Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Cиловик у шерензі – це навіть не людина, і протестувальники для нього – просто частина роботи

      2581
      Українські силовики
      Українські силовики / Getty images

      Декілька років тому, на відміну від переважної кількості мрійників із чистими намірами, майбутній міністр внутрішніх справ прекрасно знав, що "мусора – не люди". Тому саме він, а ніякі не мрійники, вже згодом і став міністром внутрішніх справ.

      "Поліція з народом" – одна із важливих складових нашого класичного оманливого і хибного уявлення про культуру протестної діяльності. Принизлива ганьба, що з кожним роком виглядає все більш смішно і більш жалюгідно.

      Читайте також: Протести під Радою – імітація заради імітації

      Поліцейських "космонавтів" кожного разу масово намагаються закликати "переходити на бік народу", "не застосовувати силу", або ж "пам'ятати, що вони служать народу України, а не владі". З роками змінюються протестувальники, змінюється поліція, але цей безглуздий процес повторюється знову і знову. І ось вже вчергове хтось, стоячи впритул до поліцейської шеренги, пробує докричатися до силовика у чорній масці та яскравому шоломі, що виблискує на променях світла від вечірнього осіннього ліхтаря урядового кварталу.

      Але в силовика навіть візуально немає людського обличчя. Його недаремно весь час закриває щільна маска. Цього разу вона вже далеко не вперше і, мабуть, далеко не востаннє закриє від особистої відповідальності. А значить, і від будь-яких зайвих людських почуттів.
      Звичайна людина за звичним уявленням інших є особистістю, якій притаманні відчуття жалю, співчуття, доброти і уваги.

      Для когось це дико і страшно сприймається. Але проблема з "ментами" полягає у тому, що броньований спецпризначенець у шерензі – це зовсім не людина. На час перебування у лавах при так званому "виконанні" він – навіть не жива істота. Він на роботі. І в цей момент він – не більше, ніж просто ланка шеренги. Складова одного єдиного автоматичного керованого механізму. Деталь, що взагалі не думає самостійно. Не приймає жодного рішення. Практично у достеменному сенсі і без перебільшень не керує своїм фізичним тілом. І точно вже не може мати в цей час жодних позитивних людських емоцій.

      У кращому випадку він може перетворюватись хоча б на щось подібне до людини тільки тоді, коли після успішного виконання роботи віддає у райвідділок щит, шолом та гумову палицю. Перевдягається в цивільний одяг, повертається додому і приймає душ, де вимиває з-під нігтів останні шматочки засохлої крові протестувальників і йде вечеряти. До самих протестувальників він рідко відчуває якісь властиві людині емоції. Вони – просто частина роботи.

      Багато хто стверджує, що й навіть і поза роботою вдома з близькими силовик ніколи не еволюціонує далі рівня живої істоти. І не погоджуватись з такими твердженнями часом буває досить важко.

      Битися ж головою об стіну, знову і знову намагаючись достукатись до людських якостей силовиків у важких обладунках при виконанні приблизно настільки ж безглуздо, як апелювати до людських якостей та відчуттів будь-якого неживого технічного механізму: лебідки підйомного крану, або шестерень двигуна внутрішнього згоряння.

      Читайте також: Війна на Донбасі: на передовій кожен вдягає маску

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук