7 січня 2025 року – ще до своєї інавгурації, – Трамп вперше заявив, що не виключає застосування військової сили для отримання Гренландії. Через тиждень американський лідер мав напружену телефонну розмову із прем'єркою Данії, пише The New York Times.

Дивіться також У Білому домі опублікували фото Трампа з пінгвіном у Гренландії, але там їх немає

Що відомо про протистояння Трампа і Фредеріксен?

За словами європейських посадовців, обізнаних з перебігом бесіди двох політиків, Дональд Трамп протягом 45 хвилин читав Метте Фредеріксен нотації.

Про цей інцидент данська прем'єрка не захотіла говорити. "Телефонна розмова між двома колегами має залишатися телефонною розмовою між двома колегами", – сказала вона.

Видання вказує на те, що протистояння Дональда Трампа з Метте Фредеріксен через Гренландію розпочалося ще за його першого терміну. У 2019 році Фредеріксен очолила данський уряд. Того літа Трамп запропонував, щоб Сполучені Штати купили Гренландію, яка вже понад 300 років є частиною Данії.

Фредеріксен відкинула цю ідею як "абсурдну". Через це Трамп скасував свій візит до Копенгагена та назвав її слова "неприємними".

Останні події навколо суперчки між США та Європою щодо Гренландії

  • На початку 2026 року Дональд Трамп почав агресивніше вимагати від Данії віддати йому Гренландію. Низка провідних країн Європи виступила на підтримку Копенгагена. За це американський лідер наголосив, що введе проти них додаткові тарифи.

  • Кілька місяців Метте Фредеріксен перебувала у напруженому протистоянні з Дональдом Трампом – і наразі, схоже, їй вдалося взяти гору, принаймні имчасово.

  • Після жорстких заяв Трампа щодо Гренландії Фредеріксен перейшла до активних дій. Вона залучила до Гренландії невеликий контингент військових із Великої Британії, Німеччини, Франції та Ісландії, заручилася публічною підтримкою європейських держав і не піддалася на погрози щодо запровадження мит.

  • Запрошення іноземних військових і правоохоронців у межах арктичних навчань стало чітким сигналом: будь-які силові дії проти Гренландії матимуть серйозні наслідки, зазначає політичний оглядач Бент Вінтер. За його словами, суть цього кроку полягала в тому, що силове захоплення острова означало б конфлікт не лише з Данією, а й з іншими європейськими державами.

  • Наразі, схоже, що Трамп, зрештою, відступив. У виступі на економічному форумі у Давосі президент заявив, що не застосовуватиме силу для захоплення Гренландії. Згодом він додав, що разом із лідерами НАТО було напрацьовано "рамки майбутньої угоди", яка зробить усіх задоволеними. Окрім того, американський лідер скасував раніше анонсовані тарифи проти союзників Данії.

  • Звісно, на зміну позиції Трампа вплинули й інші чинники – зростання опору в Конгресі та падіння фондових ринків. Проте немає сумнівів, що ретельно вибудувана оборонна стратегія пані Фредеріксен допомогла заблокувати прагнення Трампа отримати те, чого він справді хотів.