Деякі речі, які Дональд Трамп робить відкрито, краще було б залишити за стінами Білого дому. Зважаючи на ту владу, яка концентрується в його руках, багато хто закидає йому непродуманість висловлювань та вчинків – особливо у випадку з Північною Кореєю. Не встиг голова Держдепартаменту США Рекс Тіллерсон заявити, що у конфлікті з КНДР треба якомога ширше використовувати дипломатичні канали, як американський президент втрутився та "насварив" його в улюбленому стилі, а саме – дописом у Твіттері.

На думку Трампа, переговори – це марнування часу. Таким чином, він озвучує одразу два "меседжі": по-перше, міністр закордонних справ США взагалі не розуміється на цій справі; по-друге, військове вирішення корейської проблеми є приорітетним для Америки.

Читайте також: Це прискорить наближення кінця світу в США, – у КНДР попередили "старого психопата" Трампа

У вересні північнокорейський міністр закордонних справ заявив у Нью-Йорку, що США оголосили війну КНДР через те, що Дональд Трамп розповів у стінах Генеральної асамблеї ООН про можливе повне знищення Північної Кореї. Втім, з огляду на минуле, ця заява керівника зовнішньополітичного відомства Корейської Народно-Демократичної республіки навряд чи може вважатися аж надто страшною: починаючи із 1997 року, північні корейці заявляли про те, що Америка оголосила їм війну більше ніж 200 разів.

Але цього разу все виглядає по-іншому: Північна Корея двічі успішно випробувала міжконтинентальні балістичні ракети, які теоретично мають змогу дістатися материкової частини США. Окрім того, Кім Чен Ин пригрозив випробуванням водневої бомби, значно потужнішої за все, що досі було у КНДР. На традиційно апокаліптичні загрози північних корейців Трамп реагує у своєму стилі – лайкою на адресу північнокорейського диктатора. З Пхеньяну у відповідь лунає така ж лайка.

Читайте також: Час для переговорів ще не настав, – Білий дім про напругу між США та КНДР

Радники Трампа, щоправда, намагалися відмовити свого шефа від подібної поведінки – насамперед від персональних погроз Кімові, проте, здається, він просто проігнорував ці поради. При цьому його вислови взагалі ніяк не стосуються ні бомб, ані ракет, про які, власне, йдеться. Також американського президента, здається, взагалі не цікавить те, що Корейський півострів взагалі є однією з найскладніших у військовому сенсі "адрес" у світі.

"Замінували, демони!"

Ніде у світі нема такої кількості озброєних та готових до бою солдат, як в регіоні, розділеному так званою "зеленою смугою", яка позначає лінію перемир'я, ухвалену в 1953 році за наслідками Корейської війни. Ніде у світі на кордоні не встановлено стільки мін з обох боків. Експерти вважають, що в цьому регіоні розміщені сотні тисяч мін – найпотужніше та найзагрозливіше мінне поле.


238-кілометрова прикордонна зона між Північною і Південною Кореєю – наймілітаризованіша зона у світі

Конфлікт між двома Кореями стосується не лише цих держав. Тоді, як Китай у минулі десятиріччя постійно виступав у ролі захисника Північної Кореї та надавав їй неабияку військову допомогу, Південна Корея зробила свою ставку на США. Останні розмістили тут великі військові бази та надіслали тисячі своїх солдатів. Північнокорейська атака проти Південної Кореї, таким чином, в будь-якому разі стане атакою проти американських військових. Інтернаціоналізація конфлікту є в цьому випадку неминучою.

Сполучені Штати протягом багатьох років загрожують Пхеньяну потужним ударом, якщо той зважиться атакувати Південну Корею. Уряд США вже у 1994 та в 2002 роках заявляв, що в цьому випадку може застосувати ядерну зброю. Якщо між Південною та Північною Кореєю почнеться війна – на боці "південників" (та США), швидше за все, прямо чи опосередковано, виступить ще й Японія – а, ймовірно, що й Австралія, і навіть Тайвань.

Читайте також: Трамп знайшов крайнього у тому, що КНДР розробила ядерну зброю

В Японії армія США має більше ніж 100 військових баз із особовим складом майже у 40 тисяч солдатів. Американський Сьомий флот базується в Японії – до його складу входять до 70 бойових кораблів та підводних човнів. 140 літаків готові до бойового вильоту, серед них – бомбардувальники, здатні нести ядерне озброєння. В Південній Кореї розміщуються 35 тисяч американських солдатів, на озброєнні в яких є більш ніж 300 танків. На острові Гуам несуть службу 4 тисячі американських військових, які розміщені на військово-повітряній базі Андерсен. Тут також розміщені бойові літаки – винищувачі та бомбардувальники В-52.

Окрім Південної Кореї, прямий військовий конфлікт також зачепив би й Китай. Держава, яку колись у Північній Кореї називали "братською комуністичною країною", давно вже перетворилась на капіталістичну партійну диктатуру, в якої залишилось не так вже й багато спільного з КНДР. У 1961 році, за часів Мао Цзе Дуна, Китай уклав з північнокорейським диктатором Кім Ір Сеном, дідом нинішнього диктатора, угоду про військову допомогу. Найпізніше з цього моменту Китай підтримує режим у Пхеньяні – ще й для того, аби тримати американців подалі від власного, китайського кордону.

Читайте також: США розгорнуть у Південній Кореї стратегічні озброєння

Головний ворог

Це призвело до того, що північні корейці отримали змогу безперешкодно будувати зброю масового знищення. Сімейна диктатура, яка править країною понад півстоліття, завжди була сконцентрована на Америці, як на своєму головному ворогові – з тієї пори, як під час Корейської війни американські бомбардувальники буквально перетворили великі частини Північної Кореї на пустелю. І лише Америка заважає Пхеньяну досягти своєї головної мети – завоювати південну частину Корейського півострова.

Водночас диктатура Кімів хоче ядерною зброєю зміцнити своє положення таким чином, аби отримати повну незалежність від Китаю. В Пекіні Кім Чен Ина вельми не люблять, а постійні ядерні випробування вважають знущанням над собою – великим "старшим братом". Президент КНР Сі Цзіньпін, за словами інсайдерів, у приватних бесідах не шкодує лайливих слів для молодого Кіма – щоправда, на відміну від Дональда Трампа, він не дозволяє собі лаятись прилюдно. Таким чином, США та Китай, в цілому, єдині у своєму бажанні бачити Східну Азію без цього "корейського хулігана".


І Сі Цзіньпін, і Дональд Трамп хочуть позбутися Кім Чен Ина

Пекін має намір скасувати угоду про військове співробітництво з КНДР, вважає фахівець американського Центру стратегічних та міжнародних досліджень Бонні Глезер, але північні корейці цього аж ніяк не хочуть. На той випадок, якщо Північна Корея нападе на Південну або ж "обстріляє" США, для КНР не буде жодного приводу підтримувати Пхеньян, бо саме він стане агресором в очах світу.

Читайте також: Китай сумнівається у доцільності санкцій щодо КНДР, – ЗМІ

З іншого боку, гіпотетичний напад на Північну Корею китайці теж не змогли б ігнорувати: навіть, якщо КНР у цьому разі й не розпочне пряму війну проти США, китайці розпочнуть наповнювати КНДР своєю зброєю та своїми "іхтамнєтами" під виглядом добровольців. Перш за все, Пекін зацікавлений у збереженні стабільності у прикордонних регіонах біля власних рубежів. Вже зараз прикордонні регіони Китаю, які межують із Північною Кореєю, заповнені свіжими військовими підрозділами – цей процес продовжується з 2013 року. Окрім того, річку Ялу цілодобово контролюють китайські безпілотники та радарні системи.

Залишається ще питання – якою може бути в разі озброєного конфлікту поведінка Росії. Москва традиційно дружньо ставиться до диктаторського режиму Пхеньяну, а уряд Путіна щедро "дарує" Кіму зброю, ракети та двигуни до них (які потім намагається "повісити" на Україну). Майже всі системи озброєння Північної Кореї так чи інакше споріднені з російськими – через спільного "батька" – Радянський Союз.


"Дружба" Кіма та Путіна: російський лідер щедро "озброює" КНДР

Небезпечний Південь

Таким чином, навіть без атомної чи водневої бомби, розділена Корея залишається вкрай небезпечним регіоном для миру в усьому світі. У глобальному індексі мілітаризації, який складає щороку Інститут конверсії в Бонні (BICC), Південна Корея займає шосте місце. Цей індекс, окрім іншого, порівнює витрати на військові потреби з кількістю населення, а також витрати на систему охорони здоров'я – і, таким чином, вимірює значущість військового потенціалу тієї чи іншої країни для її суспільства.

Читайте також: Росія таємно допомагає КНДР обійти санкції, – The Washington Post

Північна Корея, певно, також отримала би в цьому рейтингу місце десь поближче до верхівки, але через нестачу підтверджених даних BICC не має змоги вписати її до переліку. Проте, організація вважає, що мілітаризація КНДР має надвисокий рівень. В будь-якому разі, випробування ядерної зброї в Північній Кореї призвели до того, що Південна Корея постійно модернізує та розширює арсенал власних озброєнь.

У Південної Кореї є 660 тисяч військових та членів парамілітарних підрозділів – це доволі велике військо. На кожну тисячу жителів тут припадає 13,1 військових, але всього-на-всього два лікарі. До того ж, у рейтингу не враховувались близько 4,5 мільйонів резервістів, яких може бути призвано до лав армії в разі озброєного конфлікту. В Південній Кореї існує військовий обов'язок, а строкова служба триває до 30 місяців.

Читайте також: Південна Корея планує розробити потужну балістичну ракету проти КНДР, – ЗМІ

Військова доктрина Південної Кореї насамперед спрямована на можливий конфлікт із північним сусідом. Її армія налаштована на конвенційну війну проти КНДР, тому вона має на озброєнні багато танків, артилерії та бойових гелікоптерів. Окрім того, тут було розроблено власного, сучасного бойового танка – щоправда, багато важливих запчастин до нього, в тому числі – мотори, не виробляються на місці, а купуються в Німеччині. Проте, атакувати Північну Корею танками було б для південнокорейських генералів доволі незручно: численні мінні поля, розгалужена система тунелів та потужна артилерія становлять для танкової атаки величезний ризик. Навряд чи в потенційному конфлікті з Північною Кореєю можна розраховувати на потужні танкові бої.

Ще й тому південнокорейські військово-морські сили мають близько 50 десантних кораблів, які мають забезпечити атаку на північнокорейські береги – аби уникнути мінних полів та захисних систем на сухопутному кордоні. Підводні човни (також куплені в Німеччини) та сучасні бойові кораблі зміцнюють цей флот. Південна Корея планує подальше його розширення, а також хоче закупити більше підводних човнів та навіть авіаносець.

Все це озброєння стало можливим насамперед за допомоги союзників – більшість бойових систем надали США та інші країни Заходу. Наприклад, високотехнологічні крилаті ракети Taurus з особливими боєголовками Mephisto (так званими High-Tech Penetrators) Південна Корея два роки тому почала отримувати з ФРН – загалом, на озброєння мають надійти 180 таких ракет. Це – так звані "бункерні" боєголовки, які можуть підірвати підземні сховища та комунікації, пробиваючи броньовані стіни до чотирьох метрів завтовшки. Щоправда, західні військові експерти вважають, що північні корейці заховали свої важливі військові об'єкти та ядерні лабораторії так глибоко, що їх конвенційною зброєю не дістати.

Читайте також: Південна Корея може не погодитися на превентивний удар по КНДР, – The Washington Post

Через те, що військово-повітряні сили Північної Кореї є слабкими, Південна Корея також не приділяє багато уваги власним ВПС. Вони мають на озброєнні застарілі моделі літаків, але тепер американці почали доправляти сюди модернізовані винищувачі F-15K та "невидимі" джети F-35 Joint Strike Fighter (ця модель є найновішою та найпотужнішою на ринку). На доповнення до нових машин, Сеул купує в США нові бойові гелікоптери, протиповітряні ракети та літаки-розвідники, а також безпілотники великого радіусу дії типу Global Hawk.


Винищувачі-невидимки F-35 Joint Strike Fighter, які Південна Корея придбала у США

Морські бої давно вже почалися

Слід розуміти, що більшість цих закупівель спрямовані на відсіч не стільки Північній Кореї, скільки можливому нападу з боку Китаю. Лише протиповітряні системи оборони мають на меті перехоплення північнокорейських ракет. Поряд із застарілими системами Patriot, Південна Корея розраховує на американський протиракетний "щит" THAAD (Terminal High Altitude Area Defense). У квітні цього року США розпочали будувати ці системи поблизу Сеула. Вони мають знищувати ворожі ракети малої та середньої дальності на висоті до 150 км.

Через те, що Північна Корея розмістила багато таких ракет у прикордонних регіонах, у разі атаки вона, швидше за все, матиме змогу пробити цей "щит". На захист від артилерії він взагалі не налаштований.


Південна Корея покладає великі надії на протиракетний "щит" THAAD, проте, швидше за все, КНДР зможе з легкістю його "пробити"

У морських озброєннях між двома країнами зберігається своєрідна патова ситуація. Південнокорейські ВМС кращі за якістю, але північнокорейські – значно численніші. Влітку 2002 та 2009 років вже відбулися бойові дії між двома флотами на морському кордоні.

Читайте також: Як повалити режим Кім Чен Ина: The Wall Street Journal назвало п'ять способів

Північна Корея має багато ракет різного радіусу дії. США, Японія та Південна Корея, перш за все, хвилюються через ракети "Хвасонг-14" – ті ж, які Кім Чен Ин проголосив міжконтинентальними – радіус їхньої діє дорівнює 6700 км. Їхні попередники, які відрізнялись значно більшою стабільністю, могли досягати цілей на відстані до 4000 км, а ракет типу "Пукгуксонг-2" мають боятися, насамперед, країни Азії – вони мають радіус дії у 3000 км. Ці ракети важко перехопити, бо вони монтуються на мобільних рампах та їх складно знайти. Війська Кім Чен Ина експериментують також із можливістю запускати ракети з бойових кораблів, але поки що в них нічого не виходить. Також режим заявляє про розробку в КНДР нових підводних човнів.

Розміри війська КНДР та кількість важких систем озброєння точно невідомі. При кількості населення у 25 мільйонів, Північна Корея має до 1,2 млн військових – таким чином, ця армія є однією з найбільших у світі. Наскільки ця армія ефективна – незрозуміло. Є розрізненні відомості про те, що солдати в Північній Кореї голодують та постачання в армії погане. Краще почуваються спецчастини, загальна кількість яких становить близько 200 тисяч вояків. КНДР має близько 3500 танків та 2500 бронемашин – це порівняно велика кількість техніки. Артилерія Північної Кореї – найчисленніша в Азії: 21 тисяча стволів. У минулі роки ця артилерія неодноразово відкривала вогонь по території Південної Кореї. Кількість бойових гелікоптерів у північних корейців теж більша, ніж в їхніх південних сусідів – 80. Щоправда, вони застарілі.

Читайте також: Ядерні хмари над Японськими островами, – у КНДР звернулися до Японії

США, "патрон Півдня", має в Тихому океані 5 авіаносних груп: кожна має авіаносця з приблизно 85 літаками та 5700 військовими на борту. Наразі авіаносець USS Carl Vinson контролює небо над Північною Кореєю. Його супроводжують два підводні човни-"мисливці", три есмінці, два крейсери та один корабель-постачальник. Ця ескадра має на озброєнні крилаті ракети "Томагавк" (BGM-109), які можуть вражати цілі на відстані до 2500 км. Також і підводні човни озброєні ракетами, які можуть навіть нести невеликі ядерні боєголовки.

Війна між Північною та Південною Кореями, швидше за все, може розпочатися з артилерійських та ракетних обстрілів. Якщо до неї долучаться США, то у бік Північної Кореї полетять крилаті ракети Cruise Missiles – їх запустять, насамперед, ракетні есмінці та крейсери. Саме для цього біля берегів Північної Кореї постійно чергує принаймні одна авіаносна група ВМС США.


У разі старту війни між КНДР та Південною Кореєю, в бій підуть авіаносні групи ВМС США, що дислокуються у Тихому океані

"Не докопаєтесь!"

Обстріл цими ракетами спрямований, перш за все, на те, аби придушити протиповітряний захист супротивника. Потім у бік Північної Кореї можуть стартувати особливі літаки, які спеціалізуються на винищенні ворожих радарів. Якщо вдасться й це – північні корейці "осліпнуть" і не зможуть запобігти діям американських бомбардувальників B-52.

Проте, підземні бункери в цьому випадку залишаться неушкодженими. У цих фортецях складуються північнокорейські ракети середнього радіусу з ядерними боєголовками. Цією зброєю можна атакувати не лише Південну Корею, а й Японію, і американські тихоокеанські військові бази. Чи має Північна Корея готові до запуску міжконтинентальні ракети, здатні досягти американських берегів, з ядерними боєголовками – невідомо. Такі ракети було б неможливо зупинити – так вважає військовий експерт Пентагону Джо Сірічоне. Він вважає, що протиповітряні системи Південної Кореї та Японії з цим не впораються. Під час останніх випробувань північнокорейські ракети летіли так високо, що їх не могли б дістати ні "Патріоти", ані ракети системи THAAD – навіть спеціалізовані есмінці США Aegis мали б із цим проблеми.

Читайте також: Воїни Путіна зосередилися біля кордону з ще однією країною: ЗМІ заговорили про війну

Американські секретні служби вважають, що північнокорейські інженери мають змогу зменшити ядерні боєголовки таким чином, аби змонтувати їх на ракетах. Наразі в Північної Кореї є близько 60 атомних бомб. Окрім того, армія КНДР, за даними так званої "Білої книги оборони Південної Кореї", має в запасі від 2,5 до 5 тисяч тонн хімічної зброї масового ураження. У Пхеньяна є також технології для виготовлення бактеріологічної зброї – ймовірно, що ці технології також були отримані з Росії. Цей факт все більше непокоїть Китай – ще й тому, що більшість північнокорейських військових об'єктів разом з атомною електростанцією Йонбен, розташовані ближче до кордону з КНР, аніж до Південної Кореї.

Якщо ж режим сім'ї Кімів раптом розвалиться зсередини – тоді, як вважає американський Think Tank Rand Corporation, як США, так і Китаю доведеться мерщій надсилати солдатів, аби втримати під контролем північнокорейську зброю масового знищення. А це означає, що підрозділи обох країн зустрінуться. Що з того вийде – ніхто навіть не намагається спрогнозувати...

Читайте також: Ядерний "бісквіт" Трампа для КНДР, або Знищити не можна помилувати