Як зазначає представник Kyivstratpro Тарас Семенюк, Україна робить правильно, подаючи у всі можливі інстанції судові позови проти Росії.

Важливо: У Гаазі пройшли перші слухання справи про захоплення Росією українських моряків і суден

"Треба показувати світовій спільноті, де саме Росія порушує міжнародне право. У міжнародній політиці, особливо в Європі, є тренд на примирення з Росією заради економічної вигоди. Тому, якщо ми самі себе не захищатимемо, то ні США, ні Європа цього теж не робитимуть", – підкреслює Тарас Семенюк.

Які аргументи України проти Росії

Експерти зауважують: попри повернення нам моряків і кораблів факт агресії Росії проти України це не перекреслює. За словами дипломата Олександра Хари, те, що ми погодилися на обмін моряків на російських злочинців, з точки зору права не впливає на судовий процес.

Є принцип: порушення права – права не породжує. Росія порушила право і дала нам підстави звернутися до міжнародного суду,
– зазначає Олександр Хара.

Читайте також: Нормандська зустріч: чому Путін погодився і які умови висуватиме Росія

Експерт додає: треба звернути увагу суду на те, що юридично Росія вважає наших моряків злочинцями і може їх витребувати їх і кораблі назад. Чим дає підстави продовжувати розгляд справи і міжнародному трибуналі.

"Прессекретар Путіна Пєсков заявив, що повернення кораблів відбулося не в рамках виконання рішення Міжнародного трибуналу ООН. Росія показує, що ігнорує правові міжнародні норми. Безумовно, суд у Гаазі візьме це до уваги. Також суд не вважатиме води, де були захоплені кораблі, російськими. Це важливі речі на нашу користь", – переконаний Хара.

Захоплення Росією українських кораблів. Відео

Спостерігачі зазначають: після експертизи наших кораблів ми можемо висунути додаткові вимоги – компенсація збитків. Матеріальних і моральних. До речі, адвокат наших моряків у Росії Микола Полозов розповів, що кораблі залишилися взагалі без електроніки: немає навігаційних систем та електронних компонентів бойових модулів, без яких їх не можна використовувати. Все це російська сторона залишає як "речові докази". Командувач Військово-морськими силами України Ігор Воронченко повідомив, що росіяни "угробили" кораблі – познімали навіть плафони, розетки і унітази.

Водночас військовий експерт Олег Жданов зауважує: є відео та фото докази захоплення. Існують усі шанси виграти міжнародний процес.

"Є пробоїни, завдані російською тридцятиміліметровою автоматичною гарматою. Як би росіяни на заварювали і не замазували, приховати пошкодження неможливо. Наші фахівці проведуть експертизу і складуть акт технічного стану. Плюс порахувати простій, моральну шкоду за захоплення. І цю суму виставити в якості претензії Росії через Міжнародний морський суд", – підкреслює Олег Жданов.

Які пастки може влаштувати Росія?

На думку Тараса Семенюка, Росія завжди шукатиме можливості для торгу. Використати не вигідний Кремлю судовий позов або рішення проти України.

Путін може сказати: "давайте підемо на мирову. Ви відмовляєтеся від своїх претензій, а ми робимо якісь поступки". Це означатиме, що ми відмовляємося від того, щоб суд визнав нашу правоту – сплату компенсації. Чого робити не можна,
– наголошує Семенюк.

Зокрема, зазначає міжнародник, наразі Кремль так робить в питанні з газом. Росія хоче, щоб Україна "пробачила" близько 22 мільярдів доларів заборгованості за рішеннями міжнародних арбітражів, а також штрафів українського Антимонопольного комітету в обмін на підписання контракту про транзит газу нашою територією до Європи.

захоплення кораблів
Росія мусить відповісти за всі нанесені збитки / Фото соцмереж

Політолог Андрій Вігірінський звертає увагу на одну важливу деталь щодо моряків, яких Кремль вважає злочинцями, а не військовополоненими.

Росія не закрила кримінальне провадження проти наших моряків і може оголосити їх в розшук. Ці провадження треба припинити, як незаконні. Україна повинна наголосити на юридичному очищенні цих людей,
– підкреслює Андрій Вігірінський.

Утім, зауважує експерт, чи дослухається до цього Росія – невідомо. Представники Росії скажуть, що це компетенція слідчих органів, і вони до цього ніби не мають відношення.

"Засудити Росію міжнародний суд не може. Осудити агресивні дії – так. По факту моряки і кораблі повернули До речі, суд у Гаазі – ще одна причина, чому Росія повернула їх саме зараз. Але наша позиція в будь-якому випадку сильніша", – переконаний Вігірінський.

Міжнародний трибунал – тривалий процес. Україна має всі шанси його виграти. Однак це не вирішить проблеми блокади Росією Азовського моря і Керченської протоки. Як наголошує військовий експерт Ігор Лосєв, Україні потрібно розбудовувати військовий флот. Тоді ми контролюватимемо Чорне і Азовське моря. Інакше будемо відрізані від моря і перетворимося на провінційну сухопутну державу, яка втратить більше половини геополітичної ваги в світі.

Відновлення порушеного Росією права і компенсація збитків

Нагадаємо, 25 листопада 2018 року в Керченській протоці прикордонний корабель Росії протаранив буксир українських військових, захопив судна "Бердянськ", "Нікополь" та "Яни Капу" і 24 членів екіпажу. За версією Росії наші кораблі "неправомірно" увійшли в тимчасово закриту акваторію територіального моря РФ і прямували до Керченської протоки.

Читайте також: Росія повернула Україні захоплені кораблі: все, що відомо

У травні 2019 року Міжнародний трибунал ООН з морського права зобов’язав Росію негайно звільнити полонених моряків і захоплені судна. Кремль відмовився повертати судна і моряків і визнавати їх військовополоненими. Натомість відкрив проти 24 українців кримінальні провадження.

Зрештою 7 вересня Росія і Україна провели обмін полоненими. А 20 листопада Росія повернула Україні військові кораблі "Бердянськ", "Нікополь" та буксир "Яни Капу".

захоплені кораблі
Екіпаж захоплених кораблів / Інфографіка 24 каналу

Читайте також: Зеленський прокоментував повернення Україні кораблів

За словами заступниці міністра закордонних справ України Олени Зеркаль, захоплення і утримування українських кораблів та членів екіпажів – грубе порушення Росією імунітету військових кораблів, гарантованих нормами міжнародного звичаєвого і морського права. У позові МЗС закладено, що мета позову – встановлення порушення права, відновлення його і отримання належної компенсації.