Проблеми судової реформи

Після Революції гідності Україна й далі бореться за якісні суди. Реформа, яка триває протягом останніх п'яти років, так і не досягла бажаного. Тільки 1% громадян вважають реформу судів повністю успішною.

Читайте также: Сміх крізь сльози: кого судова система захищає, а кого карає з усією строгістю закону

Одночасно з цим 89% українців вважають несправедливість у судах серйозною проблемою для України. Вони й надалі мають один із найнижчих рівнів довіри серед усіх соціальних інституцій. З такою судовою системою держава просто не може довго існувати. Розв'язання проблеми судової системи необхідно вимагати від майбутнього президента.

Проблема перша. Якісне оновлення суддівського корпусу та його підзвітність суспільству, а не Адміністрації Президента. Очищення суддівського корпусу українці найбільше довіряють саме представникам громадськості — 47%, і тільки 8% — самим суддям.

Зараз в Україні найбільшою мірою саме судді очищають свої ж лави. Роблять вони це руками Вищої кваліфікаційної комісії суддів на чолі з Сергієм Козьяковим. Заробляючи 225 тисяч гривень на місяць, Козьяков і компанія у Вищій Раді Правосуддя залишили на посадах понад дві сотні суддів Майдану.

Сергій Козьков
Сергій Козьяков

Проблема друга. Гарантування політичної незалежності судової гілки влади. Президент має гарантувати відсутність впливу на Конституційний суд, Верховний суд та Антикорупційний суд.

Для цього від президента потрібно:

  1. Відповідні проекти законів.
  2. Показове покарання будь-якого члена своєї команди, який хоча б спробує впливати на суди після їх оновлення.

Проблема третя. Громадяни не залучаються до здійснення судочинства. Через це судді замість того, щоб встановлювати істину, вишукують разом з адвокатами лазівки для винесення завідомо незаконних та несправедливих рішень.

Повноцінний запуск суду присяжних розв'яже цю проблему. Адже тоді рішення про винуватість чи невинуватість прийматимуть присяжні, тобто звичайні громадяни. Суддя ж лише в рамках закону визначатиме покарання.

Проблеми антикорупційної реформи

  1. Повна втрата довіри суспільства до керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури – Назара Холодницького. Новообраному президенту потрібно буде добитися його звільнення, а також гарантувати прозорість обрання нового керівника.

    Назар Холодницький
    Назара Холодницького
  2. Неспроможність менеджменту Національної агенції з питань запобігання корупції виконувати базові функції. Перевірку тих самих електронних декларацій. Новообраному президенту потрібно якнайшвидше добитися повного перезавантаження НАЗК.
  3. Перетворення частини СБУ в головний силовий інструмент корупції.
  4. Постійні атаки політичної еліти на Національне антикорупційне Бюро.

Це лише чотири головні виклики в судовій реформі та чотири в антикорупційній. Насправді їх набагато більше, але нехай президент хоча б ці вирішить. Незалежно від прізвища президента він навряд чи візьметься за розв'язання цих проблем. Проте відсутність такого запалу точно зможе компенсувати конструктивний тиск суспільства.

Читайте также: "Я вас почув – я вас забув": які слабкі сторони мають Порошенко та Зеленський

Суспільство спроможне на ефективний тиск влади лише тією мірою, в якій громадяни зберігають єдність, яку останні кілька тижнів свідомо розколюють. При чому роблять це дуже технологічно. Не можна дати цю єдність зруйнувати, бо ми, як суспільство, програємо навіть за умови виграшу фаворита.