• укр
  • рус
Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
vkontakte @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Дивись онлайн онлайн
укр
Для можливості перегляду онлайну потрібно встановити Adobe Flash

Що таке політична криза і як на неї реагувати

Верховна Рада
Верховна Рада / 24 Канал

Депутатсько-міністерські розбори, які набирають обертів, не є ані чимось унікальним, ані чимось надто катастрофічним. Поки що. Журналісти сайту "24" розібрались, що саме відбувається, та чим це все може завершитись.

Що відбувається?

Якщо двома словами – політична криза. На цьому сходяться всі безпосередні учасники подій. Щоправда, всі вони мають різні версії причин і наслідків.

Що таке політична криза?

Академічною мовою — це ситуація в державі, яка склалася через неможливість узгоджених дій між політичними силами, наслідком чого є припинення всіх законотворчих процесів і ослаблення державного контролю. Мовою людською – неспроможність політиків переступити через власні амбіції і домовиться про взаємодію, яка піде на користь державі і її населенню. Традиційно супроводжуються загостренням всіх існуючих в межах країни конфліктів. Легше переносяться країнами зі стабільними економіками і тими, хто не відчуває ризику зовнішнього вторгнення.

Наскільки це унікальне явище?

Лише за останні сто років можна згадати Боснійську кризу 1908 року, Липневу кризу 1914 року (це та, яка завершилась Першою світовою війною), Судетську кризу 1938 року (це та, яка завершилася другою світовою), повстання 1953 року у Східній Німеччині, Суецьку кризу 1956-1957 років, Берлінську кризу 1961 року, Карибську кризу, кризу політики перебудови у СРСР. Із зовсім свіжих киргизька криза, італійська криза, палестинська криза, придністровська криза, кенійська криза. Якщо ж трохи погуглити – то прикладів можна знайти ще більше. Як бачите — бувало і гірше.

Тобто, політична криза – явище аж ніяк не унікальне. Теоретики політичних наук з ними примирились і почали вивчати. Тому всі кризи зараз класифіковані і у підручниках розглядаються як відображення дестабілізації політичної системи. У них навіть навчилися бачити позитив – бо саме політичні кризи виявляють нове співвідношення сил та інтересів, а коли вони вже вирішені – значить починається новий етап суспільного розвитку.

Як часто вони виникають в Україні?

Із заздрісною регулярністю – у 1993-1994 роках, у 2007-2008 роках, у 2013 році. Всі вони були традиційно спричинені неготовністю політиків до політичних компромісів через власні фінансові інтереси та відірваністю від реалій життя українців.

Що спричинило нинішню кризу?

Все те ж саме. Формальним приводом стали вихід із коаліції та звинувачення депутатів від "Батківщини" та "Самопомочі" (які давно не приховували своєї опозиційності), у тому, що нинішнє керівництво країни об'єдналося з осколками Партії регіонів та віддали країну на управління олігархам, зроблені після того, як 16 лютого депутати не змогли відправити у відставку уряд Арсенія Яценюка, якому перед цим вони ж самі висловили недовіру. Заплутано виглядає? Так отож.

Як довго вона триватиме?

Питання риторичне. Керівництво Євросоюзу сподівається – що не дуже довго, лідери окремих європейських країн вже налаштувалися на те, що дуже довго. Українські політики наполягають на тому, що все залежатиме від того, коли всі учасники подій зможуть домовитися між собою. Якщо діюча коаліція налічуватиме менше 226 народних депутатів, вона автоматично припиняє існування. Наразі нардепів у коаліції налічується 217. За законом, якщо протягом одного календарного місяця не буде створена нова коаліція, президент отримає право призначити позачергові парламентські вибори. Тобто, умовно кажучи, або до кінця березня ми отримаємо коаліцію, або президент зможе призначити нові вибори.

Які є варіанти розвитку подій?

Різноманітними. Варіант перший – нову коаліцію таки сформують. Тепер уже без "Самопомочі" і "Батьківщини", які не для того виходили, аби формувати нову більшість. Вже зараз "Народний фронт" і Арсеній Яценюк проводять переговори із Радикальною партією Ляшка. У РПЛ ніби і не проти, але хочуть знати що їм за це буде, а поки вони продовжують бігати між красивими і розумними, намагаючись визначитись, де їм краще. До об’єднання з Оппоблоком у парламенті не схильні. Відтак, найбільш вірогідна комбінація коаліції – "Народний фронт+БПП+РПЛ".

Якщо з нею не складеться – можна також використати старий перевірений варіант "тушкування" — залучення окремих депутатів до коаліції. Варіант другий – перевибори, формування нового парламенту і, відповідно, нового уряду. Цей варіант вигідний далеко не всім, оскільки для ключових політичних сил ризик не потрапити у Раду досить високий.

Варіант третій – відсутність перевиборів. Закон прямо не зобов’язує президента призначати перевибори у разі відсутності більшості. Він дає йому таке право, яким глава держави може або скористатися, або ні. Якщо не скористається – парламент продовжить свою роботу без більшості.

Які наслідки матиме все те, що зараз відбувається?

Фінансова підтримка західних партнерів буде призупинена – вклади гроші у нестабільний парламент та сумнівний уряд нікому не вигідно. Тому всі чекатимуть стабілізації ситуації. Це мінус. Рада працюватиме, навіть без коаліції, законотворчі процеси не будуть заблоковані. Спроможність голосувати за закони без більшості депутати вже довели. Це плюс. Дуже обережно політологи попереджають про можливість політичного реваншу колишніх регіоналів. Це теж мінус, але є шанс, що цього не відбудеться і це вже плюс. У дочасних виборах експерти також вбачають позитив – вони відкриють можливість приходу на українську політичну сцену нових персонажів. Це теж плюс.

Читайте також: Чим закінчиться відмова МВФ від України: коротко про важливе

Джерело: 24 Канал
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

powered by lun.ua
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО 24 Радіо 24
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2015, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук