Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Школа та релігія: чи навчати дітей християнству примусово

      Чи потрібні у школах уроки християнської етики?
      Чи потрібні у школах уроки християнської етики? / 24 канал

      Додати до обов'язкової шкільної програми предмети на кшталт християнської етики, вивчення Біблії тощо окремі активісти намагаються не вперше. Нині ініціатори пішли далі – пропонують школярам молитися перед уроками. Ну, і вивчати християнську етику також.

      Івано-Франківська обласна рада рекомендувала починати навчальний тиждень у школах області із молитви і ввести обов’язковий урок "Християнської етики в школах". Мовляв, нічого Україні рівнятись на Європу, яка скасувала цей предмет, бо таким чином ця сама Європа "втрачає національну ідентичність".

      Читайте також: Як мотивувати дитину ходити в школу: поради батькам

      Припускаємо, що насправді депутати мають на меті благу ціль – вчити дітей людяності, жити за божими правилами, не порушувати ті самі заповіді. Але, як часто буває, про всі аспекти такої обов'язковості вони не подумали. А благими намірами самі знаєте, що вимощене і куди.

      Християнська етика чи загальнолюдські цінності?

      Ми провели невелике (не репрезентативне, зізнаємось) опитування серед батьків і родичів школярів і поцікавилися, як вони ставляться до ідеї з молитвами і вивченням християнської етики. Олена Бабенко з Обухова, мама 2-, 5- і 9-класників відзначила, що була б дуже проти.

      З огляду на наш світогляд і принципи, яких дотримуються в нашій родині, я вірю в користь науки і технічний прогрес, а зовсім не в міфічних персонажів. Тому не хотіла б, щоб моїм дітям цим забивали голову в школі. Мене від теми Біблії на уроках української літератури в 9-му класі трохи пересмикує, а про окремий предмет у програмі я взагалі мовчу,
      – пояснила Олена.

      Львів'янка Лєна Стресова, яка віддаватиме до школи доньку наступного року, також дуже проти: "Краще етикет або ще що-небудь корисне. А християнська етика – не для школи, я вважаю. Кожен в праві в усвідомленому віці вибрати свою релігію, і місія батьків – адекватно їх представити, це як урок політології та агітація за якусь окрему партію, наприклад".

      Киянка Олександра Козловець зауважила, що навчання чомусь християнському у школі – протирічить Конституції. А як хтось хоче навчати своїх дітей своєї віри, хай це робить у відповідних закладах.

      Школа, виш, будь-який навчальний заклад – інструменти для пізнання світу. А якщо школа "заточена" під той чи інший релігійний світогляд, то це уже обмеження дитини у можливості пізнавати світ. Якщо буде предмет "релігієзнавство" як можливість дізнатися про ті чи інші релігії та вірування – це окей, але не окей дітей змушувати вірити у ту чи іншу релігійну концепцію,
      – переконана Олександра.

      Етика християнська і звичайна

      Мама київської школярки Людмила Мезенцева запитує – чому дитина має вивчати християнську етику, не ознайомившись спочатку з етикою звичайною: "Це як вивчати геометрію, не пройшовши математику початкової школи. І шо то воно таке взагалі — християнська етика?".

      Читайте також: Не інтелект: що впливає на успішність дитини

      Очевидно, що батьки і не-батьки-українці, чимала кількість яких навчалася у школі за радянських часів і не мала досвіду вивчення якихось християнських предметів,  не розуміють, чому саме там навчатимуть. І тому сприймають його як агітацію за окрему релігію або намагання нав'язати дитині релігійний світогляд, а не науково-критичне мислення.

      Натомість ще одна киянка, Євгенія Гіщак відзначила, що усім, хто проти, дала би почитати книжку греко-католицької церкви про шлюб: "Більш толерантної і корисної книги про сімейне життя не бачила. Там і про сімейні сварки, і про секс є. Християнська етика – це уроки про мудрість. Дивують люди, які поняття не мають, що буде на тих уроках, але вже – проти".

      Колишня учениця школи на Львівщині Анна Поліщук розповіла: "У мене в школі був такий предмет, але учні, які мали інше віросповідання або ж погляди, які заперечували цей предмет, були звільнені від нього. Поганого нас там точно нічого не вчили, домашки не давали, контрольні не писали". Втім, в такому випадку можна констатувати, що у Анни це не був обов'язковий до вивчення предмет.

      Мабуть, ініціаторам обов'язкового впровадження християнської етики варто було б детальніше пояснити – чому саме вони б хотіли вчити дітей.

      Але питання релігійної дискримінації це все одно не вирішить.

      Булінг за віру

      Психолог Ольга Плетка у коментарі 24 каналу роз'яснила, що питання вивчення християнської етики у школах має соціальний і психологічний аспекти. І обидва – не на користь цієї ідеї.

      Булінг за віру
      Релігійні відмінності можуть стати причиною булінгу у школі. Фото naurok.com.ua

      З точки зору соціології – у нас багаторелігійна і багатоконфесійна держава. І у християнстві у нас багато конфесій. Навіть якщо у класі немає юдеїв чи мусульман тощо, а лише діти батьків-християн, це можуть бути і греко-католики, і православні, наприклад. І там різне пояснення релігійних догм. Ще у нас є батьки-агресивні атеїсти, їх теж не можна виключати з участі у шкільних процесах, зауважила експерт.

      Із психологічної точки зору дитина і будь-яка людина заявляє про себе як про представника якоїсь релігійної течії тільки тоді, коли потрібно щось захистити. Психолог нагадала: у нас у державі немає нав'язування догматів якоїсь релігії. У нас європейська звичка – вірити внутрішньо, індивідуально. 

      Можна ходити до церкви, а можна – молитися вдома. І не знати, хто у що вірить. Це індивідуальне. А коли ми починаємо транслювати це назовні, де є різні, інші думки, то людина – стає вразливою. І це не додає дитині впевненості у собі, а додає розбіжностей у підлітковому віці. Якщо ми введемо християнську етику, і вона буде домінуючою, то тема булінгу у школах продовжиться. Бо тепер дитина зможе потрапити під булінг ще й за релігійною ознакою. А з соціальної точки зору варто об'єднувати суспільство, а не роз'єднувати,
      – пояснила психолог.

      Читайте також: Рада підтримала законопроект про протидію булінгу

       

      До всього, нагадала Ольга Плетка, – ми живемо у 21 сторіччі, коли критично переосмислене розуміння релігійності – тепер воно не ототожнюється з духовністю. Релігійність – частина духовності. А духовність – дуже широка, нею часто називають взагалі все життя людини.

      Тому доцільніше, вважає експерт, у школах вводити історію релігії, а не християнську етику. Щоб діти розумілися – це християнство католицьке, це – православне, а це – протестантське, і що є іудаїзм, іслам, буддизм тощо. Що у них головне, що відмінне. Тоді діти усіх конфесій почуватимуть себе спокійно у класі. А щодо етики – краще ввести не християнську, а просто – етику, де буде про загальнолюдські цінності.

      І далеко не останній аргумент – вивчення етики і релігієзнавства у загальноосвітніх школах не порушує Конституцію.

      Релігія і закон

      Юрист Андрій Вігірінський у коментарі 24 каналу нагадав – Конституція гарантує свободу віросповідання. Як наслідок у школі може бути предметом релігієзнавство – про знання релігій світу, чим вони відрізняються, де географічно їх сповідують, порівняння традицій цих народів. Тобто, надання картини об'єктивної, без пріоритетів та ухилів.

      Молитва не може на рівні держполітики визначатись, як пріоритетна, чи така, що є обов'язковою. Звісно, можна говорити (і це робитимуть ініціатори) про статистику прихильників тих чи інших релігій в країні, говоритимуть про те, що матимуть право не молитись ті, хто має відмінні віросповідання. Менше з тим – це протирічить нормам про те, що держава і релігія живуть окремо, адже примушування до конкретних культурних традицій через норму права є утиском права вибору,
      – пояснив юрист.

      До всього, уточнив Андрій Вігірінський – учителів теж не можна примушувати викладати християнську етику, вони ж можуть мати інше віросповідання: "Є окремі заклади, школи релігійні, духовні, там люди навчаються в тому числі з урахуванням своїх релігійних переконань. Тому якщо орган місцевого самоврядування вважатиме за необхідне створити в рамках освітньої реформи і профінансувати діяльність саме таких закладів, де поряд із загальнообов'язковою програмою будуть поглиблено викладати релігійні вчення, з урахуванням думки громади, то це теоретично можливо. Але це не може бути впроваджено для всіх".

      Читайте також: Англійська в селах: як іноземці навчають українських школярів

      Православні школи
      Релігійні організації можуть відкривати свої школи. Фото drogobych-orthodox.info

      До слова про державу – в концепції "Нова українська школа", яка цього року почала діяти для всіх першокласників, немає обов'язкових рекомендацій щодо вивчення предмету "християнська етика". У МОН нагадали: у 90-х роках обласні ради західних областей України рекомендували школам скеровувати вільні години саме на вивчення християнської етики. До викладання дисципліни залучали людей із педагогічною та богословською освітами. Це викликало деякі спірні питання, бо вчителі не завжди зберігали світський характер предмету та не відокремлювали власну віру від теоретичних відомостей.

      Нові навчальні предмети – було б добре

      У процесі проведення нашого невеликого опитування щодо обов'язковості християнської етики у школах, з'ясували, що батьки були б не проти дещо інших загальноосвітніх предметів. Наприклад – сексуальне виховання: "щоб діти точно знали, що якщо "з ким попало і без контрацепції", то сифіліс і смерть, а не "тому шо це гріх" і "бог покарає". А ще – щоб дітей "не лякали сексом, а справді вчили: пояснювали фізіологію, принцип дії різної контрацепції і вчили поважати партнера і захищати свої межі". У більш широкому розумінні – батьки були б не проти, якби дітей вчили етиці стосунків.

      Щоправда, Ольга Плетка відзначила, що не можна перекладати абсолютно всю освіту дитини на школу. Вчити релігії і духовності – це завдання родини. Як бути із сексуальним вихованням, про вивчення якого теж багато сперечаються, теж немає однозначної відповіді. Втім, це вже тема для іншої статті.

      Читайте також: Сексуальна освіта у школах: що дітям розповідають про пеніси, вагіни та гендер

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук