Чотири роки війни: що зробила Україна для стримування Росії

Що зробила Україна за чотири роки війни з Росією для стримування агресора, а на що не може наважитися, – в матеріалі 24 каналу.

Кроки на стримування Росії

Закон щодо анексії Криму

Україна офіційно не визнала Крим окупованою територією

В 2015 році Верховна Рада ухвалила низку законів, що стосуються незаконної анексії Росією Криму. Зокрема, "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України". Офіційно встановлено дату початку окупації – 20 лютого 2014 року.

Читайте також: Послідовно і жорстко: як США б’ють по Росії

Україна офіційно зупинила постачання до Криму енергоресурсів і води, будь-яке сполучення і торгівлю. Хоча, як з’ясувалося, попри санкції низка українських і європейських компаній продовжують торгівельні стосунки з окупованим півостровом.

Блокада ОРДЛО

На махінаціях з вугіллям наживаються ділки з ОРДЛО і України

Тільки в 2017 році після тиску громадських активістів, які заблокували сполучення з тимчасово окупованими Росією територіями, РНБО ухвалила відповідне рішення. Громадськість і частина політиків виступала проти торгівлі з окупованими територіями, зокрема, вугіллям і іншими товарами. По-перше, така торгівля здебільшого була контрабандою. По-друге, це збагачувало окупаційну владу і сприяло продовженню військових дій.

Читайте також: Нові санкції США проти Росії будуть, але вони не вплинуть на Путіна, – експерт

Головна "страшилка" влади – без вугілля з ОРДЛО не буде чим опалювати приміщення, підприємства зупиняться і взагалі: чекайте віялових відключень. Якби не тодішня заява Захарченка, що через блокаду так звана "влада ДНР" націоналізує всі підприємства компанії ДТЕК, то влада України не прийняла б рішення.

Втім, блокада умовна. Контрабанда нікуди не ділася, а Україна продовжує постачати в ОРДЛО світло, газ і воду.

Закон про реінтеграцію Донбасу

Одним законом людей не повернеш

Після численних дискусій на початку 2018 року Верховна Рада ухвалила закон про реінтеграцію Донбасу, де нарешті назвала Росію агресором. Хоча, на думку фахівців, він містить підводні камені. Зокрема, щодо виконання Україною мінських угод. Це визначення прибрали із закону, однак загалом закон має прив’язку до "Мінська-2", який, на переконання багатьох експертів, загрожує втратою суверенітету у випадку повного виконання.

Заборона російських банків

Російські банки досі працюють

В 2018 році в зв’язку з масовими акціями протесту Петро Порошенко підписав указ про введення санкцій проти 4 банків з російським капіталом: "Сбербанк", ВАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", ВАТ "ВТБ Банк" і ВАТ "БМ Банк". Перехідний період – два роки, тому російські фінустанови досі працюють. Що примітно: в них були зареєстровані рахунки низки українських державних установ.

Антиросійські санкції

Російські товари "під прикриттям" продаються в Україні

Після того, як антиросійські санкції ввели США і ЄС, Порошенко підписав відповідний указ тільки в 2015 році. Мовиться про санкції щодо фізичних і юридичних осіб, причетних до російської агресії проти України, до підготовки і проведення незаконного голосування в окупованому Криму у рамках виборів президента РФ, представників російської окупаційної адміністрації у Криму, бойовиків російських збройних формувань на окупованій території Донецької та Луганської областей тощо.

Також пізніше Україна кілька разів переглядала санкційний список, а у 2018 ввела нові санкції пов’язані, як із застосуванням хімічної зброї в центрі Європи (отруєння Скрипалів в британському місті Солсбері російською хімічною речовиною "Новачок" – "24"), так і з проведенням незаконних виборів президента на території окупованого Криму.

Однак дивним чином спочатку під санкції не потрапили відомі російські олігархи з оточення Путіна: представники сім’ї Ротенбергів: Аркадій Ротенберг, його брат Борис та племінник Роман.

На думку правника-міжнародника Геннадія Друзенка, санкції мають більше морально-політичний характер, але не кардинальний економічний вплив. Попри санкції, товарообіг України з Росією – країною-агресором, що визнано офіційно, – росте.

Засмучує те, що Україна – не лідер санкцій, а синхронізує їх з ЄС і США. За словами Друзенка, таке враження, що росіяни напали не на нас, а на країни Заходу. Країна, яка стала жертвою агресії, повинна бути хоча б на крок попереду. А ми постійно на два кроки позаду,
– підкреслив Геннадій Друзенко.

Заборона російських соцмереж

Заборону легко обійти

В травні 2017 року Петро Порошенко ввів у дію рішення РНБО про блокування соцмереж "Вконтакте" та "Одноклассники" та інших російських ресурсів на території України. Певний ефект цей крок має. Але обійти цю заборону не так складно.

Єдина помісна церква

Вирішенню питання актвино протистоїть Росія і її агенти в Україні

Поки що Україна очікує на рішення Вселенського патріархату щодо надання Українській єдиній помісній церкві автокефалії. УПЦ МП – сильна релігійна зброя Росії проти України. Як зауважує політолог Олександр Леонов, якщо Синод у Константинополі визнає канонічною Українську єдину помісну церкву, це буде "осиновий кіл" у так званий "рускій мір", становим хребтом якого є російська православна церква.

Як тільки буде прийнято рішення про канонічність створення Української православної помісної церкви, остаточно зруйнується і впаде концепція Третього Риму. Зараз ми відчуваємо тріскіт його веж. Це буде осиновий кіл у так званий "рускій мір",
– підкреслює Леонов.

Російська церква і її прибічники в Україні роблять все можливе, аби завадити цьому. Один із ставлеників Росії – депутат "Опоблоку" Вадим Новинський – навіть поїхав до Стамбулу, щоб вплинути на патріарха Варфоломея, але отримав гнівну відповідь.

Основні зв’язки з Росією Україна не розірвала

Економічна співпраця

Торгівельні стосунки з Росією зупинені частково

Частково торгівельно-економічні стосунки України з Росією зупинені. Зокрема, у військовій сфері. Хоча це більше "заслуга" росіян, які ще до війни розпочали торгівельну війну з Україною. Втім, як зауважує Геннадій Друзенко, значна частина українських обленерго, мобільний зв’язок та інших стратегічних активів належать росіянам. Причому таким одіозним, як російський олігарх Олександр Бабаков, який є в санкційних списках ЄС і США.

Якщо в Київській області за вказівкою Кремля відключать всю електроенергію, то чи зможуть працювати військові частини, поліція? Чи є у них запасні дизель-генератори? Теж саме щодо мобільного зв’язку – десять мільйонів абонентів Росія може відключити одним клацанням пальців,
– наголошує Друзенко.

Дипломатичні стосунки

Посла Росії відізвали, але Україна не ризикує розірвати стосунки

Попри численні дискусії, Україна не розірвала дипломатичні стосунки з агресором. Хоча посла РФ в Україні Михайла Зурабова відізвали ще в 2016 році. Щоправда, і українського посла в Росії немає.

В березні 2018 році президент України Петро Порошенко оголосив, що Україна висилає 13 російських дипломатів. Але зробив це лише після того, як таке ж рішення оголосили ще низка країн ЄС та США у зв’язку з отруєнням екс-російського розвідника Скрипаля і його доньки у Великобританії.

Візовий режим

Візовий режим не введений

Відмовилася Україна і від введення візового режиму з Росією, щоб обмежити доступ до нашої держави потенційних терористів, пропагандистів і провокаторів. Хоча з 1 січня 2018 року запрацював біометричний контроль на кордоні з Росією.

Залізничене сполучення

Щодня до Росії відправляється кілька потягів

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян нещодавно заявив про плани скасувати залізничне сполучення з Росією Але зазначив, що питання на стадії обговорення. Як відомо, з 11 грудня 2017 року Росія повністю перевела пасажирські поїзди далекого прямування на новий залізничний обхід України. До цього російські потяги, що прямують на південь країни, проїжджали невелику ділянку територією України.

А екс-заступник міністра інфраструктури, радник "Укравтодору" Олександр Кава поспішив заявити, що після закриття залізниці між Україною та РФ вигоду отримає Білорусь, а ми – одні збитки.

Фахівці з такою позицією категорично не згодні. На їхню думку, заборонити залізничне сполучення з Росією потрібно було на початку війни з Росією. За словами директора Агентства моделювання ситуацій Віталія Бали, діяти потрібно зовсім інакше. Є низка заходів, які потрібно було вжити з давно.

Виходить, що у нас війна – не війна. Ми продовжуємо торгувати з Росією, не введений візовий режим для росіян, і зараз говорити про припинення залізно-дорожнього сполучення – це як Пилип з конопель вискакувати. Йти до певного обмеження треба іншим шляхом – починаючи з припинення торгівлі з Росією. Не буде торгових стосунків, то й залізничне сполучення стане меншим. Те ж саме стосується візового режиму з Росією. Таким чином природно зменшувати сполучення з Росією. А в кінцевому варіанті вийти лише на транзит і жодних прямих пасажирських сполучень,
– підкреслює Віталій Бала.

Політичний експерт Михайло Басараб наголошує: це не лише політичний крок, а й питання національної безпеки. Тому що сполучення з ворожою країною – додатковий фактор небезпеки для громадян України.

"Будь-який українець, який мандрує до Росії з туристичною метою чи для заробітку, повинен розуміти, що він потенційний об’єкт переслідування. Потенційний заручник Кремля, якими потім Путін торгується з Україною, щоб отримати важливі політичні поступки", – підкреслив Михайло Басараб.

На його думку, це додатковий канал потрапляння небажаних "гостей" і вантажів до України. За словами експерта, ні залізничне сполучення, ні бізнес з Росією неможливі. Таким чином, Росія збагачується і продовжує агресію проти нас.