Архив
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS ЛЕНТА
      Общий RSS

      Топ новости

      Видео новости

      Донбас, який (не)годує Україну: як росіяни згубили прогресивний регіон

      Майже п’ять років тому на Донбас прийшла "російська весна", з її перших днів ватажки бойовиків давали своїм прихильникам різні обіцянки – від автономії у складі Росії до повної незалежності. Проте нічого з переліченого отримано не було.

      Самопроголошені республіки всі ці роки не були однорідними – в одному місті могли діяти різні угрупування, які постійно конкурували за владу.

      Читайте также: "Медмашини вже не було – вона підірвалася": медик чесно розповіла про роботу на фронті

      Росії такий розклад був незручний, адже зазвичай подібні групи були малоконтрольовані. Й поступово так званих польових командирі ліквідували, а тим, хто залишився, доступ до керівництва "ДНР" та "ЛНР" закрили.

      За роки окупації Донбас з промислового регіону за рівнем розвитку поступово скотився до рівня чогось типу Кабардино-Балкарії або Челябінську. Минулого року там були ліквідовані мінімальні залишки суб’єктності. Це відбулось як в політичному, так і в економічному житті Донбасу.

      Наприкінці серпня 2018 року в Донецьку підірвали голову самопроголошеної "ДНР" Олександра Захарченка. Невдовзі його активи, зокрема, птахофабрику, оптову та роздрібну торгівлю паливом передали під контроль заступників голови "Ради ДНР". А керована ним організація "Оплот Донбасу" зникла з суспільно-політичного горизонту.

      Захарченко ДНР Донбас війна на Донбасі
      Олександра Захарченка підірвали у кафе Донецька

      Трохи пізніше в першого самопроголошеного "губернатора ДНР" Павла Губарева відняли організацію "Вільний Донбас" та телеканал "Новоросія". Здавалось би, головний критик Захарченка колишній командир донецької "Альфи" Олександр Ходаковський після його ліквідації мав би тріумфально повернутись в Донецьк, але прикордонники просто не випустили його з Росії. І восени ніяких революційних зрушень в "ДНР" не відбулось.

      Окуповані території поступово підводили до проведення незаконних виборів. Там вдруге обирали голів "республік" та "депутатів Народних Рад". Явка була очікувано низькою, тому на дільницях влаштували розпродаж продуктів, виступи ансамблів самодіяльності та лотереї, в яких кожен, отримував на рахунок мобільного телефону від 50 до 100 рублів.

      Результати так званих виборів не стали ні для кого несподіванкою. Головою "ЛНР" обрано Леоніда Пасічник (колишнього міністра державної безпеки), "ДНР" же очолив Денис Пушилін. З Пасічника та Пушиліна з перемогою на виборах привітав куратор самопроголошених республік Владислав Сурков. Й чутки, що Сурков втратить свій вплив на псевдореспубліки не виправдались.

      В "ДНР" трохи змінили структуру влади – посаду голови "Ради міністрів" стала обіймати окрема людина. На неї призначили Олександр Ананченко.
      Він швидко став найбільш засекреченою фігурою "ДНР" . Навіть на сайті "Ради міністрів" його фото відсутнє: В минулому Ананченко був радником керівника закритого акціонерного товариства "Зовнішньоторгсервіс".

      Пушилін ДНР
      Денис Пушилін – "наступник" Олександра Захарченка

      Говорять, що його особиста охорона, в якій немає жодного місцевого, на його поверх пропускає тільки "заступників голови", а Пушилін же виконує більш номінальну функцію, такого собі весільного генерала.

      В економічному плані регіон став ще більш контрольовані Росією. Так, закрите акціонерне товариство "Зовнішньоторгсервіс"  продовжило нарощувати вплив на окупованій території Донбасу.

      "Зовнішньоторгсервіс" – це спеціальний орган управління різними підприємствами. 24 жовтня 2018 "Рада міністрів" "ДНР" та "Зовнішньоторгсервіс" підписали договір про соціально-економічне партнерство на 150 мільйонів рублів на рік.

      Кошти мають нібито спрямовуватись школам, дитсадкам та лікарням. Про це підприємство заговорили ще навесні 2017 року. Тоді в "ЛНР" та "ДНР" почалась так звана націоналізація і введення "зовнішнього управління". Воно і лягло на плечі компанії "Зовнішньоторгсервіс". ЇЇ генеральний директор – Володимир Пашков (в минулому був віце-губернатором Іркутської області РФ).

      На окупованій Луганщині вона має лише один філіал. До його складу увійшли всі вугільні підприємства Ріната Ахметова – "Краснодонвугілля", "ДТЕК Свердловантрацит" та "ДТЕК Ровенькиантрацит". Керівником філіалу став Сергій Горохов – екс-нардеп від "Партії регіонів", колишній соратник Оександра Єфремова.

      В "ДНР" під контролем "Зовнішньоторгсервісу" знаходяться: Донецький, Єнакієвський, Макіївський металургійні заводи, Харцизький трубний завод, Ясинівський коксохімічний завод; Макіївкокс, Комсомольське рудоуправління та інші.

      В жовтні 2018 року "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат" також переданий під управління зовнішторгсервісу. ЗМІ говорять, що ця структура керує практично всіма шахтами і заводами на окупованій території. Видобуте вугілля і готовий метал потім потрапляють в Росію, без відома українських власників, захоплених підприємств.

      Читайте также: Для чого Росії "Північний потік-2" та на чию підтримку може сподіватися Україна

      Крім того, "Газ-Альянс" Сергія Курченка отримав статус єдиного постачальника вугілля з "ДНР" і "ЛНР". Його конкуренти навіть скаржились в генпрокуратуру Росії та ФСБ. У "ДНР" перед Новим роком розпочато націоналізацію мереж магазинів "Обжора" й "Авоська". Тобто сьогодні Росія повністю і особливо неприховано контролює залишки промисловості окупованих територій.

      Те, як це вплинуло життя людей здогадатись неважко. Листи про відсутність в людей грошей на їжу публікують навіть російські журналісти.

      Аналогічна ситуація й на непідконтрольній Луганщині. У лютому шахтарі найбільших вугільних підприємств вимагали погасити заборгованість.

      Влітку робітники "Ровеньківського пивзаводу" звинуватили угруповання "ЛНР" в рейдерстві. Зарплати ж тих, хто зміг знайти роботу в окупації в 2-3 рази нижче, ніж на підконтрольній Україні території. Про їхній низький рівень пишуть навіть на пропагандистському сайті "Російська весна".

      ДНР війна на Донбасі
      Розруха і бідність – ознаки "російського миру"

      Так, сторож отримує 4,2 тисячі рублів, медсестра (1,5 ставки) – 9400, касир-продавець – 7 тисяч, зварювальники, слюсарі – 8-10 тисяч, прохідник 12-14 тисяч, ремонтник 16-18 тисяч. Найвища зарплата у забійників – 23 тисяч рублів. І так – мова саме про рублі, які більше, ніж у двічі, дешевші за гривні.

      Вся преса та медіа на цих територіях контролюється, жодних проявів думок, які йдуть врозріз з офіційною лінією так званих республік. Регіон, який славився своєю промисловістю і вважав, що він годує більшу частину України зараз розграбовано і принижено.

      Насправді, він і у складі України був дотаційним, але тепер навіть настільки поганий рівень життя у ньому не був би можливий без російських грошей. Донбас розірвано та пограбовано росіянами, які зараз стоять перед іншою дилемою – що з ним робити. Україна не готова приймати його назад на російських умовах. Росія теж не спішить приймати його у свій склад. Світова ж спільнота так і не визнала "ДНР" та "ЛНР".

      Їх тримають у підвішеному стані, як якийсь депресивний і дотаційний регіон Росії. Вони чекають і сподіваються його повернути нам після виборів на вигідніших для себе умовах. 

      Читайте также: Скільки генералів загадково померли у Росії: шокуюча цифра

      Ми готуємось обирати владу, ризикуючи обрати небезпечних популістів. А світ зайнятий своїми справами. Боротьба продовжується. Багато у чому доля окупованого Донбасу буде вирішена на українських виборчих дільницях. Проте у будь-якому разі, остаточне розв'язання цього питання розтягнеться на десятиріччя навіть після його звільнення.

      Источник: 24 канал
      powered by lun.ua
      Если Вы обнаружили ошибку на этой странице, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter
      Комментарии
      Больше новостей
      Залиште відгук