У мирний час це був символ старту нового політичного сезону, початку бюджетних баталій, підготовки до опалювального сезону. В період воєнного стану всі ці питання теж зберігають актуальність, хоча активна фаза військових дій розширює перелік викликів, з якими вимушена буде зіткнутись країна уже до кінця поточного року.
Радимо Контрнаступ ЗСУ і все, що ви хотіли про нього знати, але боялися спитати
Цієї осені на українців також чекатиме низка випробувань, які, на мою думку, будуть визначальними і справлять вплив на майбутнє держави не лише в короткостроковій, але й більш віддаленій перспективі.
Складний опалювальний сезон
Війна завдала суттєвих руйнувань енергетичній інфраструктурі України. Станом на початок вересня були уражені 334 об'єкти критичної інфраструктури у сфері теплопостачання. Проте не варто забувати й про нові загрози ракетних ударів, а також постійні намагання окупантів відключити ЗАЕС від української енергетичної системи.
Від цих планів, більш ніж переконаний, росія не відступить, адже завдяки цьому вона намагатиметься завдати чергового удару по енергетичній безпеці України та її економіці через падіння експорту електроенергії до Європи. Це ж може спровокувати перебої в електропостачанні Миколаївської, Донецької, Луганської та Харківської областей.
Із газом ситуація теж непроста. Наразі запаси газу в українських сховищах – 13 мільярдів кубометрів газу. До кінця жовтня планується вийти на 14,5 мільярдів кубометрів газу. За прогнозами цього має вистачити для хай і непростого, але стабільного проходження опалювального сезону, враховуючи очікувану відносно не холодну зиму і скорочення споживання на 40% від минулорічних показників.
Адже Міненерго прогнозує споживання в цьогорічний осінньо-зимовий період на рівні приблизно 11,7 мільярда кубічних метрів. Але ключовий виклик, як і в ситуації з енергетикою, буде полягати не стільки в запасах, як у можливих непередбачених руйнуваннях газової інфраструктури ворогом. Це однозначно ляже додатковою статтею витрат із бюджету і може призвести до локальних техногенних катастроф на рівні цілих міст чи регіонів.
Нова хвиля біженців зі сходу та півдня
Неочікувані форс-мажорні обставини з енергетичною інфраструктурою та складна безпекова ситуація на фронті може стати наслідком як нових хвиль міграції населення, так і вимушеної його евакуації. Міністр охорони здоров'я Польщі Адам Нєдзельський ще на початку червня заявляв про підготовку країни до такого виклику, у відповідь на що Польща навіть створила хаб у Ряшеві, що допоможе направляти українських маломобільних біженців з наслідками обмороження чи загрозами ампутацій кінцівок через переохолодження до інших європейських країн.
Водночас попри те, що в Україні поступово росте карта модульних містечок для родин переселенців, їх число наразі катастрофічно мале, і вирішити проблему нового житла без фінансової підтримки партнерами запропонованого Офісом Президента Fast Recovery плану буде вкрай складно, а якщо бути відвертим, то практично неможливо.
Важливе 8 вересня росія усвідомила, що нездатна перемогти за жодних обставин
Новий виток підвищення цін
Також впливу на ціни додасть вступ в дію в грудні ембарго на російські нафтопродукти та подальше провокування росією кризи енергоресурсів. Лише протягом останніх пів року Україна збільшила імпорт пального у 12 разів – з 58,8 тисяч тонн бензину, дизельного палива та скрапленого газу в березні до 709,5 тисяч тонн у серпні. А відтак дефіцит нафтопродуктів на європейському ринку закономірно буде стимулювати їх ріст у ціні й підвищення вартості в імпортерів.
Складна макрофінансова ситуація
За словами міністра фінансів Сергія Марченка, до кінця року Україна розраховує отримати ще 12 – 16 мільярдів доларів допомоги від іноземних партнерів. При цьому така міжнародна підтримка буде важливою не лише з погляду фінансування дефіциту, який до кінця року очікується на рівні 50 мільярдів доларів, але й підготовки бюджету на 2023 рік. Оскільки крім питань оборони і захищених соціальних статей не менш важливим в новому бюджетному році будуть статті витрат для компенсації різниці в тарифах для регіонів, а також продовження державних фінансових стимулів для бізнесу.
Крім того в листопаді уряд України хоче вийти на нову програму з МВФ. І навіть якщо це буде короткострокова, а не довгострокова програма, в будь-якому випадку її роль теж матиме великий внесок у забезпечення подальшої макрофінансової стабільності. Оскільки співпраця з МВФ – хороший маркер для інших кредиторів і суттєва допомога з погляду консолідації зусиль для фінансування як бюджетного дефіциту в новому році, так і дефіциту платіжного балансу.
Хвиля коронавірусу
З початку повномасштабної війни багато хто в Україні забув про коронавірус. Хоча за період з 29 серпня по 4 вересня в Україні уже зафіксовано 16 155 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з яких понад 2 тисячі випадків – це діти. А в умовах початку нового навчального року цей показник буде лише рости, що у разі відсутності необхідних стримувальних заходів посилюватиме тиск як на медичну систему, так і на бюджет.
Хто забув, нагадаю, що лише у 2021-му на протидію пандемії країна витратила 46,4 мільярда гривень. А в сьогоднішніх умовах такі витрати є вкрай непомірними для нашого бюджету.
Не пропустіть На Херсонщині в окупантів почався раптовий "падьож скота"
Бюджетні баталії
Важка економічна ситуація та катастрофічно великий дефіцит бюджету закономірно спровокують не менш важкий процес формування нового бюджету на 2023-й рік, а також політичні спекуляції щодо скорочення витрат на Офіс Президента, уряд і збільшення на оборону та соціальну сферу.
Водночас найбільшою проблемою майбутнього бюджету буде не розподіл його видаткової частини, а надходження. І тут, крім підтримки міжнародних партнерів, все залежатиме також від обсягів розширення експорту, який поки паралізований не лише через ситуацію з портами, але й застарілу інфраструктуру, а подекуди її повну відсутність для оперативного проходження вантажів і їх своєчасної доставки до міжнародних споживачів. Ситуація з кілометровими чергами вантажівок на польскому кордоні – більш ніж яскраве тому підтвердження.
Також значні сподівання у новому році в частині надходжень будуть робитися й на малий та середній бізнес. Він поступово відновлюється, знаходить нові ринки збуту після хвилі релокації та починає наповнювати дохідну частину бюджетів. Повний же економічний ефект державного стимулювання бізнесу за рахунок компенсації за працевлаштування переселенців, програм кредитування "5 – 7 – 9%", "єРобота" та малих грантів якраз і має повноцінно спрацювати в наступному році.
Важливі політичні рішення
Окрім бюджету, від парламенту цієї осені залежатиме ухвалення низки важливих політичних рішень. Наприклад: про конкурсний відбір суддів Конституційного Суду, про призначення членів Вищої ради правосуддя від парламенту, про медіа, про національні меншини, про запровадження оновлених ставок акцизу на пальне. При тому, що перша частина з цього переліку буде вкрай показовою для наших західних партнерів та їх подальшої фінансової підтримки.
Сюди ж варто включити й питання оптимізації державного апарату, що уже неодноразово анонсувалось для скорочення видатків державного бюджету. При цьому, підозрюю, воно може теж набути політичного забарвлення, оскільки здатне торкнутись не лише урізання штатів, але й оптимізації інституцій. Наприклад, зменшення кількості міністерств і бажання окремих сил зберегти свій вплив на сферу їх діяльності надалі.
Про головне СРСР нічому не навчило: прихвостень окупантів детально пояснив, чому росія програє Україні
Вибори
Як відомо, згідно з Конституцією, чергові парламентські вибори повинні відбуватись в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради України. Тобто у жовтні 2023 року. І хоча стаття 19 закону "Про правовий режим воєнного стану" встановлює пряму заборону на проведення виборів Президента, Верховної Ради, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, уже зараз вистачає розмов про те, щоб вибори таки відбулися в наступному році.
А щоб це сталось, уже цієї осені в бюджеті на наступний рік потрібно закласти кошти для їх проведення. До того ж не малі. Бо якщо у 2019 році вартість проведення виборів коштувала державі майже 2 мільярди гривень, а у 2012 – трохи більше 1 мільярда гривень, то з урахуванням інфляції та цін, сьогодні проведення виборів в нинішніх умовах коштуватиме приблизно 2,5 – 3 мільярди гривень.
Такі суттєві витрати можуть спровокувати гострі політичні дискусії на етапі планування бюджету і безповоротні процедурні катаклізми (наприклад, з реєстрами виборців чи забезпеченням прав на голосування для переселенців з окупованих регіонів). Це ж питання може посилити всередині країни небезпечний градус внутрішньополітичного протистояння і вірус політичного популізму, який вкрай сприятливо розвивається в умовах гострих соціальних та економічних проблем, що нині переживає Україна.
Зменшення фокусу уваги до України
Така загроза теж має місце, особливо у світлі економічних проблем самих країн-партнерів. До прикладу, за підсумками серпня споживчі ціни у 19 країнах єврозони підскочили на 9,1% порівняно з серпнем минулого року. Курс євро, який зрівнявся з доларом вперше за 20 років, теж продовжує падати, що є ще одним підтвердженням відсутності оптимізму щодо швидкого вирішення проблем європейської економіки в найближчому майбутньому.
Все це буде провокувати уряди "затягувати бюджетні пояси", в тому числі – якщо не за рахунок зменшення фінансової підтримки України, то її трансформації: скажімо, із формату безповоротних грантів, у довгострокові кредити, які рано чи пізно доведеться повертати.
Цей же напрям буде активно торпедувати в європейському інформаційному просторі і російська пропаганда. Не випадково ж днями в Празі на вулицях зібралось майже 70 тисяч людей, які вимагали знизити податки, у тому числі ПДВ, обмежити дію санкцій, постачання зброї Україні й відновити співпрацю з росією. І хоча 2 вересня парламент Чехії не підтримав вотум недовіри уряду Петра Фіали, але створення таких прецедентів з допомогою проросійських сил на європейському континенті однозначно тиснутиме на західних політиків.
Може зацікавити Загнаний у кут щур здатний на все: путін знайшов спосіб "відігратися" за Херсон та Балаклію
Відновлення
Перш за все йдеться про реновацію поточних економічних процесів, а також відбудову критично важливої соціальної інфраструктури, житла та побудову нових логістичних маршрутів. Наразі бачення, як це робити і в які терміни, уже сформовано в межах представленого Fast Recovery плану.
Водночас від темпів його реалізації та підтримки в короткостроковій перспективі з боку партнерів буде теж чимало залежати ще до завершення війни. Адже інвестиції у так звану швидку відбудову деокупованих і постраждалих від обстрілів регіонів України можуть дати як економічний ефект для їх розвитку у вигляді нових робочих місць чи посилення податкової активності, так і соціальний, через повернення до своїх домівок тисяч людей та возз'єднання після багатомісячної розлуки сотень родин.
Чи вдасться впоратися з усіма цими викликами Україні цієї осені, звичайно, покаже час. Але успіх і зважений підхід у кожному з цих питань будуть надважливою складовою нашої майбутньої перемоги і відродження держави, за яку як тисячі років тому, так і зараз, українська нація платить дорогою ціною – життями своїх громадян.