Загалом зміни стосуватимуться ледь не кожної освітньої галузі. Втілення яких масштабних задумів варто очікувати, до чого готуватися педагогам, учням та студентам, які інновації та реформи задумали реалізувати цьогоріч уряд і МОН – читайте у матеріалі 24 Каналу.

Дивіться також Новий міністр, масштабні реформи, інновації, скандали: яким був 2023 рік для української освіти?

Найголовніші події 2024 року в українській освіті

Головним критерієм на сьогодні у навчальному процесі залишається безпека. При цьому президент Зеленський пообіцяв, що зруйновані у час повномасштабної війни навчальні заклади відбудовуватимуть ще до її закінчення. Як і будуватимуть надійні укриття у тих закладах освіти, які їх ще не мають. А віцепрем'єр Михайло Федоров анонсував презентацію у січні плану з розвитку освіти.

Нардепи передбачили у бюджеті на 2024 рік на освіту більше коштів, ніж на 2023-й. Загалом – понад 170 мільярдів гривень. Кошти скерують, зокрема, на облаштування укриттів, друк підручників, забезпечення Нової української школи, створення навчально-практичних центрів сучасної професійної освіти тощо. Детальніше – за посиланням.

В Україні навчальний рік 2023 – 2024 триватиме на місяць довше. У Міносвіти передбачили цей час на надолуження освітніх втрат, якщо такі виникнуть, адже триває повномасштабна війна. Цей навчальний рік в Україні завершиться 28 червня 2024 року.

Цього року учителям нарешті підвищать зарплату. На це педагоги, яким познімали чимало доплат у час повномасштабної війни, чекають вже кілька років. Їхня оплата праці збільшиться у межах двох етапів: І – з 1 січня – на 10%; II – з 1 квітня – на 12,6%. У середньому педагоги отримуватимуть на сьогодні 14 тисяч гривень, а з 1 квітня – 16 тисяч гривень.


З 1 січня 2024 року зросла зарплата вчителів / Depositphotos

В Україні також планують втілити у життя реформу дошкільної освіти. Так, кожна дитина має отримати можливість здобувати якісну сучасну дошкільну освіту з урахуванням її індивідуальних особливостей, потреб, інтересів і здібностей. А батьки мають отримати можливість обирати дитсадок поблизу дому та скористатися справедливою черговістю зарахування дитини до дошкільного закладу. У кожному садку при цьому має бути укриття, психологічний супровід, сучасні підходи в організації харчування тощо.

  • Реформа НУШ

У 2023 році у МОН заявили про відновлення реформи Нової української школи, яка під час війни та за час головування у міністерстві Шкарлета відверто загальмувала.

Вже з 2027 року українські школи перейдуть на 12-річну систему освіти. Пілотний проєкт мають запустити з 2025 року, тому цьогоріч МОН активно готуватиме зміни для втілення. Уряд також не так давно виділив 1 мільярд гривень для НУШ, які скерують на закупівлю мультимедійного обладнання для 5 – 6 класів.


З 2027 року школи перейдуть на 12-річну систему освіти / Фото ілюстративне, Depositphotos

  • Мережа академічних та професійних ліцеїв

Що важливо, у межах реформи в Україні створять мережу академічних та професійних ліцеїв. Підручники уже друкують, а вчителі повинні проходити підвищення кваліфікації. Розробляють також державний стандарт для старшої профільної школи. До 1 вересня 2024 року на місцях мають затвердити плани створення оптимальної мережі навчальних закладів. При цьому врахувати вимоги безпеки, інклюзивність, демографічні показники, профілізацію старшої школи тощо.

  • Безпека та поліцейські у школах

У кожній школі тепер перебуватиме поліцейський – спеціально відібрана, навчена та екіпірована людина. А на входах до навчальних закладів встановлять металошукачі та арки. Особливу увагу звертатимуть на школи, розташовані неподалік зони бойових дій та кордону з Білоруссю. Це відбувається у межах проєкту "Офіцери шкільної безпеки". У Нацполіції поки не вирішили, чи матимуть такі поліцейські зброю.

  • Будівництво підземних шкіл та трансформація чинних

В Україні торік розпочали безпрецедентне будівництво підземних шкіл. Спорудження першого такого навчального закладу мають завершити цього місяця у Харкові. У ньому зможе вчитися офлайн у дві зміни близько 900 дітей. У місті при цьому вже розробляють проєкти інших таких підземних шкіл. На Харківщині, у селищі Коротичі, також будують підземну школу.

Що цікаво, у Харкові у середині цього місяця також запрацює метросадок. У ньому діток готуватимуть до школи.

В Україні також осучаснюватимуть радянські школи. Однак архітектурну трансформацію і відбудову пройдуть на початку лише 5 закладів освіти. У них має з'явитися надійне укриття, сучасний дизайн і безбар'єрний простір.

Міносвіти також планує цього року розпочати роботу з дебюрократизації діяльності шкіл.

  • Зміни у навчальній програмі

Викладання історії України у школах зазнає змін. До 1 вересня 2024 року мають внести зміни у підручники з історії України. Старий підручник доповнять розділом, зокрема, про події новітньої російсько-української війни. МОН також розробило посібник "Як говорити про російсько-українську війну у школі? Уроки стійкості, боротьби та перемог".

Також змінять і уроки "Захисту України". На якісну зміну викладання цього предмета у школах скерують 1,74 мільярда гривень. Кошти передбачили для підвищення кваліфікації учителів, закупівлю засобів навчання та комп'ютерів для навчальних кабінетів. Сам предмет стане більше практико-орієнтованими. Зокрема, учнів вчитимуть, як поводитися в критичних ситуаціях, з вибухонебезпечними предметами, надавати домедичну допомогу тощо.

  • Навчання мовами нацменшин

В Україні у класах із мовами навчання нацменшин, які є офіційними мовами ЄС, можуть гарантувати право на використання відповідної мови під час навчання. Але цей погоджений урядом законопроєкт, який стосується прав національних меншин в Україні, зокрема й на освіту, має ще ухвалити Рада.

У 2024 році 4-класники складатимуть Державну підсумкову атестацію. Але вона буде моніторинговою і не у всіх школах. Знання учнів перевірятимуть з української мови і літератури та математики. Для втілення цього пілотного проєкту виберуть 2 тисячі школярів з різних областей. Зауважимо, що ДПА як обов'язкове оцінювання знань учнів випускних класів у час повномасштабної війни скасували.

ДПА - 2024 буде
ДПА у 2024 році відбудеться у 4 класах, але моніторингово / Depositphotos

Освіту військових закладів переформатували на потреби ЗСУ. У Міносвіти при цьому заявляли про наміри змінити підходи до профтехосвіти. Училища повинні стати швидким трампліном до здобуття професії, який доступний кожному. Очільники коледжів майбутнього при цьому повинні бути якісними менеджерами, які забезпечать у закладах освіти високі стандарти навчання – такими, як хоче бізнес.

Найбільше докорінних змін торік у Міносвіти анонсували у сфері вищої освіти. Зокрема, планують скоротити кількість вишів в Україні, надавати гранти на здобуття вищої освіти вступникам. Також нададуть можливість студентам швидше завершити навчання на бакалавраті та змінять принцип надання стипендій та нарахування зарплат викладачам.

  • Скорочення кількості вишів

Міносвіти планує зменшити кількість вишів в Україні, а також прибрати так звані філії університетів. Зі 170 підпорядкованих державі вишів залишать 100. Окремі об'єднають. Це пояснюють тим, що на сьогодні у ЗВО вчиться наполовину менше студентів, ніж розрахована інфраструктура. Ті заклади вищої освіти, які залишать, модернізують.

Реформа вищої освіти
В Україні скоротять кількість вишів / Фото Валентини Поліщук, 24 Канал

  • Гранти на навчання

З вересня 2024 року у сфері вищої освіти запровадять грантову систему оплати навчання. Вступник за результатами НМТ отримає від держави певну суму грошей і обиратиме, на здобуття освіти у якому виші їх витратити. Так, 60% вступників отримуватимуть державну підтримку у різних пропорціях. Натомість 40% платитимуть за навчання власні кошти. У МОН вважають, що це буде більш справедливо.

На окремих спеціальностях, які будуть важливі для держави, залишать 100% державне замовлення. Це можуть бути вчителі, медики, енергетики тощо. Кошти, які держава надаватиме вступнику, залежатимуть від його результатів НМТ. Розмір гранту та порядок надання коштів визначатиме уряд. Пільговики матимуть гарантоване право на отримання коштів на навчання.

  • Свобода вибору для вступника

Вступникам також нададуть більше свободи щодо вибіркових предметів. Вступ при цьому буде можливий на галузь з можливістю обрання своєї спеціальності. Студенти вибиратимуть самі, скільки їм вчитися, які саме предмети цікаві й навіть зможуть змінювати спеціальність після 1 – 2 років навчання. При цьому студенти за контрактом можуть регулювати термін навчання. Наприклад, пришвидшити навчання й завершити бакалаврат за 3 роки замість 4. Чи навпаки – здобути ступінь за 6 років. Ці зміни набудуть чинності з нового навчального року.

  • Скорочення кількості викладачів та зміна оплати праці

У МОН також заявили, що на сьогодні в Україні забагато викладачів. З 2024 року МОН змінить принцип фінансування вишів. Кращим ЗВО додадуть кошти. Університети самі їх розподілятимуть. Більшу зарплату отримуватимуть ті викладачі, яких вибирають студенти або ж які мають хороший науковий доробок.

  • Стипендію надаватимуть обраним

Міносвіти також планує змінити принцип нарахування стипендії студентам. У МОН вважають, що 1,7 тисячі гривень, а з 2024 року – 2 тисячі гривень стипендії – це популізм. Так, стипендії залишать тим майбутнім фахівцям, кого держава замовляє, кому покриває 100% їх навчання, хто погодиться на перше гарантоване місце роботи й потребує цієї стипендії. При цьому розмір соцвиплат збільшать. Також можуть скасувати виплати тим студентам, які виїхали за кордон.

  • Зміна ректорів

У 2024 році має відбутися і велика поколінна зміна у керівництві вишів, адже завершується другий термін контракту у багатьох ректорів. Так, у нашій державі є чимало вишів, де ректор перебуває на своїй посаді 10 – 20 років. Цьогоріч у МОН також планують створювати додатково дієві наглядові ради при ЗВО.

  • Курс військової підготовки у вишах

Міносвіти також планує запровадити у ЗВО пілотні військові кафедри. Вони відповідатимуть за базову військову підготовку усіх хлопців та охочих дівчат з вересня 2024 року. Спеціальність можна буде здобути, пройшовши курс тактичної медицини, базової стрільби тощо. Пілотні проєкти почнуть працювати з нового навчального року. Зауважимо, що систему військової освіти трансформують за стандартами НАТО з 2026 року.

На сьогодні студенти денної та дуальної форми навчання мають відстрочку від мобілізації. Так само і викладачі. Якщо парламент погодить новий законопроєкт чи зміни до закону про мобілізацію, то надаватимуть відстрочку від мобілізації тим студентам-чоловікам, які вступають на вищий рівень освіти, ніж мають. До прикладу, якщо у вас є диплом бакалавра, а вступаєте на магістратуру, чи диплом магістра і вступаєте в аспірантуру.

У 2024 році випускники шкіл втретє складатимуть спрощений через повномасштабну війну варіант ЗНО – НМТ (національний мультипредметний тест). У січні МОН має оприлюднити умови прийому до закладів вищої освіти України. Однак основні зміни для абітурієнтів вже анонсували. Зокрема, такі:

  • у 2024 році абітурієнти вступатимуть до вишів за результатами НМТ;
  • результати мультитесту будуть потрібні і для вступу на творчі спеціальності;
  • мультитест міститиме вже 4, а не 3 предмети;
  • обов'язковими будуть українська мова, математика та історія України;
  • до вибіркових додадуть також українську літературу та географію;
  • НМТ відбуватиметься протягом одного дня з міркувань безпеки;
  • основна сесія мультитесту розпочнеться у травні.

Торік очільник МОН Оксен Лісовий анонсував значні інвестиції у наукові розробки в Україні. Кошти скерують на актуальні дослідження та підтримку молодих вчених. Також уряд планує реформувати Національну академію наук.

У 2024 році має нарешті запрацювати освітній застосунок Мрія, який презентували 1 вересня 2023 року. Він допомагатиме дитині, батькам і вчителям ефективніше орієнтуватися у навчальному процесі. Також міститиме інформацію про освітні програми, курси, відеоматеріали, позашкільні активності, олімпіади, гуртки учня. А також – бібліотеку контенту, який потрібний конкретній дитині.

застосунок Мрія
Застосунок Мрія / Скриншот з відео, опублікованого на сайті Президента України

Верховна Рада у цілому має ухвалити законопроєкт про застосування англійської мови в Україні. Англійська стане однією з мов міжнародного спілкування у нашій державі. Для держслужбовців її знання стане обов'язковим. Також уряд має намір запустити в Україні всеосяжну і доступну програму з вивчення англійської мови. Вона буде відкрита для усіх, незалежно від фінансового стану чи місця проживання.

Тож чи втілить Міносвіти усі ці масштабні задуми у життя і як саме, та чи будуть вони справді дієвими для української освіти, дізнаємось протягом 2024 року.