Отже, система е-декларування запускається 1 вересня 2016 року. Після того, як у вересні-жовтні до неї подано 150 тисяч декларацій найвищих посадовців, Агентство протягом кількох годин мало би список найбільш сумнівних. 2-3 години — саме стільки часу зайняв би так званий логічний та арифметичний контроль, який був би проведений автоматично — завдяки автоматизованій системі.
Читайте также: Кому вигідно перетворити війни з корупцією на війни антикорупціонерів
Така автоматична перевірка сформувала би рейтинг із декларацій, в яких виявлено найбільше ознак корупції. Починаючи із найбільш сумнівних, НАЗК почало би перевіряти їх за максимально простою і зрозумілою процедурою, яку закон дає їм право самостійно розробляти.
Ще за кілька місяців, коли до реєстру було б подано близько мільйона декларацій, Агентство б прогнало їх через свою автоматизовану систему десь за 12 годин — мільйон декларацій за півдоби.
Система могла б обробити мільйон декларацій за півдоби
Перебуваючи в процесі отримання доступів до всіх державних реєстрів, необхідних для перевірки, Агентство тим часом скористалося б запрошенням НАБУ, яке пропонувало свою допомогу і навіть окреме робоче місце в своїх приміщеннях. НАЗК б безперешкодно відкрило НАБУ доступ до свого реєстру е-декларацій, і працівники Бюро і Агентства налаштували б таку співпрацю, яка дозволяла би не тільки швидко і якісно перевіряти декларації, але й відкривати кримінальні провадження.
Вже через рік повноцінної роботи до тисячі таких кримінальних проваджень могло бути відкрито. Ще через рік досудове розслідування в частині з них було би завершено, справи передані до суду, а в частині навіть могли бути винесені вироки.
Про всі ці справи ми би знали, бо вони були би оприлюднені в зручному форматі на сайті НАЗК, де можна було би побачити всі прийняті по кожному рішення і рух кожної справи. Тобто звітуючи про свою роботу за 2 роки діяльності, 15 серпня 2018-juj НАЗК вже цілком могли би називати прізвища конкретних високопосадовців, яким в результаті їхньої роботи загрожують від 2 до 10 років в'язниці з конфіскацією і забороною займати посади.
Могли би, але не прозвітують. Бо замість автоматичної перевірки, яка б дозволяла виявляти топ-корупціонерів, НАЗК переводить тонни паперу на ручні перевірки. Бо замість того, щоб набрати спеціалістів, які би перевіряли декларації, керівництво НАЗК виписує собі премії. Бо замість того, щоб забезпечити контроль над системою, її віддали в руки спецслужб, які її попсували.
Бо замість того, щоб максимально швидко та якісно перевіряти декларацій, там внутрішніми документами зробили з перевірки формальність, в результаті якої корупціонери замість вироків назавжди узаконюють задеклароване. Бо замість співпраці з НАБУ, там намагаються зруйнувати їхні різслідування своїми незаконними рішеннями. В результаті — лише видимість активної роботи, безкінечні виправдання, обіцянки і — нуль результату.
Читайте также: Чому 4 роки "рішучих реформ" в судовій системі коштували українцям шалених грошей
Ключова причина в тому, що замість незалежного керівництва туди посадили пятьох політичних маріонеток. Нещодавно навіть переобрали серед них нового голову, але це знаєте, як з банкою солоних огірків: від того, що ви їх в банці поміняєте місцями, вони не перестануть бути солоними. Так само і в НАЗК не змінюється головного — їх підпорядкованість інтересам ляльководів.
Звітуючи про два роки своєї діяльності, НАЗК очевидно будуть сипати цифрами про кількість прийнятих рішень, що рівноцінно звітуванню про кількість зіпсутого ними паперу. Ймовірно, вони навіть скажуть, що нарешті розробили систему для автоматизованої перевірки, але от біда, виявиться, що її або не можна запустити через якісь проблеми, або виявиться, що вона не дає жодного відчутного результату.
Ми, звісно, можемо вимагати переобрання керівництва від Кабміну, який вже одного разу обирав нам нинішніх; можемо вимагати розслідування незаконного впливу Президента від СБУ, яке йому ж і підконтрольне; можемо вимагати прийняти закон про перезавантаження НАЗК в парламенту, більшості в якому вигідний імпотетний орган — словом, ми можемо боротися з наслідками. А можемо усунути причину. І зробити це в абсолютно конституційний спосіб — на виборах. Усім, хто десятками років використовував державу для власного збагачення, їхнім посіпакам та утриманцям не може бути місця в українській владі.
Давайте прибирати причину, а не боротись з наслідками.