Чому керівництво НАТО приїжджало в Україну, і коли нам розраховувати на повноправне членство

Що показав візит керівництва НАТО в Україну?

30-31 жовтня керівництво НАТО перебувало з офіційним візитом в Україні. У його рамках було оприлюднено, зокрема, спільну декларацію України та Північноатлантичного альянсу, в якій ідеться і про вимогу до Росії щодо повернення окупованих територій. Крім того, президент України Володимир Зеленський та генсек НАТО Єнс Столтенберг провели спільну пресконференцію у Києві.

Читайте також: Зустріч Столтенберга і Зеленського: головні тези

Фахівці ж розділилися у поглядах щодо ефективності цієї події. Так, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики "Майдану закордонних справ" Олег Бєлоколос у коментарі 24 каналу називає це однозначним сигналом з боку Альянсу про те, що співробітництво з Україною для них важливе.

Я б сказав, що ми тут бачимо однозначно волю і бажання країн НАТО співпрацювати з Україною. І вони у політичний спосіб продемонстрували це, провівши саміт. І всі заяви генсека НАТО, у тому числі й політична підтримка, для нас мають стати знаком: варто вже починати конкретну роботу– пояснив експерт.

Водночас політичний експерт Віктор Каспрук не вважає роль цього візиту надто значною. Зокрема, тому що сьогодні не всі країни-члени НАТО готові бачити Україну в Альянсі.

За словами експерта, питання НАТО вже понад 20 років обговорюється, але, крім обіцянок і констатації, що Україна ще не готова, нам нічого не говорять.

Візит керівництва НАТО до України – це, фактично, домовленості про домовляння. Весь час нам розказують, що двері відкриті, але в такому разі мають давати шанс. Поки що шансу немає– пояснив Каспрук у коментарі 24 каналу.

Зважаючи на те, що деякі країни отримали членство НАТО авансом і були не більше підготовлені, ніж Україна, цей факт важко вважати приємним. Експерт додав: "В НАТО існують два рівні підходів: до України, якій весь час розповідають, що вона буде членом НАТО, але невідомо коли, і до інших країн, яких дуже легко прийняли".

Нове українське керівництво, схоже, не збирається подавати другу заявку на отримання плану дій щодо членства в НАТО. І це, за словами Каспрука, означає, що на певний період питання членства в Альянсі, як би нам не говорили його керівники, перебуває у замороженому стані.

Чи потрібна друга заявка на отримання ПДЧ?

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко не певен у доцільності ще однієї заявки для отримання ПДЧ.

ПДЧ – це лише механізм, який нас наближає до членства в НАТО. Ми вже 11-й рік працюємо на наших річних національних програмах, які в принципі зроблені так, як річні національні програми, які виконують країни з ПДЧ. Це – наш сигнал НАТО про те, що ми реформуємося, ми готуємося до нашого членства, якраз використовуючи ті механізми, які є в ПДЧ– пояснив міністр.

Віцепрем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба також зазначив: заявку на отримання ПДЧ в НАТО Київ вдруге подавати не буде. А саме питання щодо цього плану має бути технічним, а не політичним.

Україна виходить з того, що заявка на отримання плану дій щодо членства в НАТО, подана в 2008 році на саміті в Бухаресті, залишається чинною. Якщо ми повернемося до першоджерел, а саме – до рішення Бухарестського саміту, то ми прочитаємо в ньому, що учасники саміту підтримали заявки України та Грузії, і доручили своїм міністрам закордонних справ ухвалювати подальші рішення щодо надання ПДЧ– пояснив Кулеба.

За словами Віктора Каспрука, друга заявка на ПДЧ потрібна, оскільки це – дуже важливий момент фіксації бажань України. Але затягування з цим питанням також має певні чинники. Передусім йдеться про те, що не тільки Західна Європа боїться роздратувати Москву. Але і команда нового президента також не хоче дратувати Кремль.

Тут ці два чинники сходяться. І, на жаль, ставлення НАТО до України – за залишковим принципом. Тому що, якби Україна була членом НАТО, війни з Росією просто б не було. Тобто на совісті Меркель, на совісті французів ця війна. Тому що вони будь-якими методами блокували Україні шлях до оборонного союзу– пояснив експерт.

Натомість Олег Бєлоколос переконаний: наразі Київ зайняв єдиний можливий і, водночас, прагматичний підхід – не вимагати якихось заяв, які викличуть черговий раунд довготривалих переговорів, а робити конкретні справи у конкретних сферах. І, таким чином, фактично виконати ПДЧ без можливо формального його визнання.

Коли Україна стане членом НАТО?

Як заявила заступниця генерального секретаря НАТО з політичних питань та політики безпеки Беттіна Каденбах, в Альянсі не хочуть спекулювати щодо часових рамок отримання Україною Плану дій щодо членства.

Стосовно Плану дій щодо членства, я не знаю, я не можу прогнозувати майбутнє. Я не можу спекулювати щодо часових рамок, оскільки ви знаєте, для цього потрібен консенсус серед членів НАТО… Коли ми дивимося у майбутнє, ми повинні приймати це покроково– заявила Каденбах.

Розмови про будь-які терміни, за словами експертів, наразі є "гаданням на кавовій гущі". Адже сьогодні ситуація у світовій політиці – дуже непередбачувана, що ми можемо споглядати чи не щодня.

Читайте також: Чи варто Україні подавати нову заявку на ПДЧ в НАТО: відповідь генсека Столтенберга

Однак важливо все ж наближатися до НАТО принаймні у найбільш засадничих питаннях. Так, за словами Олега Бєлоколоса, йдеться про запровадження цінностей, на яких базується сьогодні вся військова філософія – "солдатоцентричність" (військові мають бути забезпечені всім: сучасною зброєю, хорошою зарплатою, житлом, соціальними гарантіями). Також важливим є питання економіки: нікому ні в ЄС, ні в НАТО, не потрібна країна зі слабкою економікою.

Коли ця військова філософія буде запроваджена в Україні і коли це відчують інші держави, а вони це відчують дуже швидко, вони скажуть: українці – це ж вже готова армія НАТО. Цей сигнал від військових дійде до політиків і вже треба буде просто шукати слушної нагоди– зазначив експерт.

Тобто багато буде залежати від прогресу України в плані реформ, демократії, верховенства права, прав людини, поваги до солдата, економіки.

Важливим "стримуючим" моментом є те, що Україна перебуває у стані конфлікту. Оскільки тоді уже наступного дня НАТО опиняється у стані війни з Росією. Однак у Європі не враховують той момент, що Москва набирає потужності і наступними її "цілями" можуть стати країни ЄС.

Віктор Каспрук називає й інші фактори:
– Україна досі не зробила свій остаточний вибір: чи вона йде у Європу, чи залишається сателітом Росії;
– кожен наступний президент України починає змінювати політику щодо НАТО;
– Україна "нашпигована" російською агентурою і в НАТО розуміють: якщо Україна буде членом Альянсу, то багато тих секретів, які будуть відкриті для неї, потраплять у руки Москви.

"Попри те, що я вважаю – Україна мала давно бути членом НАТО, я досить песимістично до цього ставлюся. Бо якщо нас не хочуть в НАТО, ми жодним чином не можемо на це впливати. Тим більше, що такий потужний тандем як Німеччина і Франція, який весь час підігрує Росії, категорично проти українського членства в Альянсі. І він робить, робив і, мабуть, буде робити все, щоб це питання залишалося у підвішеному стані", – додав експерт.

Курс України щодо набуття повноправного членства у НАТО і ЄС з лютого 2019 року є закріпленим у Конституції. Це означає, що рух у цьому напрямку є незворотним і будь-які спроби "розвернути" його в бік Росії трактуватимуться як порушення Конституції. Проте здійснення конкретних кроків чи визначення чітких дедлайнів це не передбачає.

Коротко про те, що дасть Україні членство в НАТО читайте у матеріалі 24 каналу.