Генерал армії, колишній голова Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж в ефірі 24 Каналу пояснив, що у Дональда Трампа тут є власний розрахунок. За його словами, сам Лукашенко теж бачить у цьому шанс, який може знадобитися йому у критичний момент.

Дивіться також "Цирконів" прилітатиме менше: наскільки цінною для росіян була "Бастіон-М", яку знищили ЗСУ

Трамп хоче приручити Лукашенка

Маломуж пояснив, що Сполучені Штати часто намагаються вибудувати окремі моделі контакту з авторитарними лідерами і втягнути їх у власну орбіту впливу. Так Вашингтон пробував діяти і раніше, коли шукав підхід до Ірану чи Північної Кореї. З Путіним, за його словами, така схема не спрацювала, тому тепер у Білому домі бачать інший варіант у Лукашенкові.

Трамп вирішив також приручити ще одного диктатора, який дійсно готовий йти до співпраці. А Лукашенко на це ведеться,
– пояснив Маломуж.

Він вважає, що для Трампа Лукашенко виглядає більш зручним для такої гри, бо той не почувається настільки впевнено, як Путін. Білоруський правитель багато років працював у зв'язці з Росією, допомагав їй і в економічному, і в оборонному плані, але водночас бачить ризик, що Москва може послабшати. Саме тому Лукашенко шукає для себе запасні опори й уважно дивиться на будь-які сигнали із Заходу.

Лукашенко бачить, що можуть бути програш і Росія має впасти економічно, а впаде Білорусь, тому що буде в оточенні країн, які матимуть чіткі претензії і повну ізоляцію. І, зрозуміло, треба себе спасати,
– наголосив генерал армії.

За його словами, у Вашингтоні це теж розуміють і намагаються затягнути Лукашенка в особистий контакт, через який ним буде легше впливати. Саме звідси і з'являються жести назустріч, послаблення та спроби показати білоруському правителю, що для нього залишають відкриті двері.

До слова: у США вже кілька місяців обговорюють можливість запросити Олександра Лукашенка на зустріч із Дональдом Трампом у Білому домі або в Мар-а-Лаго. Про остаточне рішення не йдеться, але у Вашингтоні підтверджують, що працюють над цим напрямком. Паралельно США домагаються звільнення білоруських політв'язнів і пов'язують подальше послаблення санкцій із зміною поведінки Мінська.

Лукашенко шукає собі запасний вихід

Лукашенко давно намагається не замикатися лише на Росії й шукає для себе інші опори на випадок, якщо ситуація для Москви піде вниз. Саме тому він раніше тягнувся і до Сі Цзіньпіна, і до Реджепа Ердогана, намагаючись вибудувати коло партнерів, які зможуть прикрити його в критичний момент. Уся ця активність зводиться до одного: Лукашенко хоче мати аргумент, чому його не варто остаточно відрізати після можливого ослаблення Росії.

Він спочатку кинувся до Сі Цзіньпіна, до Ердогана. На випадок, якщо Росія програє, мають бути захисники й партнери, які скажуть: давайте Лукашенка не чіпати,
– пояснив Маломуж.

Водночас білоруський правитель намагається продати Заходу образ людини, яка нібито постійно закликає до переговорів і мирного врегулювання. Але саме така поведінка дозволяє йому зберігати для себе простір, у якому можна торгуватися і шукати нові гарантії.

Він же постійно закликав до переговорів, хоча допомагав Путіну. Риторика звучала цинічна, прямо скажу, блюзнірська, але звучить,
– наголосив генерал армії.

Тому спроба зблизитися зі США для нього не виглядає випадковою. Це частина тієї самої лінії, де Лукашенко намагається завчасно підготувати собі варіант виживання, якщо стара опора в особі Росії перестане гарантувати йому безпеку.

Що відомо про контакти США з Лукашенком?

  • Павло Латушко каже, що Лукашенко використовує звільнення політв'язнів як інструмент торгу зі США. За його словами, режим не зупиняє репресій усередині країни, але водночас намагається домогтися зняття санкцій і просунути для себе вигідні економічні рішення, зокрема в темі калійних добрив і "Бєлавіа".

  • Окремо Латушко звертає увагу, що Білорусь не відмовляється від тиску на Євросоюз через міграційну кризу. У Литві стверджують, що Мінськ готує мігрантів у спеціальних таборах до сутичок із прикордонниками, а потім перекидає їх до кордонів Польщі, Литви й Латвії. За словами Латушка, це давня і свідома практика білоруського режиму.

  • Історія з можливим візитом Лукашенка до США впирається не лише в бажання Вашингтона, а й у залежність Мінська від Кремля. Латушко наголошує, що Лукашенко не є самостійним гравцем і не може робити кроки такого рівня без огляду на позицію Володимира Путіна. Крім того, для нього така поїздка пов'язана з особистими ризиками, тому він, імовірно, вимагатиме від США гарантій безпеки.