Про підводні течії саміту ШОС в Узбекистані, справжню роль Китаю, деградацію росії та чергові приниження путіна – читайте в матеріалі 24 каналу.
Читайте також Це ганьба для путіна, – Яковина про те, як диктатора принизили на саміті ШОС
Що таке ШОС
ШОС або Шанхайська організація співробітництва – міждержавне об'єднання азійських держав.
Наразі його членами є 8 держав – Індія, Казахстан, Киргизстан, Китай, Пакистан, Росія, Таджикистан й Узбекистан. Крім того, ШОС передбачає інститут держав-спостерігачів (Білорусь, Іран, Монголія та Афганістан (до того, як там до влади у країні повернулися таліби), а держав-партнерів по діалогу (Азербайджан, Вірменія, Камбоджа, Непал, Туреччина, Шрі-Ланка).
Очільники держав-учасниць ШОС на саміті в Самарканді / фото ШОС
ШОС задумувалась як азійський аналог ЄС, проте, в силу різних причин ним не стала, натомість це, швидше, дискусійний клуб або майданчик для фотосетів та особистих зустрічей лідерів держав.
Геополітична "перемога" росії на саміті ШОС-2022 – путін робить заяву про необхідність поглиблення співпраці у туризмі, спорті та музейній справі:
Робота ШОС фактично обмежується самітами, що проводяться раз на рік, а всі інші активності більше нагадують окозамилювання. Реальна співпраця між країнами відбувається точно не під егідою ШОС, а в межах двосторонніх відносин. Натомість наявні гострі конфлікти між державами-членами ШОС (Китай – Індія, Індія – Пакистан, Киргизстан – Таджикистан тощо) не дозволяють говорити про якусь ефективність організації.
Чи є тут відчутний "український слід"
Україну до ШОС путін намагався затягнути ще у 2012 році, коли примусив Януковича заявити про бажання стати державою-спостерігачем. Приводом для цього мав стати вихід України на азійські ринки, що нібито, неможливо було без ШОС. Насправді ж це був ще один спосіб міцніше прив’язати Україну до москви.
Можливо, росія й мала бажання перетворити саміт на демонстрацію своєї підтримки у світі та відсутність міжнародної ізоляції. Проте, у Самарканді росіянам кілька разів ефектно нагадали про їхню токсичність і нове місце. Воно давно не перше й навіть не друге.
Саміт ШОС у Самарканді / фото ШОС
Хто тут головний
Саміти ШОС проходять у форматі "ярмарків марнославства" й у кращих традиціях східної realpolitik. На них велику роль відіграють візуальні ефекти та символічні жести. Наприклад, хто кого чекає під час офіційної зустрічі. Згідно з дипломатичним етикетом, обидва лідери мають з'явитись одночасно, проте, далеко не завжди це відбувається на практиці. Наприклад, раніше Путін дуже полюбляв запізнюватись та у такий спосіб домінувати.
15 років тому він змушував чекати британську королеву, іспанського та шведського королів, бундесканцлерку Меркель та багатьох інших світових лідерів. Проте, нині, коли він став вигнанцем у світі, вже його змушують терпіти та чекати. Причому, робить це лідер "маленького" Киргизстану Садир Жапаров. Цей випадок стався у Самарканді 15 вересня.
Як путін став "почекуном" – дивіться відео:
До речі, кілька місяців аналогічний фінт викину турецький лідер Ердоган. Він не лише змусив путіна чекати на себе на зустрічі у Тегерані, а потім ще й його пресслужба завірусила відео з приниженням. Хоча лише 2 роки тому саме Ердоган понад 100 секунд чекав на вихід путіна під прицілом фотокамер.
У Самарканді Ердоган взагалі тримався, немов господар. Показовими були кадри урочистої вечері лідерів держав. На ній головував саме турецький лідер. Він сидів на високому креслі й ніби нависав над усіма. Вищий за Ердогана на 3 сантиметри азербайджанський лідер Алієв сидів поруч з колегою, але трохи подалі, а тому не заважав домінуванню турка.
Вечір, який все розставив по місцях / фото Анадолу
Натомість й без того невеликий путін сидів на низенькому диванчику разом з поплічником лукашенком та таджицьким володарем Рахмоном. Разом усім диваном вони покірно слухали аналітику від харизматичного Ердогана та, коли треба, посміхалися. Путін цього разу був позбавлений привілею показувати себе виключно через роботу придворних фотографів, а тому виглядав максимально жалюгідно.
Старець путін у Самарканді / фото ШОС
Хоча, показати себе потрібно було, адже лише кілька днів тому Азербайджан дав міцного ляпаса росії та всьому ОДКБ в Нагірному Карабасі. У Туреччині почали банити власників російських платіжних карток, Таджикистан щось знову не поділив із Киргизстаном, а Казахстан перевів торгівлю з росією під санкційний контроль США та завдав потужного удару по російських планах паралельного імпорту.
Згідно із задумом росіян, такою грою м'язів мали стати масштабні навчання "Схід-2022", проте вони нікого не переконали у потужності росії та її армії, адже війна в Україні, де росія зазнає катастрофи за катастрофою, свідчить про протилежне й вже путін випрошує снаряди в Рахмона, бо його армії немає чим стріляти по українцям.
Наслідком цих провалів є запізнення Жапарова та відверте знущанн Ердогана, а ще зверхність Раїсі (президент Ірану вів себе так, наче його безпілотники "Шахід-136", за російською номенклатурою – "Герань-2", це мінімум "Байрактар TB2").
Проте, це ще не все. Найголовнішим знущанням був не диван та той, хто сидів на найвищому стільці, а той, хто не прийшов.
Той, хто не прийшов
Заради саміту ШОС у Самарканді лідер КНР Сі Цзіньпін вперше за три роки залишив межі Китаю та прибув на міжнародну зустріч до Узбекистану. Сі Цзіньпін не прийшов на урочисту вечерю, пославшись на ковідні обмеження.
Президент Узбекистану зустрічає дорогого гостя / пресслужба президента Узбекистану
Насправді ж це виглядало не як дотримання карантинних приписів, а як свідомий сигнал – "я не хочу вас легітимізувати".
Не став позувати китайський лідер і поруч з путіним, хоча за кілька днів до цього не відмовився від фотосету з президентом Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим (ім'я якого путін досі не може вимовити), а також охоче фотографувався з іншими лідерами у Самарканді. Все ж Сі таки з'явився на фото поруч з тираном, але на колективному – разом з президентом Монголії.
Це все прямий сигнал. У першу чергу, навіть не росії, а США. Вашингтон декілька разів нагадував про вторинні санкції за допомогу російській агресії. Китай після публічного лупцювання імені Ненсі Пелосі нині демонструє, що правила гри засвоїв і не збирається їх порушувати.
Це невигідно навіть економічно. До 24 лютого 2022 року росія, фактично, була 1/50 світової економіки. Чи варто заради 2% руйнувати мости з рештою світу – питання риторичне.
Важливо "Путін – "шістка" Сі Цзіньпіня: чому Китай хоче припинення війни в Україні
Слова путіна, що пролунали під час зустрічі з Сі Цзіньпіном, більше нагадували ритуальне визнання свого васалітету. Обов'язкове нагадування про підтримку росією концепції "одного Китаю" та "висока оцінка збалансованої позиції китайських друзів щодо української кризи" – це спроби робити веселу міну при поганій грі.
Зустріч лідерів КНР та Туреччини / фото Анадолу
Насправді ж Китай не визнає ані загарбання росіянами українського Криму, ані окупації Донбасу. КНР не підтримує воєнну агресію росії проти України, показово займаючи нейтралітет. Ця позиція дозволяє Китаю сидіти на двох стільцях – голосування в Радбезі ООН та інших міжнародних організаціях, які нічого не змінюють, дозволяють Китаю мати безпрецендентні знижки на російські енергоносії та інші стратегічні для Піднебесної товари.
Також це дозволяє посилювати свій вплив на росію, а головне – на країни Центральної Азії, які ще донедавна росія вважала своєю вотчиною, а нині про це говорять лише російські маргінали та дмитро медвєдєв (та й той – напідпитку, а потім видаляє пости).
Ще раз хотів би запевнити вас, що уряд Китаю приділяє велику увагу відносинам з Казахстаном. Як би не змінювалась міжнародна кон'юнктура, ми й надалі рішуче підтримуватимемо Казахстан у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності, твердо підтримуватимемо проведені вами реформи щодо забезпечення стабільності та розвитку, категорично виступатимемо проти втручання будь-яких сил у внутрішні справи вашої країни,
– Сі Цзіньпін на зустрічі з президентом Токаєвим у ще Нур-Султані, 12 вересня 2022 року.
Під час вже згаданого візиту до Казахстану Сі Цзіньпін фактично дав гарантії безпеки цій державі. Без всякого сумніву, це гарантії безпеки саме від росії та її спроб розіграти стару карту "русофобії" та надмірної кількості росіян у Північному Казахстані.
Вірогідно, саме про це, а не про Україну, говорили на закритій для преси частині переговорів ШОС. Цілком можливо, що вже на майбутньому саміті ШОС Сі Цзіньпін, якщо його, звісно, переоберуть на третій строк, поставить перед путіним чи тим, хто тоді буде керувати росією, зовсім інші завдання. Наприклад, нагадає, що росія вже понад сто років окупувала суверенні китайські землі (цей трагічний для китайців факт вивчають діти у школах КНР). І що "російське" місто Владивосток насправді Хайшеньвей. Адже в росії так люблять історію.
Путін зараз виклянчує у Таджикистана боєприпаси – дивіться відео: