США у вогні: чому вибухнули протести та чи врятується Трамп

Президент ховається у бункері, в адміністрації хаос – CNN та Politico

Протести не пішли на користь бажанню Трампа переобратися / Фото Yahoo News

Протести вибухнули дуже невчасно: США потерпає від пандемії коронавірусу, яким заразилися вже більше 1 млн американців та померло більше 100 тисяч. В країні – економічна криза та 40 млн лише офіційно безробітних (а ще більше тих, хто не вставав на біржу праці). 24 канал подивився, що про це написали провідні ЗМІ Сполучених Штатів.

Що не так із Сполученими Штатами Провальна держава та прокляте десятиліття: як пандемія викрила проблеми США

Акції, які спочатку стосувалися смерті Флойда, швидко переросли у відкрите протистояння з поліцією, магазинами, органами влади та присланою Нацгвардією.

Як діяла влада та чим обернулося:

• були введені комендантські години (які порушувалися) та надзвичайний стан (на який не всі зважали);
• є мінімум 5 загиблих у ході протистояння, не кажучи вже про сотні арештованих та збитки від потрощених магазинів та знищених машин поліції;
• навіть висунення офіційних звинувачень у вбивстві колишньому копу Дереку Шовену, який притискав шею Флойда до землі, не вгамувало лють.

Протести вже докотилися до міста Фергюсона, де почався рух "Чорні життя важливі" (Black Lives Matter) / Фото NBC4Washington

Брутальні протести розгорнулися зовсім близько до Білого Дому, тому президент Трамп та його родина були змушені провести час у підземному бункері. Головний будинок Америки зачинений та навіть без світла, біля його воріт вже постраждали більше 60-ти агентів Секретної Служби. І це в той час, коли Америці дуже потрібен лідер, пише CNN.

І що ж він робив? Називав протестувальників "бандитами", обіцяв визнати рухи "антифашистів" та "анархістів" ANTIFA терористичною організацією (вважаючи, що саме вони стояли за розпалюванням ситуації – 24).

Втім, визнати якусь американську групу терористичною по закону неможливо (а сама ANTIFA не є монолітною групою взагалі – 24). Він погрожував відкрити вогонь на ураження, кажучи "коли пограбування починаються, стрілянина починається". Цей твіт Twitter визнав таким, який "розпалює жорстокість" та навіть помітив його спеціальною плашкою.

Пентагон отримав наказ готувати військову поліцію для Міннеаполісу. Там, правда, відновились, мобілізувавши натомість всю наявну у штаті Нацгвардію (а це більше 1000 солдатів). На зустрічі з губернаторами штатів Трамп продовжував називати їх "слабкими" та вимагав більш агресивних дій і "домінування" над безладом.

Акція протесту біля Білого Дому / Фото swissinfo.ch

На думку CNN, Трамп та його адміністрація нічого не зробили для об'єднання американців у скрутну хвилину, продовжуючи розділяти їх за расою, політичним полюсом та іншими параметрами. Всередині адміністрації – хаос та відсутність єдиного бачення, стверджує інша стаття CNN (підкріплена даними Politco).

Одні радники – серед них голова штабу Марк Медоус – кажуть Трампу, що треба звернутися до нації з Овального кабінету і закликати до деескалації (щоправда, він вже казав, що хаос на вулицях збезчещує пам'ять Флойда і це має припинитись – 24). Заява з підтримкою закону, порядку та дій поліції – дуже "республіканська", вважає Медоус, вона викликала би гарний відгук серед її членів. Останній раз з Овального кабінету Трамп звертався наприкинці березня через зростаючу кризу коронавірусу.

Інші вважають, що треба засудити мародерів та підпалювачів ще більш жорстко, або втратити частину виборців з передмість, особливо, афроамериканців. На цьому стоїть, наприклад, головний радник Джаред Кушнер. "Моя адміністрація припинить насилля з боку мафії, зупинить його", – сказав він під час запуску ракети з мису Канаверал у Флориді. Але опитування від The Washington Post та ABC показали – Трамп все одно програє Байдену вже зараз 10%. Тому гарний результат потрібен швидко.

Насилля з боку поліції – ось що є історією – Vox та NYT

Мовчання дорівнює жорстокості / Фото: Insider

Видання Vox у своїй статті пише, що картинка з протестів відсунула на другий план справді важливу історію про поліцейську брутальність.

Монополія держави на насилля дійсно часто направлена на молодих афроамериканців. За останній час, крім Флойда, це: Бреонна Тайлер, Ерік Гарнер, Майкл Браун, Тамір Райс. Список можна продовжувати довго.

Актуально Гірше, аніж у часи Великої Депресії: прогнози для економіки США

Вони вмирали, а поліцейські, які їх вбили, не стикалися з відповідальністю більшою мірою. Вбивство Флойда – лише найбільш екстремальний приклад сили та влади держави над своїми афроамериканськими громадянами. З 2700 "законних" вбивств, скоєних копами з 2006 по 2011 роки, лише 41 полісмен був заарештований. Отже, або силовики мають майже іммунітет на таку поведінку або є системні перепони, які заважають притягати їх до відповідальності.

Дерек Шовін та Джордж Флойд /Фото Колаж

Головна причина Якщо Шовін та його відділ потраплять за грати, це стане виключенням, наголошує Vox. Системний расизм – ось головна причина протестів, пише видання. І якщо з ним не боротися, Міннеаполіс повториться знову рано чи пізно. Темношкірі американці мають 1 з 1000 шансів бути вбитими поліції, доводить останнє дослідження від трьох американських вишів.

До того ж, судова система давно упереджена щодо них та загалом "людей кольору" (їх частіше зупиняють, обшукують, арештовують через наркотики, присуджують довші вироки). Якщо така людина подає скаргу проти поліції за використання надмірної сили, то вона має шанси не бути задоволеною на противагу скарзі від "білої людини".

Зважаючи на все вищевикладене, протести, особливо жорстокі – чи не єдиний спосіб виказати свою опозицію порядку речей в країні. Брутальність поліції тепер вже спіймана на екрани смартфонів та викладена у соцмережі викликала нові способи протидії і часто вони направлені проти системи та капіталізму. Більшість протестів (крім Фергюсону та тих, що почалися в Міннеаполісі – 24) залишалися мирними і просто чітко артикулювали незгоду.

Читайте ще Протести зрозумілі, погроми – невиправдані: Байден звернувся до американців

Але у той же час, як зазначають у тексті NYT, поліція очікувано відповідає на силу ще більшою силою. Видання посилається на викладені у інтернет відеоролики, на яких поліція використовує проти протестувальників сльозогінний газ, кийки, перцові спреї та гумові кулі. Ба більше, зараз і звичайних полісменів, а не лише спецназ, "мілітарізують". Тобто вчать працювати з броньованими машинами. Це викликало критику з боку спільнот.

Дістається навіть журналістам та випадковим перехожим без попередження та попередньої провокації. Керівництво пояснює, що такі засоби були потрібні "проти вандалізму". У відповідь учасники кажуть, що марш був "суцільно мирним", а реакція – невиправданою.

Ось лише кілька ситуацій:

• в Солт-Лейк Сіті поліція у захисному спорядженні штовхнула на землю людину з ціпком;
• в Брукліні два поліцейських автомобіля врізалися у натовп;
• в Атланті двох студентів, які просто їхали додому, обстріляли та витягли з машини;
• в Сіетлі, копи побили когось на землі вже після затримання.

Поліція та місцева влада потім була змушена займатся і цим, вдаючись до заходів проти офіцерів та пояснюючи їх дії (втім, не всі – мер Нью-Йорку Білл де Блазіо, чия дочка сама була затримана на протестах, сказав що не буде засуджувати дії копів – 24).

Масштабні протести – одне з найскладніших завдань для силовиків, визначає NYT, бо потрібно скласти докупи складний пазл: забезпечити конституційне право на протест та одночасно – убезпечити спільноту та самих полісменів від можливого насилля. Натовпи неможливо передбачити (цим займається навіть окрема психологія натовпів – 24). Всередині самої поліції, кажуть журналісти, теж є різні течії. Тих, хто виступає проти расизму, поважають менше ніж до правих сил.

Дехто з полісменів підтримав протести / Фото ABC News

В США часто бувало так, що спочатку мирний протест ставав жорстоким у один момент. А вночі наступав критичний час, коли деструкція та злість сягали апогею. Подекуди, щоправда, поліцейські переходили на сторону протестувальників або не допускали загострення.

Поліція дуже глибоко ображена, що так багато людей на неї накидується і вона кидається у відповідь, – пояснив NYT соціолог Алекс Вітале з Коледжу Бруклін, який вивчає реакцію поліції на протести.

В місті Оклахома копи встали на коліно (позі надав популярності колишній гравець у американський футбол Колін Капернік, сам темношкірий – 24). Подекуди тактика "меншого зла" бере гору, щоб запобігти більшому. Наприклад, людям дають заблокувати дорогу чи знищити майно аби вони не вдавалися до фізичних нападів та підпалів.

Пожежа у відділку поліції Міннеаполісу / Фото KSTP TV

Але для спаленого вщент третього поліцейського відділку було занадто пізно – поліція з нього просто втекла. До речі, при наступі протестів на 5-ий відділок, помилку врахували і копи лишилися відбивати атаки.

Головне – демонстрація сили не принесе спокою на вулиці. Навпаки, це ще одне нагадування про використання місцевою владою поліції та військової техніки, що сприяє посиленню напруги. "Це змушує вважати поліцію окупаційною силою, що збільшує й так велику прірву", – пояснила для NYT Дженніфер Коббіна, дослідниця з Університету штату Мічіган.

Вона порівняла протести у Фергюсоні (2014) та Балтіморі (2015). На других, копи дали більше можливостей протестувати, перш ніж зупинити акцію тож висвітлення було кращим. Фергюсон був воєнізованим майже від початку, а протести тривали довго.

Невідомо, скільки ще будуть продовжуватись нинішні акції протесту, але вони, скоріш за все, перевершать всі колишні за рівнем знищення майна та нападів з обох сторін. Американці принесли протест під Білий Дім, як відображення всього президенства Дональда Трампа.