Про варіанти перенесення дати виборів Президента України і реалістичність їхнього втілення – в матеріалі 24 каналу.
Парламентська республіка
Напередодні Дня Конституції мас-медіа з посиланням на власні джерела інформували про можливість ініціювання Петром Порошенка внесення змін до Основного Закону і переходу від парламентсько-президентської моделі управління до парламентської республіки. Тобто до моделі, де головну роль у державі, як, приміром, у Німеччині, грає прем’єр. А президент має суто номінальні функції.
Читайте також: У Порошенка прокоментували ймовірність перенесення президентських виборів
Ідея не нова. В 2009 році її пропонувала Юлія Тимошенко тодішньому прем’єру Януковичу. За задумом лідерки "Батьківщини", їй діставалося крісло прем’єра з великими повноваженнями, а президента Януковича обирали б в парламенті. Янукович тоді відмовився.
Юлія Тимошенко пропонувала Януковичу парламентську модель, і це їй дорого коштувало
Власне, і зараз саме Тимошенко висунула схожу ідею. А Порошенко і його оточення, вочевидь, з огляду на президентські рейтинги, де лідирує Тимошенко, а діючий президент посідає 4-6 місце, теж не проти такого сценарію. Тільки він буде прем’єром з повноваженнями, як у президента.
Читайте також: Вибори президента України-2019: хто піде і які у них шанси
Однак Порошенко зміни не ініціював. За словами політолога Олександра Леонова, такий перехід може паралізувати країну. Краще покращувати нинішню модель державного правління України, парламентсько-президентську, ніж переходити до парламентської форми правління.
Якщо проаналізувати сьогоднішню Конституцію, то найбільшу владу має Верховна Рада, яка формує уряд і створює суди. Президент відповідає за зовнішню політику та оборону, але прямо впливати на економіку не може. Також глава держави вже не може створювати суди, а призначення суддів – суто церемоніальна функція. Але парламент – слабка ланка, яка врівноважується урядом і президентом. Якщо відмовитися від цих запобіжників, то можна провалитися між двох стільців,
– переконаний Олександр Леонов.
Експерт наголосив: це може призвести до узурпації влади. Тому що Тимошенко пропонує так звану італійську модель: два тури парламентських виборів. Партії, які отримали 1-2 місце, виходять у другий тур. Переможець одразу отримує 226 голосів у парламенті і формує уряд. Тому, підкреслює Леонов, це жорстка узурпація влади партією, яка може реально мати підтримку 10-11% населення. По суті, монополія на владу. А поки саме ВО "Батьківщина" лідирує в партійних рейтингах.
Військовий стан
Згідно Конституції, у випадку введення воєнного стану, будь-які вибори – президентські, парламентські чи місцеві – відкладаються на невизначений термін. Причому військовий стан може бути введеним як по всій Україні, так і в окремих областях. Тому теоретично цілком імовірно ввести надзвичайний стан тільки у Донецькій і Луганській областях.
Росіяни продовжуватимуть війну, але масштабного наступу не буде
Однак, на переконання фахівців, зараз таких підстав немає. Військовий стан потрібно було вводити після початку агресії Росії проти України. На сьогодні інтенсивність бойових дій в ООС знизилася. Крім того, за словами політичного експерта Андрія Вігірінського, таке рішення має підтримати Верховна Рада, що видається малоймовірним. До того ж, повинні бути реальні підстави – загострення бойових дій, наступ Росії на позиції ЗСУ, захоплення територій тощо. Такий розвиток подій, на його думку, також малоймовірний. Крім цього, як зазначає Вігірінський, таке рішення не підтримають наші західні партнери.
Перенесення виборів з березня на червень
ЗМІ оприлюднили інформацію, що чергові вибори Президента України, які заплановані на 31 березня 2019 року, можуть бути перенесеними на 9 червня. Причина – повноваження голови держави дійсні впродовж п’яти років від дня присяги, яку Порошенко склав 7 червня. За словами директора соціологічної служби "Український барометр" Віктора Небоженка, Порошенко і його оточення не відчувають впевненості, що виграють вибори президента. Йде пошук шляхів скасування або перенесення виборів президента.
Адміністрація президента шукає способи відтягнути політичний кінець режиму. Але цей авантюризм пов'язаний з глибокою кризою – закінчилася олігархічна Україна. Більше нічого витягувати з держави. А війна показала, що державне управління не здатне справлятися з національними загрозами. Але це той варіант, коли кожен наступний крок погіршує становище. Як у шахах – цугцванг. І це використають тільки політичні противники Порошенка, а не ті, хто ініціює це перенесення виборів,
– наголосив Віктор Небоженко.
Як вважає політолог, зміна термінів або навіть скасування виборів президента цілком реальна. Втім, на думку фахівця, такі сценарії не допоможуть Порошенку.
До речі, як повідомив депутат від владної коаліції Леонід Ємець, посилаючись на власні джерела, у Конституційний суд уже внесено подання про перенесення дати виборів Президента України.
Директор аналітичного центру "Політика" Микола Давидюк також переконаний – логіка в перенесенні дати виборів президента України є, але Порошенко від цього більше втратить, ніж виграє. І що цікаво: цю ідею теж просуває Тимошенко. Але, вважає Давидюк, це пастка для Порошенка, який уже почав робити помилки.
"Порошенко не зміг пройти повз заманливої ідеї з переносом на пізніше виборів президента. І таким чином потрапив у пастку і почав робити помилки. Зокрема, його вибачення за те, що у 2014 році він помилився, заявивши про швидке завершення АТО. Якщо хочеш вибачитися, то продай бізнес. Візьми і зроби, як казав Андрій Садовий. Немає щирості", – зазначає Давидюк.
Хоча, за його словами, вибори в Україні в березні і червні – це вибори в двох різних державах. В березні – погана погода, депресивний настрій, подорожчання продуктів першої необхідності, високі тарифи на енергоресурси. Все здається погано. В червні – всі планують відпустки, почався сезон овочів і фруктів, комуналка – плата тільки за електроенергію. Це вже інша країна. Відповідно, ставлення до влади теж. Але це не ключовий фактор.
Перенесення виборів негативно відіб’ється на рейтингах Порошенка і влади. Ще більше демонізує їхню політичну жадібність і кристалізує розуміння того, що кожен день управління країною приносять цим людям шалені гроші. Тому вони готові перенести вибори на місяць, два, півроку. Але перед смертю не надихаєшся. Бонус від перенесення буде меншим, ніж те, що втратить Порошенко через сам факт зміни дати виборів,
– переконаний Микола Давидюк.
Є ще один момент. Влітку явка виборців, як правило, нижча. І це гарний спосіб для фальсифікацій.
Відповідь може дати Конституційний суд. Хоча, нагадує Небоженко, український КС у 2010 році здійснив колосальний злочин перед країною, взявши на себе відповідальність за зміни Конституції, наділивши Януковича великими повноваженнями. Конституційний суд виявився неконституційним.
Порошенко хоче змінити Конституцію "під себе"?
Андрій Вігірінський вважає, що Конституція України чітко визначає терміни проведення чергових виборів президента. За словами політолога, 21 лютого 2014 року Верховна Рада внесла зміни до частини п’ятої статті 103 Конституції України – уже після втечі Януковича. Згідно з цими змінами призначалися позачергові вибори президента, на яких обрали Порошенка.
У відредагованому вигляді 103 стаття Конституції України звучить так: чергові вибори Президента України відбуваються в останню неділю березня п’ятого року повноважень глави держави. Там не мовиться, що по завершенню п’ятирічного терміну. Частина перша 104 статті говорить лише про те, що президент вступає в повноваження в день інавгурації. Тому немає підстав для перенесення виборів,
– переконаний Андрій Вігірінський.
Хоча, як говорить Небоженко, українській політиці властивий авантюризм.
Давидюк зауважує: практично перед кожними президентськими виборами були спроби продовжити термін діючого президента і перенести вибори. Це було при Кучмі, коли намагалися реалізувати сценарій по балотуванню його на третій термін. При Ющенку теж ходили розмови про введення надзвичайного стану.
"Спроби продовжити перебування при владі відбуваються і при Порошенку. Кучма і Ющенко відносно нормально пройшли це випробування. А Порошенку дуже складно. Заважає політична жадність і відношення до політики, як до бізнесу", – зазначає Микола Давидюк.