Добровольці і закон: про інцидент навколо "Азова" і особливості російської пропаганди

Упорядкування і відновлення справедливості

Про необхідність юридично врегулювати питання учасників бойових дій в АТО, які воювали проти Росії в складі добровольчих батальйонів, говорять давно. Їх в Україні досить багато: "Азов", "Правий сектор", "Айдар", "Дніпро", ДУК, "Січ", "Торнадо", "Громадська варта" тощо.

Читайте також: Свідомо очорнюють, – Яременко про "терористів" з "Азову" і "російського президента" Зеленського

Частково добробати інтегровані в українські силові структури, як-от "Азов", який входить до Нацгвардїі. Втім, їм так і не надали статусу учасників бойових дій. Тому, як зазначають автори законопроєкту, їхня мета – урегулювання правового статусу і встановлення соціальних гарантій для всіх учасників добровольчих збройних формувань в Україні на основі принципів соціальної та історичної справедливості. Згідно з документом, визнання учасниками бойових дій отримають воїни, які у складі добровольчих формувань брали участь у захисті територіальної цілісності України та перебували на передовій не менше ніж 30 днів.

Добровольці першими прийняли на себе удар російського агресора / Фото соцмереж

Є ще одна проблема, яка чим далі, тим більше вимагає вирішення. Юридична невизначеність добробатів спричинила появу псевдодобровольців. Як зазначає політичний експерт Андрій Вігірінський, будь-хто може вдягнути форму, включитися в рухи, позиціонуючи себе ніби як ветерана бойових дій. А була ця людина на фронті чи ні – ніхто не знає. Часто ці люди беруть участь у акціях протесту, влаштовують провокації, дестабілізують суспільство. Плюс вони можуть незаконно володіти зброєю.

Читайте також: Що відбувається в Золотому: коротко про бійців, емоційність Президента та реакцію на їх розмову

Добровольці і ветерани АТО досить активно виступили проти рішення української влади погодити формулу Штайнмаєра і розвести війська в трьох пунктах. Саме ці організації стали основою протестного руху "Ні капітуляції".

Тому, зауважує експерт, для держави такий закон дуже корисний з точки зору захисту своїх громадян. По-перше, статус учасника бойових дій означатиме надання добровольцям пільг. Люди, які боронили Україну, мають на це право. По-друге, буде точний реєстр.

Держава знатиме, скільки людей мають статус учасника бойових дій, які треба видатки, в тому числі, на реабілітацію, працевлаштування. Який у них фах, чим займаються на даний момент. Повний набір даних. Бо у нас ніби дуже багато добровольців. Тому це потрібно і для держави, і для людей,
– наголошує Андрій Вігірінський.

Співголова ГІ "Права справа" Дмитро Снєгирьов додає: це привід для того, щоб підняти питання наявності великої кількості зброї в таких організаціях, які не підпорядковані жодній силовій структурі.

Інцидент у Золотому, полк "Азов" і "тероризм"

На початку жовтня ветерани бойових дій полку "Азов" прибули в Золоте, щоб зупинити розведення військ і змусити владу відмовитися від формули Штайнмаєра. Місцеві жителі розповіли, що їх нібито налякала "група озброєних людей, які оселилася на околиці у приватному будинку". У Командуванні Об’єднаних сил заявили, що ці люди не мають жодного стосунку ані до ЗСУ, ані до силових відомств, тому не мають права перебувати у районі проведення ООС.

Читайте також: Розведення військ і конфлікт із добровольцями: що сталося і як далі діятиме влада

26 жовтня з добровольцями зустрівся президент Володимир Зеленський. Розмова була емоційною. Втім, як повідомили правоохоронці, після цього зброю, що була у ветеранів АТО, відвезли на передову. Але за повідомленнями представників "Азову", зброю просто перевезли в інше місце.

На думку Снєгирьова, на прикладі "Азову" влада намагається взяти під контроль мілітарні організації.

Не випадково Зеленський приїхав в Золоте і віддав наказ ветеранам АТО скласти зброю. Це чіткий месидж не підконтрольним мілітарним організаціям. Влада хоче знизити їхню політичну активність і визначити рамки діяльності в юридичному полі. І таким чином вирішити цю внутрішню українську проблему,
– зауважує Дмитро Снєгирьов.

Акція в Києві проти розведення військ: відео

За дивним збігом обставин, саме в цей момент у Конгресі США ініціювали визнання полку "Азов" терористичною організацією. На переконання голови Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Богдана Яременка, треба визнати, що на війні бувають різні ситуації, і когось із військовослужбовців можна було в чомусь звинуватити. Україна правова держава, і є відповідні судові рішення. Але масовані кампанії очорнення – ніщо інше, як спроба дискредитації української ідеї.

У будь-якій країні – і у США зокрема – дуже чутливі до питань антисемітизму й тероризму. Американські конгресмени реагують не стільки конкретно на "Азов", про який вони мало що знають, скільки якраз на прояви антисемітизму і тероризму,
– вважає Богдан Яременко.

На його думку, членів Конгресу дезінформують. Ми, говорить парламентарій, категорично не можемо погодитися, що дискредитують цілу військову частину. Якщо були порушення, це вимагає покарання. Але не дає підстави Нацгвардію заносити в чорні списки.

Що українці думають про розведення: дивіться відео

Андрій Вігірінський наголошує: ініціатива Конгресу США визнати "Азов" терористичною організацією не зрозуміла.

На підставі чого зроблено висновок про терористичний характер діяльності "Азову"? Яких даних? Де представники "Азову" здійснювали терористичну діяльність і яку саме? Хто отримав докази? "Азов" – структурна одиниця Нацгвардії. Тоді терористами можна назвати всю Нацгвардію,
– підкреслює Вігірінський.

Богдан Яременко нагадує: фракція "Слуга народу" ініціювала лист-звернення до Конгресу США. У ньому, зокрема, пояснюються факти, історія "Азова", чому він важливий для українців.

"Ми закликаємо конгресменів у всьому розібратися, щоб не допустити на адресу військовослужбовців безпідставних звинувачень. Вони бездоганно виконують свої військові обов’язки і захищають свою країну", – підкреслив Яременко.

Закон зніме напругу в суспільстві і локалізує роспропаганду

За словами Вігірінського, після того, як усіх учасників бойових дій занесуть в один реєстр, буде розуміння, скільки їх, де служили, ким саме. І якщо постане питання про можливе вчинення злочинів, то цей реєстр чітко показуватиме, могла ця людина це зробити чи ні.

Якщо в акціях протесту братимуть участь добровольці, і за правопорушення когось затримають, то буде легко встановити, чи є вони учасниками бойових дій. А не вдягнули на себе форму, прикриваючись "патріотизмом", і маніпулюють громадською думкою та розхитують ситуацію. І це зніме напругу в суспільстві,
– вважає Андрій Вігірінський.

Діяльність добробатів треба упорядкувати, щоб запобігти маніпуляцям Росії / Фото Getty

Експерти також зауважують: юридичною невизначеністю добробатів користується Кремль і роспропаганда. Тому закон про надання їм статусу учасника бойових дій важливий. Особливо після ініціатив американських конгресменів. За словами Вігірінського, це схоже на інформаційне вкидання. Кремлівська пропаганда це використає, заявивши, що вони хочуть "миру", а в Україні "націоналісти-терористи" блокують добрі "наміри" Росї.

Богдан Яременко зазначає, що в Росії почалася кампанії проти "Азова". Але це не означає, що конгресмени проросійські.

Роспропаганда професійно підкидує теми, до яких не байдужі в США. У даному випадку – про терористичну загрозу. Конгресменам треба відкинути емоції і подивитися на факти,
– підкреслює Богдан Яременко.

Надання добровольцям статусу учасників бойових дій – соціальний захист, а також необхідний безпековий захід. Це дозволить уникнути проблем безпідставних звинувачень на адресу добровольців і виявити справжніх правопорушників.