Про це свідчить лист за підписом голови комітету Павла Пинзеника, який опублікувала у Facebook керівниця комітету з питань свободи слова Ольга Червакова.

Так, регламентний комітет погодився, що робота акредитованих у парламенті ЗМІ має бути відкритою, проте на зйомку має бути згода політика. Аргументуючи свою позицію, комітет посилається на статтю 307 Цивільного Кодексу України, згідно з якою, фізичну особу можна знімати на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою.

Читайте також: Народні депутати хочуть заборонити журналістам їсти у їдальні Верховної Ради

Зйомка, яка проводиться відкрито, має бути не прихованою (не таємною) для особи, щодо якої здійснюється ця зйомка. Припускається зйомка особи без її згоди, якщо вона проводиться, зокрема, відкрито в публічних місцях, поки особа, яку знімають на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку не висловить своє заперечення щодо цього, у такому разі зйомку має бути припинено, а моменти запису з участю цієї особи вилучено,
– мовиться в листі.

У регламентному комітеті також наголосили, що "виконання журналістами своїх професійних обов'язків не повинно виходити за межі конституційних принципів, згідно з якими, не допускається збирання, зберігання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди". При цьому не уточнюється, чи є розмова народного депутата в кулуарах парламенту конфіденційною інформацією.

Окрім того, комітет вказав на необхідність передбачити у будівлі парламенту прес-центр для роботи журналістів на третьому поверсі та зобов'язати медійників представлятися, а також пред'являти редакційне посвідчення під час спілкування з народними депутатами.

Тобто комітет з питань регламенту вважає законним і правильним те, що Кримінальним Кодексом трактується як злочин, а Конституцією і законом про інформацію – як цензура!
– прокоментувала лист Червакова.

Читайте також: Скандальний законопроект про блокування сайтів схвалений комітетом парламенту

Народна обраниця зазначила, що 171 стаття Кримінального кодексу України чітко говорить, що за незаконне вилучення зібраних журналістом матеріалів загрожує до 3 років в’язниці, а за вплив у будь-якій формі на журналіста задля перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків – 4 роки.