Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Пряма трансляція на
      Останні випуски

      Бужанський демонстративно відмовився вшановувати Небесну Сотню – відео

      Максим Бужанський / "Українські новини"

      Народний депутат від "Слуги народу" Максим Бужанський відмовився вшанувати хвилиною мовчання пам’ять загиблих на Майдані в лютому 2014 року. Цікаво, що зробив він це доволі демонстративно. Подія відбулася під час пленарного засідання 19 лютого.

      Відповідне відео з’явилося в мережі. Як видно з кадрів, у залі Верховної Ради для пленарних засідань оголосили хвилину мовчання в пам'ять про загиблих на Майдані.

      Зверніть увагу! У Києві пройшла хода пам'яті до шостих роковин розстрілів на Майдані: відео

      Зауважимо, що опісля всі нардепи, журналісти та інші запрошені встали. Натомість Бужанський продовжив з діловим виглядом сидіти на своєму місці, потираючи підборіддя.

      Згодом Бужанський у коментарі "Радіо Свобода" пояснив, що він виступає проти вшанування пам’яті лише однієї частини загиблих під час Революції 2013 – 2014 років (мовиться про Небесну Сотню – 24 канал). Щоправда, стверджує він, "сумує за усіма загиблими".

      Я бачив кілька дописів, вони – абсолютно брехливі, я поясню чому. На одному з таких відео накладено учорашні слова Стефанчука. Вчора віцеспікер парламенту виступив і запропонував вшанувати пам’ять всіх загиблих на Майдані. Я встав разом з усіма, звісно. Я сумую за всіма загиблими. Сьогодні віцеспікер від БЮТ запропонувала вшанувати пам’ять однієї частини загиблих. Я – категорично проти такого підходу,
      – зауважив Бужанський.

      Справді, уранці 20 лютого у Раді з пропозицією вшанувати хвилиною мовчання пам’ять Героїв Небесної сотні до депутатів звернулася заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк. Вона представляє фракцію "Батьківщина".

      Цікаво! "Псевдопатріотичний набрід": "слуга" Бужанський підтримав гучну заяву колеги Устенка про Крим

      Дивіться відео, як Бужанський проігнорував хвилину мовчання у пам'ять про Небесну сотню 

      Чому розпочався Євромайдан або Революція Гідності 

      Євромайдан розпочався у листопаді 2013 року. Тоді люди почали збиратися на головній площі Києва задля того, щоб тодішня українська влада на чолі з президентом-утікачем Віктором Януковичем підписала Угоду про асоціацію України з ЄС. Зрештою тодішній уряд неочікувано вирішив призупинити процес підготовки до укладання цієї угоди. І це спровокувало ще більші протести з боку населення, і у багатьох містах України з'явилися перші Євромайдани. Спершу мітинги мали мирний характер, проте переломною стала ніч проти 30 листопада, коли "беркутівці" силою розігнали студентів.

      Ще однією подією, яка суттєво вплинула на подальші події, стало ухвалення 16 січня 2014 року "диктаторських законів", які криміналізували опозицію та усіх тих, хто протестував. Крім того, ці документи приймали з грубими порушеннями. Саме після цього полетіли перші "коктейлі Молотова" та загорілись шини.

      22 січня сталися перші смерті на Майдані — загинули Сергій Нігоян (його батьки є родом із Вірменіі, а до України вони переїхали, тікаючи від війни у Нагірному Карабасі) та білорус Михайло Жизневський. Цьому передувало те, що після тривалого перемир'я спецпідрозділ "Беркут" несподівано перейшов у наступ, тому протестувальники відійшли, а їхні барикади було розібрано.

      Радимо ознайомитися! Точка неповернення: 19 лютого в історії Революції Гідності

      Коли на Майдані сталися найкривавіші події 

      Найкривавіші події на Майдані сталися 18 – 20 лютого. Тоді силовикам вдалося захопити барикаду на Хрещатику, підпалити барикаду на вулиці Інститутській, табір протестувальників і Будинок профспілок. Єдиним бар'єром між силовиками і протестувальниками, яких витіснили до сцени на Майдані, став вогонь, який протестувальники підтримували усіма підручними засобами, а силовики гасили водометами.

      20 лютого протестувальники перейшли у наступ. "Беркутівці" раптово почали відступати, що дало змогу активістам зайняти приміщення Міністерства агрополітики, а пізніше силовики залишили Жовтневий палац і Український дім. Згодом з’явилася інформація, що з готелю "Україна" по майже беззбройних протестувальниках починають стріляти. Як пізніше з’ясувало слідство, вогонь вели спецпризначенці так званої "Чорної роти" "Беркуту".

      До вечора було вбито майже 50 протестувальників. Тіла деяких з них лежали просто на вулиці, накриті закривавленими синьо-жовтими прапорами.

      До речі! Бійка Бужанського і Лероса в Раді: що про її учасника знає пранкер Джокер – фото

      Що відомо про Бужанського та скандали за його участю 

      Він народився у 1974 році в Дніпрі. До обрання нардепом його знали як українського блогера, письменника та публіциста. Зокрема, він був співавтором і ведучим політичних програм на телеканалі ZIK.

      Українські ЗМІ Бужанського описують, як людину, що відкрито виступає проти Революції гідності та не приховує, що був виборцем Януковича. Також він начебто щиро ностальгує за СРСР. Журналісти підкреслюють, що його риторика має "майже повний набір типового проросійського блогера / політика", зокрема він має погляди, тотожні з ідеологією проросійської партії "Опозиційна платформа — За життя". Вже у Раді IX скликання він став автором законопроєкту, за яким люстрацію чиновників часів Януковича буде скасовано.

      Бужанський товаришує з ще одним колишнім журналістом Олександром Дубінським. Їх обох називають представниками "групи Коломойського" у "Слузі народу". Окрім того, що ця група захищає інтереси олігарха у парламенті, більше нічого про неї невідомо, це стосується й того, хто в неї входить.

      До теми! Рішення Венеціанської комісії та подання Бужанського: як захистити українську мову

      Скандали за його участю трапляються не вперше: 

      • наприкінці вересня Бужанський назвав батьків учнів однієї зі шкіл у Дніпрі "інфантильними довбо**бами". Він так висловився, оскільки, на його переконання, батьки не могли скинутися по 100 гривень і купити каналізаційні люки самостійно. У Міносвіти, зі свого боку, нагадали нардепу, що за матеріально-технічне забезпечення та утримання шкіл відповідають їхні засновники, а за вимагання коштів у батьків передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність.
      • у жовтні активіст і колишній керівник одеського осередку "Правого сектора" Сергій Стерненко у великому інтерв’ю 24 каналу розповів, що Бужанський є одним із тих, хто про нього згадує безперестанку.

      powered by lun.ua
      Пропозиції партнерів
      Коментарі
      Залиште відгук