Кому зараз справді добре, так це колишньому директору ФБР Джеймсу Комі. Для Комі всі труднощі, пов’язані з його посадою, лишилися позаду. А попереду – лише приємні творчі клопоти під час написання книги споминів. Права на мемуари Комі будуть виставлені на аукціон, і видавництва ще позмагаються за можливість їх опублікувати. А йтиметься у книзі про його найцікавіші моменти кар'єри – зокрема, й про втручання Росії у вибори США, пише The New York Times.

Натомість наступник Комі, очевидно, напише мемуари про те, як в американські вибори втручалася… Україна. Несподіваний сюжет отримає розвиток у тому випадку, якщо на посаду голови розвідувального відомства буде обраний Крістофер Рей. Він вже анонсував намір приділити цій темі достатню увагу. Але про це – трохи згодом. Спочатку кілька слів про те, що передувало обранню нового очільника ФБР.

Читайте також: Білий дім звинуватив Україну у втручанні у президентські вибори США

Відьом не буде

Отже, у травні поточного року президент США Дональд Трамп звільнив з посади директора ФБР Джеймса Комі. 7 червня він запропонував йому на заміну Крістофера Рея – в минулому високопоставленого службовця Міністерства юстиції. 12 липня в Сенаті відбулися слухання щодо кандидатури Рея, де він говорив про те, що ФБР має залишатися незалежним, а розслідування зв'язків між Трампом і Росією – це зовсім не "полювання на відьом", як сказав одного разу Трамп.


Трамп називає розслідування щодо зв’язків свого штабу з Москвою "полюванням на відьом"

Така риторика Рея, коментує Wall Street Journal, пов'язана з тим, що до його номінації Конгрес поставився вкрай насторожено. На слуханнях Рею ставили провокативні питання, які явно ставили під сумнів його незалежність та неупередженість. Зокрема, його питали, як би він вчинив, якби президент віддав йому протизаконний та неетичний наказ. Рей відповів, що в такому випадку він би спробував переконати президента, і якби йому це не вдалося, він би пішов у відставку.


Кандидатуру Крістофера Рея на посаду главу ФБР нині розглядає американський Cенат

Інше видання – The Economist – у своїй статті "Наскільки незалежною є ФБР" міркує над тим, як взагалі розвиваються стосунки відомства з Овальним кабінетом. Бували випадки, коли президент звільняв директора ФБР, зазначає видання. Наприклад, так зробив Білл Клінтон, мотивуючи це порушеннями етики. Але здебільшого президенти намагаються не вступати в прямі конфлікти з керівниками ФБР, тому що може скластися враження, що вони намагаються втручатися не у свою справу. Керівники ФБР, у свою чергу, уникають прямих конфронтацій з Білим домом. За рахунок цього у ФБР формується імідж відомства, яке діє поза зв'язком з політичною боротьбою.

Читайте також: Україна – в центрі політичного скандалу в США: може втрутитись ФБР

Проте Трамп все-таки ризикнув звільнити Комі. Це очікувано знизило популярність президента. А коли він запропонував призначити новим директором Рея, його вибір викликав скепсис сильніше звичайного.

Якщо Рея затвердять, він опиниться в центрі пильної і не дуже доброзичливої уваги, адже йому доведеться постійно доводити, що він насправді незалежна фігура, а не президентський агент,
– зазначає The Economist.

Задоволення для містера Рея

А тепер і про український скандал у США. Початок йому було покладено ще у січні поточного року, коли відоме видання Politico надрукувало статтю "Ukrainian efforts to sabotage Trump backfire", заголовок якої можна перекласти як "Спроби України саботувати Трампа завдають їй зворотного удару".

Автор публікації, журналіст Кеннет Фоґель, посилаючись на слова колишнього співробітника посольства України у США Андрія Теліженка, заявив, що посольство нібито активно співпрацювало з Олександрою Чалупою, американкою українського походження. А Чалупа була тісно пов'язаною із Демократичною партією США, допомагаючи їй збирати викривальні матеріали щодо члена виборчого штабу Трампа Пола Манафорта.

Стаття твердить, що посольство сприяло Чалупі, яка зі свого боку стала важливим джерелом інформації для ЗМІ США та Демократичної партії щодо Манафорта. Як відомо, останньому на хвилі повідомлень ЗМІ про його зв'язки з Росією довелось залишити посаду у штабі Трампа. Посольство України в США рішуче заперечило неправомірну "допомогу" з боку Чалупи, але ця неприємна історія продовжує набирати обертів.


Олександра Чалупа (на фото зліва), за даними сайту Politico, надавала Демократичній партії США компромат на члена команди Трампа Пола Манафорта

Сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Грем, прочитавши статтю Politico, зауважив, що "Дональд Трамп був не єдиним кандидатом в президенти, чия кампанія підсилена посадовими особами колишнього радянського блоку", передає Washington Examiner. Це як мінімум означає, що сенатор Грем не виключає гри України на боці суперниці Трампа Гілларі Клінтон та очолюваної нею Демократичної партії.

Тим часом тезу про те, що сприяння уряду України Клінтон є еквівалентом змови між штабом Трампа та Кремлем, озвучив і популярний у США ведучий FoxNews Шон Ганніті.

Чому ЗМІ з усіх сил розповідають про ситуацію з Трампом-молодшим, але при цьому ігнорують інформацію про Гілларі Клінтон та Україну, яка набагато гірша?
– запитує й консервативний радіоведучий Біл Мітчел, зазначає "Голос Америки".

Видання додає: у ході сенатських слухань з приводу нового голови ФБР претенденту Крістоферу Рею довелося коментувати інформацію, викладену в статті Politico. "Розслідування Politico виявило, що американка українського походження зустрічалась із високопосадовцями посольства України в Вашингтоні з метою викрити зв’язки співробітника виборчого штабу Трампа Пола Манафорта з Росією, відповідно до повідомлень людей, безпосередньо обізнаних з ситуацією. Вам відомо про ці звинувачення?", – запитав Рея сенатор Ліндсі Грем.

У відповідь потенційний голова ФБР заявив, що про звинувачення йому невідомо, але підтвердив тезу сенатора, що "для України було б неправильно втручатись у наші вибори".

Я із задоволенням займусь цим,
– заявив Рей, маючи на увазі розслідування такого втручання, повідомляє "Голос Америки".

Між Україною та Росією

"Це природно, що російсько-український конфлікт проявляється всюди, де діють обидві його сторони, а США наразі виступає важливою ареною для його вирішення", – пише оглядач Bloomberg Леонід Бершидський у своїй авторській колонці.

Та "якщо історія із російським втручанням у вибори США – це мейнстрім, то звинувачення у цьому України – нова і поки не опрацьована версія, яку проштовхують республіканці у відповідь на звинувачення у зв'язках із Росією", додає він. Путін дуже хоче надати розголосу історії про потенційні зв'язки Клінтон з Україною, проте у глави Кремля може нічого не вийти, оскільки Росію вважають вічним ворогом США, розмірковує оглядач.

Велика різниця між взаємодіями "Клінтон – Україна" та "Трамп – Росія" в тому, що Україна нам не ворог, а Росія, очевидно, ворог, якщо слухатися здорового глузду,
– вважає екс-співробітниця Національного комітету Республіканської партії Ліз Мейр.

Україна ж, навпаки, об'єкт американського благодійництва та противага Росії в пострадянському просторі. Тому працювати з нею, практично прирівнюючи прийняття російської допомоги до зради, – це не подвійні стандарти. У цьому контексті проблема не в участі іноземців в американському політичному процесі, а в участі в ньому іноземного супротивника США", – робить висновок Бершидський.

Читайте також: Заяви про втручання України у вибори президента США – елемент гібридної війни, – експерт

"Допомога Росії кампанії Дональда Трампа і України Гілларі Клінтон – непорівнювані", – погоджується з Бершидським видання CBS News, яке оцінює спроби прихильників президента США відвернути увагу від зв’язків його оточення з РФ. У публікації підкреслюється, що немає нічого ненормального в тому, щоб штаби кандидатів в президенти працювали з іноземними урядами, але масштаб втручання Кремля був значно більшим.

До того ж, безжально додає CBS News, "Україна настільки рясніє корупцією і внутрішніми чварами, що Київ не зміг би в повній мірі допомогти кампанії Клінтон. Або, імовірніше за все, вони не змогли зрівнятися з тим, що, як вважають розвідувальні служби США, робила Росія", – йдеться в статті.

А тим часом публікація у FrontPage Magazine дотепно рекомендує усім чинним та майбутнім "слідчим" почати вивчення російського впливу ще зі створення Комінтерну у 1919 році. І не пропускати жодного етапу та жодних імен, включаючи таких агентів впливу Росії, як Анжела Девіс, Тед Кеннеді і навіть… Барак Обама, котрий "скасував протиракетну оборону союзників США в Західній Європі, дозволив Росії нарощувати свій ядерний арсенал і нічого не зробив, коли Росія почала забирати території України, де Сталін свого часу убив мільйони".


В Америці переконані, що досліджувати російській вплив слід не з Манафорта, а з Комінтерну 1920-х років. Або, наприклад, з Анжели Девіс (на фото)

Між тим скандалу, в епіцентрі якого опинилися Україна, дуже радіють у Москві. Там знову і знову підкреслюють власну непричетність до втручання в американські вибори. Україна ж, натякають російські мас-медіа, отримала те, на що заслужила: "Треба сказати, що багато українців не приховують своєї ворожості до нового американського президента. Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков у своєму Twitter називав Трампа "небезпечним маргіналом" і "клоуном". У свою чергу, багато росіян публічно виступали з різкою критикою на адресу Гілларі Клінтон, що не дивно, якщо згадати, як вона порівнювала Путіна з Гітлером", – передає канал RT.

І резюмує: "Як би там не було, факт залишається фактом: ніяких доказів цілеспрямованої операції Кремля із втручання в американські вибори ми досі не побачили. При цьому абсолютно очевидне втручання з боку Києва західна преса практично повністю проігнорувала, вважаючи за краще замість цього і далі ганятися за примарою "російської загрози". І все це на тлі багаторічного хазяйнування Вашингтона на всьому пострадянському просторі, про який американські ЗМІ сьогодні вважають за краще не згадувати".

Але, як слушно зазначає український оглядач Віталій Портніков, "в України ніколи не було ані технічних можливостей Росії, ані нахабства Росії. Україна не може захистити від російських атак саму себе – не те, що кудись там втручатися. Саме тому Україна просто не може бути "іншою Росією", навіть якщо захоче. Не кажучи вже про те, що українські політики, на відміну від російських, просто змушені думати про наслідки своїх дій – тому що ці наслідки відображаються і на країні, і на їхніх власних виборчих перспективах. А Путіна не цікавить ані те, ані інше", – пише Портніков в авторській колонці на ресурсі "Ліга.net".

Саме тому, – зазначає він, – всі спроби перевести стрілки американських годинників із московського часу на київський виглядають бажанням приховати від суспільства дійсно резонансну з точки зору національної безпеки США інформацію. І вони можуть хіба що зганьбити тих, хто ці спроби затіває.

Читайте також: США серйозно взялись за Україну, – Atlantic Council