Створення і шокуючі параметри "Дори"
Після Першої світової війни розвиток німецької артилерії був обмежений положеннями Версальського договору. Німеччині заборонялось мати зброю калібру, який би перевищував 150 міліметрів, а також створювати будь-які протитанкові зенітні установки.
До теми: Неординарний винахід авіації: чому літак BV-141 розчарував Німеччину
Проте вже в 1936 році Адольф Гітлер віддав наказ на проєктування надпотужного обладнання, за допомогою якого він планував знищити французьку лінію укріплення Мажино та бельгійські прикордонні форти. Тож на заводі фірми "Крупп" було створено легендарну гармату, яка отримала милозвучну назву "Дора".
Розробкою нового німецького військового обладнання керував конструктор Еріх Мюллер.
Параметри "Дори" вражали:
- калібр – 813 мм,
- довжина дула – 32 метри,
- снаряди важили від 5 до 7,5 тонн,
- мінімальна відстань стрільби сягала 25 кілометрів,
- окремі снаряди могли пролітати відстань 45 кілометрів,
- загальна довжина обладнання була 50 метрів,
- цей військовий витвір важив 1448 тонн,
- міг здійснювати 3 вистріли за годину.
Гармата "Дора"
Для обслуговування технічного гіганта було необхідно півтори тисячі навчених осіб. Снаряди "Дори" залишали після себе величезні кратери, які сягали 10 метрів у діаметрі й стільки ж у глибину. Проєктування та будівництво зброї, яка наводила жах одним лише виглядом, зайняло 5 років.
"Дора" не знадобилася Гітлеру і була відправлена в Крим
"Дора" не знадобилася Гітлеру для запланованих цілей, оскільки до 1941 року лінія Мажино, а також укріплення Бельгії та Чехословаччини вже були в його розпорядженні. Тож у лютому 1942 року гармату направили в Крим. Там "Дору" мали використати для обстрілу укріплень Севастополя. Саме обладнання транспортували в розібраному вигляді. Окрім гігантських деталей, залізничними шляхами перевозили два 110-тонних мостових крани, які були необхідні для подальшого збору гармати.
Читайте також: Бомбардування Дрездена: страшна атака, яка знищила тисячі життів і перетворила місто на руїни
Після досягнення пункту призначення "Дору" збирали ще впродовж декількох тижнів. Окрім необхідної численної кількості військових, які обслуговували обладнання, до гармати завжди був прикріплений цілий батальйон охорони. У Криму ж задля захисту артилерійського гіганта додали ще групу військової поліції. Засідку "Дори" прикривали зі всіх сторін, повітряний простір над нею також патрулювали.
Позицію "Дори" повністю обладнали аж до кінця червня 1942 року, її місце дислокації було розташоване за 20 кілометрів від Севастополя. Для переміщення машини використовували два потужні дизельні локомотиви.
Використання і знищення гігантської гармати
Із історії оборони міста відомо, що в періоду від 5 до 17 червня за допомогою "Дори" було здійснено 48 вистрілів. Проте, відповідно до мемуарів воєначальника Третього Рейху Еріха фон Манштейна, тоді вона випустила 80 снарядів. Але німецьку гармату швидко засікли, і радянські льотчики завдали бомбового удару, унаслідок чого було пошкоджено енергопоїзд, тож німцям довелося прибрати "Дору" в тил.
Цікаво: Міг стати еліксиром молодості, але вибухнув: хто винайшов і як застосовували порох
Загалом використання гігантського обладнання не дало очікуваних німецькою армією результатів. За допомогою "Дори" вдалося вдало поцілити лише раз, тоді через потрапляння снаряду вибухнув склад радянських боєприпасів, який розташовувався на глибині 27 метрів.
Після захоплення Севастополя гармату відправили під Ленінград, проте під час проведення операції з прориву в місто "Дору" поспіхом евакуювали в Баварію. А у квітні 1945 року, коли почали наближатися американські війська, гармату знищили.
Візуалізація гармати "Дори" у грі World of tanks
Згодом німецькі конструктори намагалися осучаснити "Дору" та вдосконалити дальність вистрілів снарядів, щоб використовувати гармату на західному фронті. Проте ця розробка так і завершилася на етапі конструювання.
"Абсолютно марний витвір мистецтва"
Правління Третього Рейху та німецькі конструктори часів Другої світової війни неодноразово дивували світ своїми військовими розробками, переважно акцент робили на величині обладнання. "Дора" була лише однією із численних масштабних проєктів вермахту.
Читайте також: Третій Рейх зазнав величезних збитків: деталі легендарної британської атаки
Ефективність гігантської зброї й досі викликає багато суперечок. Більшість дослідників схильні вважати, що "Дора" аж ніяк не виправдала свої велетенські розміри та затрачені на її виготовлення кошти. Про знамениту гармату неоднозначно відгукувалися й тогочасні члени правління Німеччини. Так начальник Генерального штабу сухопутних військ полковник Франц Гальдер під час розповіді про це диво військової техніки назвав "Дору" "справжнім витвором мистецтва, проте, абсолютно марним".