З цими травмами доведеться працювати упродовж кількох років. Про це в ефірі 24 каналу розповів журналіст, волонтер, співзасновник фонду "Голоси дітей" Азад Сафаров.
Читайте також Українців розчулив дідусь, який оберігає малюка у центрі біженців у Запоріжжі
"Діти попадали на землю"
Він розповів історію соцпрацівниці, яка виїхала з Лисичанська із дітьми. Вони боялися говорити українською.
Тільки коли вони доїхали до певного містечка і побачили прапор за вікном, то стали і почали співати гімн України,
– поділився Сафаров.
Волонтер зауважив, що коли дітки проїжджали крізь темний тунель у Львові, то попадали на землю. Їм здалось, що буде обстріл.
З травмами діток доведеться працювати довго
"Це травми, з якими нам довгий час доведеться працювати", – пояснив журналіст. За його словами, діти неохоче розповідають про свої почуття.
Тому в фонді намагаються допомогти їм висловити те, що в них накопичилося всередині – через арттерапію, індивідуальні сесії із психологом тощо.
Багато з дітей залишили своїх батьків у Лисичанську, Сєвєродонецьку. Дуже дивно, що діти вважають себе винними через те, що покинули своїх батьків. Вони відчувають свою безсилість і злість на себе, що поїхали, а батьки залишилися там. Через цю агресію вони собі шкодять.
Історія евакуації: дивіться відео