Це намагання знайти нові політичні ініціативи в рамках тієї системи відносин, яку вже будували, в рамках тієї архітектури мирного регулювання, яку вже намагалися реалізувати Петро Порошенко, західні союзники, партнери на Донбасі. Але через пряму протидію РФ і президента Росії Путіна ці домовленості виявилися марними.
Читайте також: У "Слузі народу" пояснили, чому Україна не може відмовитись від формули Штайнмаєра
Насправді, мінські угоди для України – це не вигідна формула. Це формула примирення, яка була обрана для того, щоб зупинити наступ російських військ і знизити масштаби застосування зброї і збройного конфлікту. Інших ніяких цілей політичних у мінських угод не було.
Ця вся конструкція мінських угод, формула Штайнмаєра і все, що туди входило, – це повністю застаріла і не відповідаюча реальності формула міждержавних стосунків, яка не має жодних шансів на реалізацію, на мій погляд.
Читайте також: Мирні жителі Золотого-4 звернулися до Зеленського: виступають проти розведення військ
Чи потрібне таке розведення Кремлю, бо саме на цьому сходяться активісти, волонтери і противники такої ініціативи влади. Якщо так, то чому тоді Москва не зробить це розведення можливим, наказавши бойовикам не стріляти тиждень? В яку гру зараз грає Путін?
Кремлю вигідна не сама по собі формула Штайнмаєра, не самі по собі мінські угоди. Кремлю вигідна політична ситуація, де Росія контролює частину території України, контролює абсолютно безкарно, де весь світ і ми самі не можемо юридично визнати стан війни через нашу слабкість об’єктивну. Росія продовжує контролювати значну частину нашої території і вона показує: будь-яке просування в мирі можливе тільки на наших умовах.
На мінські угоди Путін пішов не для того, щоб якимось чином їх реалізовувати теж. Путіну потрібні мінські угоди як механізм нав’язування Україні своєї політики, своїх політичних інструментів прямого впливу на українську державу. Все. Йому потрібна ця ціль. Які будуть інструменти, яка це буде назва – мінські, білоруські, київські – це не має жодного сенсу в цих назвах. У Путіна є стратегія ліквідації самостійності України, незалежності України. І він прагне саме цього і йде до цього.
Чому досі не розпочалося розведення військ і навіщо воно Україні: відповідь Кабакаєва
Більше десяти тисяч людей вчора зібралися на Майдані із гаслами "Ні – капітуляції", суспільний резонанс складно переоцінити. Чому такого не було у 2016 році?
Україна змінилася. Тобто мінський механізм існував у рамках тієї політичної конструкції. Це була система рішень Петра Порошенка та правлячої коаліції, це не було одноосібно. На той момент існувала правляча коаліція, і звичайно, що це було спільне рішення керівництва країни. Тому, звичайно, що реалізувати те, що от минула політична еліта збудувала для вирішення тих завдань, які стояли в 2014 – 2016 роках, коли Україна була ще дуже слабкою, мала значно меншу зовнішньополітичну суб’єктність у світі, значно менше сили – звичайно, що це було складне завдання, яке вирішували тими інструментами, які були тоді в руках.
Зараз використовувати ті самі інструменти не має насправді жодного сенсу. Зеленський має вибудовувати свою зовнішньополітичну стратегію, а не брати з архівів те, що там колись лежало та вже насправді три роки тому покрилося пилом.
Читайте також: "Ні капітуляції": у містах України відбуваються віча проти формули Штайнмаєра – фото, відео
На акцію протесту у Києві вийшли 10 тисяч людей // фото radiosvoboda
Тобто ви вважаєте те, що було доречним або мало шанс на існування у 2016 році, вже не є таким зараз?
Звичайно, ми були в іншому стані. Згадаймо, в якому стані країна перебувала, коли входила в мінський процес. Це було під час прямого широкомасштабного наступу російських військ в районі Іловайська, тобто це був великий шок, в серпні загинули сотні людей. Це був найкривавіший місяць війни.
Читайте також: Це було безвідповідально, – Данилюк розкритикував владу через формулу Штайнмаєра
Тому, звичайно, то була одна обстановка прямих бойових дій. А хіба зараз у нас є прямі бойові дії? Хіба нам потрібно приймати якісь швидкі шокові заходи тимчасові? Хочу нагадати, що мінські угоди і тоді розглядалися як тимчасові заходи. Якщо почитати текст, то там немає прямого механізму виконання послідовності дій: що йде один за одним, щоб досягнути миру – там не прописана карта. Там написано, що ми хочемо так-так і так, це має робитися якось. Але дорожньої карти реалізації цього мінська ніколи не було, тому що в основі мінських угод було те, що Росія не визнавала своєї відповідальності і казала, мовляв, визнавайте, ось ми створили ЛНР/ДНР.
Але в цьому за три роки нічого не змінилося. Росія як не визнавала, так і не визнає своєї відповідальності.
Сьогодні, я вам хочу сказати, прес-секретар Путіна Пєсков нагадав ті самі слова, які говорив Кремл у 2014 році: визнавайте Л/ДНР і ведіть з ними перемовини, ми тут ні до чого.
Що треба знати про формулу Штайнмаєра
► Україна погодилася на формулу Штайнмаєра. Представник України в ТКГ передав представнику ОБСЄ Мартіну Сайдіку лист, де прописано, що держава погоджується із формулюваннями формули Штайнмаєра.
► Згідно з формулою, тимчасовий закон про особливий статус Донбасу починає діяти після того, як в ОРДЛО відбудуться місцеві вибори.
► Вибори мають відбутись згідно з Конституцією та законодавством України. Також важливо, аби вибори відбулися за стандартами ОБСЄ та міжнародними стандартами демократичних виборів.
► Українці різко відреагували на погодження формули. У багатьох містах відбулися акції протесту із закликом "Ні – капітуляції!".
► Натомість президент Зеленський наголосив, що це не капітуляція. Він пояснив українцям, що ніяких виборів на Донбасі не може бути, якщо "там будуть будь-які війська". Глава держави також зазначив, що тепер зникли останні перепони до проведення саміту в нормандському форматі.
