Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Життя після виборів: як пережити другий тур і зберегти хороший настрій

      Пережити другий тур виборів президента та не пересваритись з усіма знайомими
      Пережити другий тур виборів президента та не пересваритись з усіма знайомими / 24 канал

      У тому, що відбувається із настроями українців, та що потрібно робити, аби пережити другий тур виборів, зберегти хороший настрій та не пересваритись з усіма знайомими через політику – розбирались журналісти 24 каналу.

      Перед голосуванням у другому турі виборів президента України напруга у стосунках між прихильниками та противниками обох кандидатів стрімко зростає. Але соціологи кажуть, що все – як завжди. Чому так та що буде далі – зараз пояснимо.

      Читайте також: Рейтинг кандидатів у президенти: соціологи оприлюднили нові результати

      Чому сварки між "зеботами" та "порохоботами" настільки запеклі?

      Тому що прихильники кожного з кандидатів переконані і власній правоті. Дискусії та суперечки між ними – це нормально. Ілюзію нереальної запеклості створюють соцмережі, які заточені на крайню поляризацію думок. Опитані 24 каналом соціологи одноголосно пояснюють, що зараз напруження у суспільстві, звісно, є, але воно не критичне. Більше того, все далеко не так погано, як було, наприклад, у 2004 році.

      На думку головного наукового співробітника лабораторії психології мас та спільнот Інституту соціальної та політичної психології Вадима Васютинського, кампанія 2004 року, коли українці обирали між Віктором Ющенком та Віктором Януковичем була більш напруженою, і там "відбувався принциповий цивілізаційний вибір".

      Сьогодні нам здається, що от саме зараз – таке загострення пристрастей, якого ніколи не було. Це поширена омана, властива і масовій свідомості, і потроху – кожному з нас. Минуле затирається пам’яттю, забувається, а те, що є актуальним, видається дуже гострим. Ця кампанія все ж трохи м’якша. Але тут є інший чинник – зовнішня агресія, війна, і все це психологічно загострює ситуацію. Суто протистояння між кандидатами та їхніми прибічниками не є аж таким різким. У певному розумінні, лідер виборчих перегонів навіть об’єднав Україну, бо за нього голосували як на Сході, так і на Заході країни. Тоді ж у 2004 році було так, що Схід голосує за одного кандидата, а Захід – за другого,
      – підкреслив Васютинський.

      Читайте також: Закон про вибори президента: що потрібно знати про другий тур

      Що відбувається із настроями українців під час виборів?

      Вони загострюються. Напруження зростає. Причому, кожні вибори президента ми поводимо себе за однією і тією ж схемою, незалежно від того, які прізвища мають кандидати на посаду президента.

      З одного боку – сягає піку розчарування чинним главою держави. "Завжди після виборів обраний президент мав довіру близько 50%. Протягом першого року рівень довіри до нього починав падати. І далі він падав – аж до наступних виборів", – пояснила директор Фонду Демократичні ініціативи Ірина Бекешкіна.

      Під час цієї кампанії розчарування відчувається багатьма сильніше, ніж у попередні роки. За словами гендиректора КМІС Володимира Паніотто, це пов’язано, у першу чергу, зі свободою слова – ЗМІ стали набагато більш критичними, ніж за часів Януковича. Тоді не дозволялось критикувати вищі ешелони влади, зараз же практично всі телеканали мають можливість висвітлювати ту ж корупцію.

      Крім того, змінилась критика у політичних колах. Раніше була дуже біполярна структура критики. Політики умовного Сходу і Півдня (або "синьо-білі") та політики умовного Центру і Заходу (або "помаранчеві") критикували один одного. Зараз – критикують інакше. Наприклад, є влада умовного Центру і Заходу, проєвропейська, її критикують не лише "синьо-білі" представники колишньої влади, а і представники правлячої коаліції. Довіри до них більше – це все "майданні люди". Через це ситуація здається такою, якою здається,
      – пояснив він.

      З іншого боку, люди активніше вірять в обіцянки світлого майбутнього від кандидатів на цю посаду і починають доповнювати ці обіцянки власними мріями, у які, зрештою вони і вірять. Під час цієї кампанії і віра у власні мрії про суттєве покращення майбутнього, і розчарування у чинній владі загострені війною, яка триває на Донбасі. Тому українці і готові робити той вибір, який вони готові робити.

      Рейтинг кандидатів у президенти соціологічної групи "Рейтинг"

      Читайте також: Дебати між Зеленським та Порошенком: що відомо

      Як українці відреагують на нову владу?

      Так само, як і на всі попередні: спочатку – підтримкою, потім – розчаруванням та критикою. Що характерно – це абсолютно не залежить від прізвища кандидата, який, зрештою переможе.

      Спочатку буде ейфорія тих, хто проголосував за того кандидата, який переможе. Буде очікування нових призначень та змін. А потім – буде розчарування. Чи призведе воно до якихось дій? Ні. Бо розчарування до дій не призводить. До них призводять невдоволення та інші емоції. Це все – теж буде. Але не зараз,
      – пояснив завідувач відділом Інституту соціології НАН України Олександр Вишняк.

      Навіть якби обранці, прийшовши до влади, почали реалізовувати всі свої обіцянки дуже успішно, розчарування суспільства неминуче. Тому що у стані емоційного збурення наші очікування та сподівання – набагато вищі, ніж те, чого можна досягти насправді, додав Васютинський.

      За словами Паніотто, кожен президент починав із досить високого рівня довіри, який протягом першого року (іноді – навіть менше) дуже сильно падав. "Це – традиційна ситуація. Люди завжди мають великі очікування і великі надії. Звичайно, надії, які були покладені на Віктора Ющенка після Майдану, зробили його найбільшим розчаруванням за всю історію України. Порошенко – це вже не таке велике розчарування", – сказав він.

      Чи можливо уникнути розчарування у новій владі?

      Ні. Ми вже зараз забагато очікуємо від неї та маємо сильно завищені сподівання.

      За даними опитування КМІС, найбільше українці хочуть, щоб новообраний президент за перші 100 днів роботи знизив тарифи на комунальні послуги, зняв недоторканність з депутатів, президента і суддів, а також почав або прискорив найбільш резонансні розслідування корупційних справ. А це все – практично нереально.

      Результати опитування КМІС

      Тому що, як пояснив політичний експерт Олексій Мінаков, зараз українці найбільше хочуть від наступного президента того, що він банально не в змозі реалізувати особисто.

      Те, що знаходиться в сфері компетенцій інших державних інституцій. Знизити тарифи на комунальні послуги він не зможе. Пришвидшити розслідування корупційних злочинів він теж не в змозі. Знизити зарплати топ-чиновникам теж не по зубах. Зустрітися з Путіним може, але від цього не "перестануть стріляти". Внести законопроект про зняття недоторканності може, але чи проголосують за нього депутати – велике питання. А коли Президент не відповідає очікуванням суспільства, наступає розчарування і втрата довіри,
      – зазначив він.

      Чи покращиться наше життя після виборів?

      Важко сказати. По-перше, все ж лишається інтрига, хто саме здобуде перемогу на президентських виборах. Соціологи кажуть, що з великою ймовірністю це буде, все ж, Володимир Зеленський, але бонус демократичних виборів як раз у тому, що інтрига зберігається до самого кінця дня голосування.

      По-друге, ми дійсно не знаємо, що далі буде робити Зеленський, якщо українці таки оберуть його главою держави. Тому що нічого конкретного він сам про свої перші кроки не каже, а його команди робить доволі суперечливі заяви. Прогнозувати наслідки та реакцій на щось, про що ми нічого не знаємо – неможливо.

      Точно можна сказати, що українці продовжать бідкатись. Сприймати ситуацію гіршою, ніж вона є насправді – особливість нашої поведінки, яку регулярно підтверджують всі соціологічні дослідження. Коли українців просять визначити свій рівень достатку та віднести себе до тієї чи іншої категорії, українці стабільно кажуть, що вважають себе бідними. Що цікаво: так кажуть і ті, хто має достатній заробіток для того, щоби забезпечити себе та свою родину їжею, власним житлом та автівкою, і ті, кому не вистачає грошей на харчування. "Якщо ми опитуємо рівень реальних доходів, то він є одним. Реально в Україні лише 10% дійсно бідних людей. Але розподіл за самооцінкою українців зсунутий до бідності", – розповів Паніотто.

      Читайте також: Паніотто: Ситуація в країні покращилась, але люди вважають, що все стало гірше

      Кого ми будемо звинувачувати у тому, що погано живемо?

      Владу. І особисто президента. Патерналізм – це теж особливість нашої поведінки. Щоправда, схильність українців до нього поступово знижується.

      Наше суспільство сьогодні більш відповідальне, ніж було 30 років тому. Але це не тому, що люди сильно змінюються, а тому що відбувається натуральна зміна поколінь. Найбільш патерналістська частина суспільства, яку ми мали від початку незалежності – це старше покоління, більша частина якого вже просто відійшла у кращі світи. Натомість, виросла молодь, яка звикла до того, що їй ніхто нічим не зобов’язаний і ніхто нічого нікому не винен. Молодь звикла до того, що потрібно якось самостійно крутитись, аби налагоджувати своє життя,
      – пояснив Васютинський.

      Чи можливо пережити вибори та зберегти хороший настрій?

      Цілком. Правда, це зробити буде важко. Підвищеного рівня тривожності українці найближчим часом позбутись не зможуть. "Коли вибори закінчуються і хтось на них перемагає, то одна частина суспільства радіє і чекає на те, чого вона хотіла, а друга – розчаровується і чекає на прорахунки переможця. У нашому випадку, більша частина суспільства, навіть та, яка підтримує цього кандидата, не дуже добре знає, на що саме треба розраховувати і чого чекати. Тому маємо елемент доволі напруженого очікування", – наголосив Васютинський.

      Читайте також: Розчарування українців неминуче, – соціопсихолог про життя після виборів

      Якщо додати до цього емоційний тиск від очікування подальших парламентських виборів, які для держави матимуть більш значущі наслідки, постійне напруження від продовження війни – то стан тривожності виглядає цілком виправданим.

      Але і з ним можна упоратись. Для цього, за словами психотерапевта, члена Європейської психіатричної асоціації Тіни Берадзе, потрібно зосередитись на собі, своєму здоров'ї та розвитку, і вірити у власні сили, а не у "доброго царя". За її словами, спроби знеособлення народу чи електорату посилюють поляризацію та тривожність українців.

      Що би нам не розповідали, людина починається з "Я". Спочатку – особистість, потім – властиві людині ролі і функції. Тільки особистість має право виховувати дітей, тільки особистість може бути гідним громадянином. Якщо ми збережемо у собі особистість, уже не має значення – якою мовою ми говоримо, до якої церкви ходимо чи якій партії симпатизуємо. Тільки Особистість може прийняти будь-які результати виборів як частину демократичних процесів, розуміючи що тільки так створюється можливість виправляти помилки для створення кращого суспільства. Свобода це всього лише наявність вибору. Разом з усвідомленим вибором приходить і готовність за нього відповідати,
      – вважає психотерапевт.

      Ця теза також підтверджується соціологічними даними. За словами гендиректора КМІС, який із 2001 року вимірює рівень щастя українців, останні дослідження показують, що цей показник в Україні збільшується, щасливими себе вважають 63% громадян. І на це відчуття не впливають ані політичні лідери, ані рівень економічного розвитку. Протягом усіх років дослідження один із найбільш важливих факторів щастязадоволеність інтимними відносинами і сімейним життям. І тут обидва пункти – важливі рівноцінно.

      Читайте також: Що обіцяють кандидати Порошенко та Зеленський: порівняння програм

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      Залиште відгук