Напередодні концерту Show 24 поспілкувалося з виконавцем. Як трансформувався "Культурний Десант" за 3 роки? Про що новий мініальбом "Біполярник" і яка пісня є найближчою для Саші? Відповіді на ці та інші питання дізнавайтеся далі в рамках проєкту "Інтерв'ю24".

Не пропустіть Військо – не кінець життя, – розмова з Костянтином Темляком про службу та фільм "БожеВільні"

Ви поєднуєте власну творчість з діяльністю в "Культурному десанті". Зокрема приготували прем'єру мініальбому "Біполярник", у якому ви торкаєтеся психологічних конфліктів, які переживає людина. Але чому саме така назва?

Я назвав цей альбом саме так, бо якщо слухати треки одним за одним, то виникає дивне відчуття біполярності. Абсолютно різні жанри, абсолютно різні звуки, настрої, стани. І вони об'єднані все ж таки в лінію. Кожна пісня пояснює попередню.

Про що кожен з синглів?

У "Франкорі" я використав вірші Івана Франка та Лесі Українки, чим створив діалог, якого ніколи не існувало. Ця пісня про констатацію невирішеності такої людини. Я спеціально взяв частину вірша, яка не відкриває тему. Тобто, коли ти слухаєш трек, ти не можеш зрозуміти, чи він кохає, чи він не кохає, що взагалі відбувається.

Саша Чемеров feat. Лєра Мандзюк – "Франкор": слухайте пісню онлайн

Другий трек "Мовчи" – це вже діалог між людьми. Я там співаю і за чоловіка, і за жінку. Це Інь і Ян, які борються за гармонію, кожна частина намагається захопити іншу.

Саша Чемеров – "Мовчи": дивіться відео онлайн

Наступний сингл "Чай". Це одкровення про людину, що досягла свого "особистого нуля", розбиту, зранену, залишену наодинці зі своїми шрамами. У цьому треку згадується про чай з присмаком кориці, де в слово "кориця" я вклав сенс корити себе. Ця пісня – констатація того, що за все життя ми набираємося дуже багато шрамів, рубців, які намагаємося сховати. Збрехати собі та іншим, сказати, що все нормально. Цю пісню можна розглядати як пісню про стосунки й про те, що відбувається з нами зараз.

Саша Чемеров – "Чай": дивіться відео онлайн

У приспіві співається "Порвали кордони сліпі Купідони і знищили нуль і лінію оборони". Уявіть Купідона. Це маленька дитина, в якої є зброя. І уявіть цього Купідона, в якого зав'язані очі. Але його завдання – ранити тебе. Завдати тобі любові, по суті. І оці сліпі Купідони, вони лізуть і хочуть тебе залюбити. Залюбити до смерти, застріляти, хоча ти їх і не просив.

Який пісня є найближчою особисто вам зараз?

Найближча для мене – це остання пісня "Давай, давай", яка вийде вкінці листопада. Я поїхав на студію, написав її, але спершу вона мала бути не для мене. А коли включив в машині, дорогою додому, то зрозумів, що не можу нікому віддати. Ця пісня дуже особиста. Вона про кохання, про метаморфози цього кохання, що стається з часом. Але для мене це знову ж таки внутрішній діалог. Це діалог всередині однієї людини, яка вирішує сама з собою оці екзистенційні питання.

Саша Чемеров
Саша Чемеров / Фото пресслужби артиста

31 жовтня в прокат вийшов український фільм "БожеВільні", у якому розповідається про каральну психіатрію в СРСР. Головний герой Андрій Довженко каже дуже промовисту фразу: "Свобода – це завжди було і є метою мого бунту". А що є метою особистого "бунту" Саші Чемерова зараз?

Я не можу сказати, що це бунт. Я б не сказав, що те, що я роблю, – це бунт. Це, скоріше, вже щось глибше. Бунт я ніс, коли робив музику з "Димною Сумішшю". Зараз це не бунт. Це, скоріше, щось глибоке. Щось спільне, що є у всіх людей. Це така тонка психологія. Це те, що веде до свободи. Те, що я несу – це свобода, любов. Це моральні принципи.

Я вважаю свою музику терапевтичною. Тому що моя музика, мої пісні – вони розкладають людину, а потім складають заново.

"Культурний Десант" став підтримкою та зміцненням мотивації бійців, навіть на фронті ви підтримуєте культурний розвиток наших захисників. Як за ці майже 3 роки війни трансформувався “Культурний Десант”?

"Культурний Десант" – це організація, в якій дуже багато галузей зараз. У нас є 5 мобільних груп, які постійно працюють з морально-психологічним забезпеченням на різних напрямках фронту. Крім того, є багато інших ініціатив. Це вже своєрідна багатоповерхівка.

У квітні ви розповідали, що зараз у "Культурному Десанті" працює близько 200 людей на всіх напрямках. Чи змінилась з того часу чисельність вашої команди?

Наша команда налічує кілька сотень людей, які працюють в різних напрямках: логістика, організація, менеджмент, медіагрупа тощо. Зараз ми формуємо піар-відділ. Ці люди працюють щодня. Всі ми служимо для перемоги.

Саша Чемеров
Саша Чемеров / Фото пресслужби артиста

Команда працює на волонтерських засадах чи ця праця якось оплачується? Якщо так, то звідки цей бюджет?

У нашій команді є і волонтери, і ті, хто отримує зарплати. Також є фрілансери. Забезпечувати цих людей нам допомагають гроші від людей, небайдужих бізнесменів, грантів, які отримуємо на різні соціальні та інші проєкти.

Чи вважаєте ви "Культурний Десант" своєрідним феноменом цієї війни?

Сто відсотків. Аналогів цій організації немає. Зараз частина нашої команди працює в США. Це своєрідна дипломатична місія. Там побачили, як ми працюємо, запросили поділитися досвідом. Ми не просто щось робимо і забуваємо, а завжди аналізуємо та описуємо всі етапи нашої роботи. І якщо потім хтось захоче поринути в це, зрозуміти реалізацію наших проєктів, ми можемо надати схему, інструмент.

Які ваші основні обов'язки в цій організації?

Я є співзасновником і музичним продюсером цієї культурної організації. Все, що стосується музики, проходить через мене. Моє завдання – слідкувати за всіма музичними процесами, які відбуваються в "Культурному Десанті".

Чи готові ви до того, що одного дня таки прийдеться взяти в руки зброю і стати на захист України разом з військовими, для яких виступаєте на фронті?

Звичайно. Більшість людей, які долучені до "Культурного Десанту", є військовослужбовцями. Це люді, які мають бойовий досвід: і команди, і піхота, і багато інших. Зараз є не є військовослужбовцем, але в мене є досвід знищення ворогів.

Саша Чемеров
Саша Чемеров / Фото пресслужби артиста

Ви кажете, що у команді "Культурного Десанту" є військові. А як вони долучаються до вас?

Є люди, які самі просяться перевестись до нас. А в деяких випадках ми розуміємо, що нам потрібна та чи інша людина, й намагаємося знайти шляхи, як вона може потрапити в "Культурний Десант".

Можливо, вам уже приходила повістка? Не можу оминути це, оскільки питання мобілізації у суспільстві зараз стоїть досить гостро.

Мені повістка не приходила. Але я був на ВЛК і оновлював дані, як цього вимагав закон.