поранений медик – фото

Чому відбулось розведення військ під Станицею Луганською?

Тому що треба було із чогось починати. Принаймні, такий висновок можна зробити зі слів президента Володимира Зеленського, який заявив, що розведення військ і сил у Станиці Луганській – це перший крок до сталого припинення вогню.

"Мені здається, це перший крок до сталого припинення вогню по всій лінії розмежування, який відбувся завдяки розблокуванню Мінського процесу. Я розумію, що тільки час і конкретні кроки зможуть підтвердити всім, що сторони виконують свої зобов’язання. Я не хочу обіцяти, що завтра буде мир, але з’явилася крихка надія на початок завершення гарячої фази війни", – сказав він.

Чи може це означати початок завершення гарячої фази війни?

Зараз – навряд чи.

По-перше, речник Міністерства оборони України Дмитро Гуцуляк повідомив, що у районі Станиці Луганської продовжують перебувати групи військовослужбовців російських окупаційних військ, які видають себе за місцевих жителів, переодягнувшись у цивільний одяг. ОБСЄ також звітує про появу дивних чоловіків у камуфляжі з нарукавними пов'язками з написами "СЦКК" на не демонтованих позиціях російсько-окупаційних сил. Це при тому, що зі складу Спільного центру з контролю і координації – того самого "СЦКК" – російських військових вивели ще два роки тому. Тим часом, за офіційними заявами окупаційних адміністрацій, їхніх військових на цих позиціях немає.

Відео брифінгу речника Міноборони:

Крім того, за даними управління розвідки, російське окупаційне командування через підконтрольні засоби масової інформації поширює чутки про недотримання домовленості та повернення українських підрозділів на попередньо займані позиції. Для підготовки відповідних фейкових відеоматеріалів залучаються знімальні групи, зокрема, провідних російських телеканалів.

По-друге, подібних відведень та припинень вогню за час війни на Донбасі було чимало. Як от, наприклад, у Золотому та Петрівському. Як нагадав 24 каналу Богдан Петренко з Українського інституту дослідження екстремізму, на загальний розвиток подій вони не вплинули. Якимось проривом у реалізації мінських домовленостей вони також не стали.

По-третє, лінія розмежування – це сотні кілометрів зі Сходу на Захід і військова ситуація на окремих ділянках різна. Тимчасово тихо лише біля Станиці Луганської. "Сектором напруження є маріупольський напрямок. А є ще Мар'їнка, зона Донецького аеропорту, Світлодарська дуга, де періодично, але регулярно порушується режим припинення вогню… Певне "затишшя" можливе на час парламентської виборчої кампанії, надалі напруга регулюватиметься в залежності від напрямку розвитку подій, бажаного або ні для РФ", – сказав Мартинов.

Петренко дотримується такої ж думки. За його словами, до парламентських виборів в Україні, які відбудуться 21 липня, російська сторона зацікавлена у тому, щоб конфлікт не роздмухувався.

"Для Кремля важливо, щоб проросійський блок отримав якнайбільшу підтримку. Це можливо лише в умовах відносного затишшя на фронті. Тому можна очікувати, що успішне розведення сил дійсно залишиться успішним. Щодо того як розвиватимуться події після виборів – буде залежати від того, наскільки будуть впроваджуватись ініціативи проросійських сил в Україні", – сказав він.

Через це зараз головне пам’ятати, що участь у війні завжди беруть дві сторони. І Росія, яка вже п’ять років продовжує збройну агресію проти України, не планує зупинятись. Це потрібно враховувати, плануючи подальші дії із протидії загрозам українській державності.