"Мама" Іра
Ірині Шевченко було 48 років. Жінка – родом із Херсона. Підписала зі Збройними силами контракт у 2015 році. До цього працювала продавцем на ринку у своєму рідному місті. У інтерв’ю виданню Цензор.НЕТ, що вийшло в 2017 році, Ірина розповідала, що починала з цитрусових, а потім пішли речі, салюти, окуляри – "що привезуть, те й продавала".
Ще одна прикра втрата для України! Загибель волонтерки Марини Шеремет: що про неї відомо та якою вона була
Я підписала контракт 11 травня 2015 року. Все вийшло спонтанно. У нас в Херсоні є волонтерський загін першої долікарської допомоги. Ще навесні 2014-го я пройшла у них курси. Думали з подружкою Анею Турицею так: Крим – поряд, якщо щось, то почнуться провокації, а ми будемо у всеозброєнні. Потім пройшла у них курс викладання медичної допомоги. І подружка підбила мене поїхати до Запоріжжя, куди приїхав медсанбат, і поросила пройти й ці курси. Після них ми рвонули до Києва. Я в такому графіку не встигала вдома побути, мене з роботи вже погрожували звільнити,
– зазначала вона.
Після підписання контракту Ірина ще пройшла навчання в Урзуфі на Донеччині та на Житомирщині. А потім вже потрапила під Широкине, де відбувалися одні з найзапекліших боїв під час війни на Донбасі.
Ірина одразу після підписання контракту потрапила під Широкине
Служила Ірина у 36 бригаді морської піхоти на посаді радіотелефоніста-санінструктора, перед цим була санінструктором 1-го десантно-штурмового батальйону. За час перебування на фронті, попри відсутність медичної освіти, військова витягла з-під куль не одного пораненого побратима. Окрім медичних обов’язків, вона ще й готувала. Військові любляче називали Ірину Шевченко "мамою", хоча вона мала позивний "Скажена".
Вона пригадувала, що дуже швидко звикла до війни, але під час вибуху "Градів" все одно здригалася.
Тут, де ми зараз розмовляємо, півтора роки тому перебували сепари. Ми їх і бачили, і чули. Ідеш по вулиці, а над головою може куля просвистіти. У перший же день, як ми зайшли на ці позиції, міномет почав бити по ворогові. А мені здавалося, що снаряди падають мені на голову. Пам'ятаю, світло в своїй кімнаті вимкнула, стою та не розумію, що робити. На дотик доповзла до своєї зброї, схопила та зачаїлася,
– зазначала жінка.
У Ірини залишалася лише молодша на 10 років сестра. Їхня мати померла дуже рано.
Що про Ірину пишуть її друзі та знайомі
Не перша загибель українців на Донбасі! Ми не забудемо: кого втратила Україна на Донбасі у травні
Смертельний обстріл під Водяним: що відомо
Окрім Ірини, під Водяним також на місці загинув старший матрос 36-ї окремої бригади морської піхоти Сергій Майборода. Відомо, що саме він керував санітарним Hummer. Іншої інформації обмаль. Також було поранено ще одного бійця.
Загиблий під Водяним Сергій Майборода
Щодо Ірини, то вона спершу зазнала поранення та перебувала у критичному стані, але це поранення, на жаль, у підсумку виявилося смертельним. Згодом стало відомим, що жінка померла.
Президент Володимир Зеленський інциденту назвав "порушенням норм міжнародного гуманітарного права" та "ганебною та підлою спробою зірвати важкий переговорний процес із припинення вогню на Донбасі".
Двоє загиблих, один поранений. Обстріл санітарного автомобіля у Водяному – порушення норм міжнародного гуманітарного права, ганебна й підла спроба зірвати важкий переговорний процес із припинення вогню на Донбасі,
– заявив Зеленський.
Він наголосив, що Україна завжди діяла та діє в рамках міжнародних домовленостей і міжнародного права. Також президент закликав партнерів України у Європі та США належним чином відреагувати на дії, "що аж ніяк не наближають нас до миру".
якою нині є ситуація на донбасі: