Закони, які змінять життя українців у 2020 році

Які життєвоважливі закони ухвалив парламент та як вони відобразяться на житті українців у 2020 році – в матеріалі 24 каналу.

Закон для "злодіїв у законі"

Майже під ялинку парламент у першому читанні ухвалив президентський законопроєкт, яким передбачається покарання для "злодіїв у законі". Йдеться про законопроєкт "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою", який передбачає кримінальну відповідальність за перебування осіб у статусі "злодія у законі".

Законотворчість: Рекет та мільйонери-бандити: як Зеленський буде боротися з криміналітетом

Як зазначається у пояснювальній записці до документу, забезпечення політичної та економічної стабільності в Україні вимагає суттєвих змін у правоохоронній політиці держави щодо боротьби з організованою злочинністю, яка становить значну загрозу для охоронюваних державою прав та інтересів громадян, сталого розвитку суспільства, а також для національної та публічної безпеки України.

Депутати розпочинають боротьбу з "законниками" / Фото GettyImages

Щоправда, у випадку його ухвалення в нинішньому вигляді, є кілька "але" щодо успішної реалізації такої новації. Передовсім варто врахувати корумпованість правоохоронних органів та судової системи. Щоб, зокрема, цей закон приніс позитивний результат необхідно побороти корупцію в країні і, передовсім, в правоохоронній, судовій системах та у правосвідомості кожного українця.

Особливий статус Донбасу

17 грудня Верховна Рада ухвалила закон "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей".

У законі змінили лише одну цифру з "2019" на "2020". Таким чином, цим законом продовжується на 1 рік (до 31 грудня 2020 року) дія особливого статусу окремих районів Донбасу.

Коментуючи цей закон перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко наголошував на тому, що продовження дії вищеназваного закону на один рік – це компромісна позиція. Після проведення нормандської зустрічі минуло замало часу, тому новий законопроект не могли ані якісно розробити, ані внести в Раду чи проголосувати. На це потрібен час: необхідно пройти всю процедуру. Такі чутливі для суспільства закони швидко не ухвалюють.

Новий виборчий кодекс

Змінила Верховна Рада й виборчий кодекс. Ухвалили його депутати минулого скликання, проте Володимир Зеленський ветував документ та повернув до Ради зі своїми правками, які й підтримали обранці.

Ухваленим Радою Виборчим кодексом визначено, що вибори народних депутатів здійснюються на засадах пропорційної системи за єдиними списками кандидатів у депутати у загальнодержавному виборчому окрузі, з яких формуються регіональні виборчі списки кандидатів у депутати від партій. Право на участь у розподілі депутатських мандатів отримують партії, на підтримку регіональних виборчих списків кандидатів у депутати від яких у межах загальнодержавного округу подано 5 і більше відсотків загальної кількості голосів виборців, які підтримали регіональні виборчі списки кандидатів у депутати від усіх партій у межах загальнодержавного округу.

Закон: Новий Виборчий кодекс: як обиратимуть депутатів

Водночас, закон пропонує змінити бюлетень. В ньому мають бути перелічені політичні партії – це один квадратик, а поряд пустий квадратик – куди потрібно буде вписати номер людини з регіонального списку партії, яку людина обирає.

Як обиратимуть депутатів по-новому / Інфографіка 24 каналу

Законодавчі обмеження для депутатів

Рада дев'ятого скликання ухвалила кілька законів, націлених на те, аби змусити депутатів не лише приходити в парламент, а ще й працювати та відповідати за порушення закону. Зокрема, йдеться про закон "Про внесення змін до статті 80 Конституції України" (стосовно недоторканності народних депутатів). Цим документом передбачено виключення зі статті 80 Конституції положення, яке гарантувавало парламентаріям депутатську недоторканність, а також неможливість бути притягнутими до кримінальної відповідальності, затриманими або заарештованими без згоди парламенту.

Згідно з цим законом погодження на слідчі дії, внесення кримінального провадження в Єдиний реєстр досудових розслідувань тощо надаватиме генпрокурор. Фактично основним запобіжником буде генпрокурор і його участь в розслідуваннях проти злочинів нардепів.

До теми: Депутатів позбавили недоторканності: як каратимуть обранців

Водночас, депутатам гарантуватиметься свобода їхньої політичної діяльності. Тобто жодних переслідувань за політичні рішення не буде.

Ухвалив парламент й закон, який має змусити депутатів не лише регулярно ходити на роботу, а й працювати. Йдеться про закон щодо припинення відшкодування депутату витрат, пов'язаних з виконанням його повноважень у разі пропуску без поважних причин пленарних засідань Ради або засідань комітетів. В ньому зазначається наступне: якщо депутат прогуляв понад половину засідань, йому не відшкодовуватимуть кошти, які видаються на виконання депутатських повноважень.

Покарання за незаконне збагачення

Необхідність відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення виникла через рішення Конституційного Суду України про визнання положень статті 368-2 Кримінального кодексу такими, що не відповідають Основному закону. Цю проблему парламент 9-го скликання планує вирішити, ухваливши закон щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів.

Цей закон спрямований на відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а також на введення інституту стягнення в дохід держави необґрунтованих активів.

Все, що потрібно знати про незаконе збагачення, дивіться тут:

За законом, злочином вважатиметься набуття активів, які перевищують доходи чиновника на понад 6, 240 мільйона гривень. В такому разі, за необґрунтоване збагачення чиновнику загрожує від 5 до 10 років ув'язнення з позбавленням права працювати на визначених посадах та займатись певною діяльність.

Діяльність Ради: Кара депутатська: наскільки і за що штрафуватимуть парламентських прогульників

Активи, вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів, передаються за письмовою згодою власника, а за її відсутності – судом Нацагентству з питань виявлення, розшуку та управління активами. Тобто статки стягуватимуться судом в цивільному порядку. Така конфіскація майна ще називається цивільною конфіскацією або речовою конфіскацією.

Верифікація державних виплат

Закон"Про верифікацію та моніторинг державних виплат", ухвалений 17 жовтня, налякав багатьох українців. Мовляв, через новації закону людей масово позбавлятимуть субсидій.

На думку експертів, цей закон є спробою удосконалити правила перевірки громадян щодо отримання ними соціальної допомоги, на законодавчому рівні. Звісно, перевірка здійснюється і зараз, але ж проводиться вона по-різному, адже процедура не уніфікована. В ухваленому законі прописано три етапи перевірок:

• перший – коли людина лише подає документи;
• другий – в процесі отримання грошей тобто досліджуватимуть правильність їх отримання;
• третій – після отримання коштів. Йдеться про монетизацію субсидій. Тобто перевірка правильності використання виданих грошей. Загальновідомі випадки, коли люди витрачали монетизовану субсидію не на оплату комунальних послуг, а на щось інше. Таким чином, борги за комуналку лише накопичувалися.

Таким чином, цим документом узаконюється порядок етапів перевірки.

Як обраховуватимуть субсидії по-новому:

Кешбек та нові правила роботи для ФОПів

Ухвалені ВРУ закони про кешбек та запровадження для ФОПів використання касових апаратів наробили чимало галасу серед підприємців, які працюють за спрощеною системою. Закони передбачають покарання за торгівлю без чеків і повернення грошей для пильних покупців.

Закон "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" змушує малий бізнес видавати чеки, які підтверджуватимуть надання послуг чи продаж товару. Також цим законом вводяться в обіг електронні чеки.

Важливі цифри: Скільки в 2020 році ФОПи платитимуть за себе і співробітників

Чекають зміни й на облік товару. Так, представники малого бізнесу, які працюють на спрощеній системі оподаткування, повинні будуть обліковувати техніку, ліки, ювелірні вироби. Таким чином підприємцям буде значно складніше приховувати обсяги товарів. Також вкрай проблематичною стане торгівля сірим і контрабандним товаром. Не секрет, що таким нелегальним товаром торгує багато інтернет-магазинів.

А в законі щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі й послуг передбачена система перевірки чеків. Тобто кожен покупець зможе за номером чека перевірити його в спеціальній базі даних. Якщо ж чек не знайдеться в базі – споживач отримує кешбек. Ця новація стосується покупок від 850 гривень. Підприємці вже охрестили уважних покупців стукачами.

Вдосконалити освіту

Встигла Верховна Рада вдосконалити освітню діяльність у сфері вищої освіти. Крім державного замовлення у сфері вищої освіти закон вводить ще й регіональне. На законодавчому рівні закріплюється поняття тимчасово переміщеного закладу вищої освіти.

Новації в освіті: Українізація шкіл: як та коли відбудеться перехід на українську мову

Водночас, закон визначає, що рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації може бути скасоване вишем у разі виявлення фактів порушення студентом академічної доброчесності, зокрема академічного плагіату, самоплагіату, фабрикації, фальсифікації, у порядку, встановленому Кабміном. За цим законом основними формами здобуття вищої освіти будуть: інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, (мережева) та дуальна. Під поняттям "дуальна" йдеться про таку форму отримання вищої освіти, що передбачає поєднання навчання студентів у вишах з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації на основі договору. Навчання на робочому місці передбачає виконання посадових обов’язків відповідно до трудового договору.

В сюжеті йдеться про те, як працюватиме закон про мову:

Закон про мову

25 квітня ухвалив парламент закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Новий закон відчутно зміцнює статус української мови та багато в чому змінює стан справ у державі. За цим законом українська мова має переважати в: державному секторі та в органах місцевого самоврядування, в комунальному секторі та на підприємствах всіх форм власності, в громадських та інших організаціях, в освіті та науці, медицині та у сфері послуг, в енергетиці й промисловості, в кіно, театрі, медіа та на інтернет-сайтах, а також у діяльності війська та силових структур.

Варто занти:"Дискримінує" російськомовних: хто хоче скасувати закон про мову

Громадяни нашої держави також повинні володіти українською мовою на базовому рівні. Щоправда, за незнання мови немає жодних санкцій. Інша річ, що без іспиту з української на базовому рівні жоден іноземець чи особа без громадянства не зможе стати громадянином України.

Щодо посадовців та представників бізнесу, освіти, медицини чи сфери послуг – їх перевірятимуть на дотримання мовного закону. В Україні діятимуть безкоштовні мовні курси для всіх охочих.

Що змінює закон про мову / Інфографіка 24 каналу

Закріпили курс на членство в НАТО і ЄС

Одним із небагатьох законів, які ухвалила Рада попереднього скликання в цьому році, є закон ініційований п'ятим президентом Петром Порошенком про закріплення в Конституції курсу на членство України в ЄС та Північноатлантичному альянсі. Пояснюючи необхідність ухвалення цього закону депутати наголошували, що завдяки йому вдасться мобілізувати українське суспільство і українську владу. Також він сприятиме реформам, спрямованим на досягнення критеріїв повноправного членства в ЄС і НАТО.

Стратегія країни: Українці і членство в НАТО: як змінювалося ставлення до Альянсу

З юридичної точки зору ці зміни до Конституції не змінюють майже нічого. Власне, цей закон не є кроком до вступу в НАТО та ЄС. Також зміни до Основного закону не зупинять розворот України, якщо одного дня до влади прийде "антизахідний уряд". Загалом, ця норма не є зобов’язуючою і не передбачає відповідальності, а носить винятково символічний характер.