Читайте також: Кабмін підняв ціну на газ для споживачів

Подорожчання газу для потреб населення в уряді називають неминучим. Це – ключова вимога Міжнародного валютного фонду. Не виконати її – означає не отримати міжнародну фінансову допомогу. Але навіть якщо відмовитись від грошей МВФ – це все одно не вбереже нас від подорожчання газу. Натомість приведення тарифу на газ до європейського і світового рівня сприятиме євроінтеграції України і обіцяє переваги у майбутньому.

Читайте також: Україна домовилась з МВФ про ціну на газ, – глава "Нафтогазу"

Ціну на газ в Україні піднімуть: дивіться відео

Газ і вимога МВФ

Усі можливі альтернативи підвищенню тарифів є значно гіршими, як для держави загалом, так і особисто для рівня життя кожного громадянина, – запевнив у коментарі 24 каналу заступник керівника Стратегічної групи радників з підтримки реформ (SAGSUR) Павло Кухта. Гроші МВФ Україні потрібні для уникнення дефолту та економічної кризи у нинішній період пікових боргових виплат: протягом 2018-2020 років виплати за зовнішнім державним боргом становитимуть близько $18,5 млрд. Альтернативи всього дві: жорсткий дефіцит бюджету – понад 100 мільярдів гривень, або дефолт.

Дефіцит бюджету означатиме повне згортання державних інвестицій. Подобаються нові дороги? Забудьте про них і насолоджуйтеся звичними поїздками по марсіанському пейзажу. Також буде значне скорочення заробітних плат в бюджетному секторі та соціальних виплат. Приватний бізнес очікує економічний спад внаслідок різкого зниження споживчого попиту та значне погіршення і так вкрай поганих державних послуг. Поліція, "швидка" – зачекайте, що буде, коли в них закінчаться гроші на бензин. Ще гірше – скорочення видатків торкнеться оборонного сектору, а це ризик елементарно програти у війні на сході,
– пояснив Павло Кухта.

Дефолт зачепить усіх – через глибоку девальвацію, долар по 40 чи й 50, стрибок інфляції – десятки відсотків додаткового зростання цін, зростання безробіття. За словами експерта, після кризи 2014-го безробіття серед молоді зросло на третину і лише зараз почало спадати.

Читайте також: Дефолт і кінець світу: що треба знати, щоб не панікувати

Ви спитаєте – звідки взялися ті великі борги, за якими зараз розраховується Україна? Кухта пояснив – причина не у реформах після 2014 року і навіть не у війні на Донбасі. Борги накопичені, в основному, у період 2009-2013 – якраз як спосіб відкласти незручні для тодішніх еліт реформи: земельну, приватизацію, дерегуляцію, і в тому числі – реформу газового ринку, елементом якої є підвищення тарифів.

Ринок газу і для чого він потрібен

Президент Асоціації "Енергоефективні міста України", енергетичний експерт "Реанімаційного пакету реформ" Святослав Павлюк у коментарі 24 каналу пояснив: подорожчання газу потрібне, щоб Україна створила ринок природного газу. Саме відсутність цього ринку не дає можливості запустити в роботу нормальні економічні моделі, бізнесові стосунки між споживачами і постачальниками на цьому ринку. Саме для цього підвищення тарифів на газ вимагає і МВФ: щоб Україна створила ринок газу, стала повноцінним учасником європейського і світового ринку. Адже наша держава, в тому числі – має свій газ.

Ми в процесі державного регулювання цін догралися до того, що власне українське видобування газу скоротилося від 70 мільярдів кубометрів у 70-х роках до 16-17 мільярдів за минулий рік. Це означає, що усі ці роки нам не вистачало грошей на підтримку свердловин у робочому стані, на їхнє обслуговування, та на нові свердловини. Коли ми продаємо свій газ дешевше, ніж він мав би коштувати на світовому ринку – це вбиває економічну модель його видобування. Відповідно, маємо зростання імпорту газу, потребу у валюті,
– пояснив Святослав Павлюк.

Щодо внутрішнього ринку газу – ми сьогодні як споживачі не можемо вибирати між постачальниками газу. На єдиного постачальника газу – "Нафтогаз України" – покладені спеціальні обов'язки, постанова Кабінету Міністрів, і він продає його за зниженою від ринкової ціною. Коли ми перестанемо регулювати ціну на газ – з'явиться можливість у людей купувати його у різних постачальників. Між цими постачальниками з'явиться конкуренція. І це вже будуть ринкові відносини, за яких рівень цін виросте. Але періодично він зростатиме і падатиме. І, принаймні, ми перестанемо перейматися щорічним зростанням ціни на газ. Найменш захищені верстви населення, тих, хто не може на себе заробити, уряд підтримає субсидіями.

Читайте також: Чому Кабмін вирішив відтермінувати підвищення цін на газ: пояснення експерта

Натомість, відзначив експерт, ми перестанемо витрачати гроші бюджету і безкінечно дотувати газ. Сьогодні через "спеціальну", занижену ціну на газ 100% населення України отримує таку собі "субсидію" першого рівня від держави. Другий рівень – індивідуальний, для субсидіантів.

Святослав Павлюк також акцентував: в уряду немає "хорошого" виходу. Залишити газовий тариф, як є, – значить втратити міжнародну фінансову допомогу. Підняти ціну – втратити політичну підтримку населення.

Але матимемо: або газ по 12 (умовно) і долар як є зараз, або – ціна на газ та ж сама, але – втрата фінансової допомоги, долар по 40-50, і – все одно подорожчання газу, бо він імпортний, а отже його вартість все одно буде перерахована в доларах,
– констатував експерт.

Щоб ситуацію змінити, потрібно: запустити ринкові відносини, допомогти субсидуванням тим, хто сам собі допомогти не може, а також – потрібні масовані програми енергоефективності, скорочення потреб газу і тепла в будинках.

Які виклики і до чого готуватися

Коли цифра вартості газу "полізе" вгору, зросте і вартість тепла. Цифри у платіжках зростуть, витрати на домогосподарства зростуть, частина людей матиме більше ніж 15% витрат на комуналку, тому збільшиться кількість субсидіантів в наступному році.

Але збільшення доходів від газу значить збільшення доходів у бюджет. Тому ефект збільшення витрат на субсидії буде тимчасовим – вже наступного року він буде компенсований додатковими надходженнями від підвищеного тарифу. Так, заплатять за це фінансово спроможні українці. Знову. Але поява ринку газу дає шанс на те, що його можна буде контролювати. А не "заливати" гроші за газ у кишені монополістів, що ми благополучно робимо останні десятки років. Інше питання, що підвищення тарифу не означатиме автоматично створення ефективного ринку газу. Навпаки, за створення його ще доведеться "повоювати". Як це відбувається з антикорупційною реформою, наприклад.

Ще одна проблема, на яку вказав Святослав Павлюк – такі речі як підвищення тарифу треба робити заздалегідь, щоб міста, які встановлюють тарифи на тепло на підставі тарифу на газ, могли за повною процедурою провести це перерахування на місцях: опублікувати проект рішення, зібрати зауваження, оголосити проведення громадських слухань, провести їх, врахувати позиції сторін, провести засідання ради чи виконкому, затвердити рішення про новий тариф. В нормальному циклі ця процедура може займати до 2 місяців. А якщо ми зайдемо в опалювальний сезон з новою ціною на газ від 1 жовтня, то міста зможуть сформувати тариф на тепло у своїх, переважно, комунальних підприємствах, на кінець листопада. Отже, теплокомуненерго отримуватимуть газ уже за вищою ціною, а продавати тепло будуть – за нижчою, що означатиме збитковість для них і борги вже на старті опалювального сезону.

Але і проблема теплокомуненерго – теж тимчасова, поступово ситуація вирівняється. Хоча варто пам'ятати: причиною всьому – затягування рішучих дій, "загравання" з електоратом. Таке ж саме, яке свого часу загальмувало реформи і призвело до нинішньої ситуації з боргами, відсутністю ринку газу, тож тепер МВФ змушений "гнати" наших політиків до євроінтеграції.

Читайте також: Подорожчання газу – неминуче, – Гройсман