Війна США та Ізраїлю проти Ірану, безпорадність успішних країн Близького Сходу проти іранських обстрілів, спровокована атаками та блокадою Ормузької протоки криза на ринку енергоносіїв, а особливо гнів Дональда Трампа на адресу європейських партнерів по НАТО активізували дискусію щодо спроби вторгнення Росії до Європи.

Каталізатором виступив німецький таблоїд Bild, який оприлюднив карту потенційної операції росіян в Балтії та заявив, що до початку війни можливо залишилися тижні.

Все це та багато іншого ставить гостре питання – а чи готова Європа до відкриття нового фронту? У цьому 24 Каналу допоміг розібратися політолог, керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович.

Читайте також У Литві впав невідомий дрон: у Збройних силах країни озвучили перші деталі

20 березня 2026 року президент США Дональд Трамп написав емоційний твіт, сповнений образи на європейських союзників по НАТО.

Без США НАТО — ЦЕ ПАПЕРОВИЙ ТИГР! Вони не захотіли долучитися до боротьби, щоб зупинити Іран, який прагне отримати ядерну зброю. Тепер, коли ця боротьба ВИГРАНА у військовому плані, причому для них це не несло майже ніякої небезпеки, вони скаржаться на високі ціни на нафту, які змушені платити, але не хочуть допомагати у відкритті Ормузької протоки – це простий військовий маневр, який і є єдиною причиною високих цін на нафту. Для них це так легко, з таким незначним ризиком. БОЯГУЗИ, і ми це ЗАПАМ'ЯТАЄМО,
– Трамп буквально накричав на європейських союзників по НАТО.

Трамп прямо назвав НАТО "паперовим тигром", а також пообіцяв не забути образу. А як він не забуває – ми всі добре знаємо. Пізніше Трамп відволікся на святкування смерті (саме так, – 24 Канал) свого давнього ворога – Роберта Мюллера, але питання залишилися.

Також нині (а декому і з лютого 2025 року) вже цілком очевидно, що Європа тепер не може розраховувати на допомогу США, як і раніше, і потенційно нині фактично лишається сам на сам з Росією. Остання, звісно, наразі дуже сильно зав'язла в Україні, втративши значні ресурси, але при цьому Путін продовжує наполягати на "можемо повторити".

Керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович у розмові з 24 Каналом не виключає сценарій нового повномасштабного вторгнення Росії, але підкреслює, що цей план не має нічого спільного з раціональністю.

Ігор Рейтерович

політолог, керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку

Це можливо. Але за однієї умови: чи дійсно у росіян є на це ресурси… Але для Росії це буде просто катастрофа з погляду подальших подій і відновлення в майбутньому в співпраці з Європою… Зараз ми бачимо бажання взяти Європу на слабо: вони там відреагують чи ні. І відповідь на це питання 50/50, а це дуже багато. Навіть для Росії. Тобто якби там було 90 на 10 чи хоча б 80 на 20, що не відреагують, одна історія. А тут 50 на 50.

Минулого року 24 Канал аналізував можливі варіанти атаки Росії проти Європи. Тоді ж були визначені декілька найбільш небезпечних ділянок:

Це можуть бути "точкові операції", або одночасні дії на різних напрямках. Росія таке любить й саме так атакувала у 2022 році Україну.

Такий план, до речі, публікує німецький таблоїд Bild на минулих вихідних. Можна по-різному до цього ставитись, але це те саме видання, що понад 4 роки тому оприлюднило план повномасштабного вторгнення Росії проти України.

До теми Путін готується повторити сценарій "ДНР" для однієї з країн ЄС: Bild попередив про нову загрозу

З іншого боку, в Європі вже настає час шашликів – можна думати й про них. Втім, навіть у 2022 році це була метафора для відведення уваги.


За повідомленнями джерел видання Bild, підготовка Росії до вторгнення до Європи перебуває на завершальній стадії. Напад може статися в найближчі 1 – 2 місяці / Інфографіка – Bild


Та сама інфографіка 2022 року, в яку не хотілося вірити / Bild

До цього можна додати варіант посилення гібридних атак і масового нальоту "Шахедів" по всій Європі. А після розміщення на теренах Білорусі ядерних зарядів і завезення туди ж балістичних ракет під назвою "Орешник" (бо вони в Білорусі навіть за характеристиками точно не про удари по Україні) можна припускати, що умовні атаки на Сувальський коридор – це лише прелюдія.

А далі може бути атака в глибину Польщі з метою спровокувати велику хвилю біженців, що паралізує спротив й примусить європейців сісти за стіл переговорів, повторюючи контури пактів кінця 1930-х.

Рейтерович у розмові про інсайди німецьких журналістів надає перевагу логіці та здоровому глузду, тому вважає паніку навколо публікації Bild навмисно спровокованою.

Ігор Рейтерович

політолог, керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку

Публікація Bild – таке своєрідне ІПСО, спроба взяти в інформаційному плані на слабо, тому ця інформація з Bild нині росіянами активно поширюється. Вони знову почали на своїх пропагандиських каналах говорити про Сувальський коридор і "Литву за три дні".

При цьому експерт певен, що росіяни самі в це ІПСО не вірять, а лише намагаються залякати Європу.

Ігор Рейтерович

політолог, керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку

Якби не війна проти України, ймовірність була б дуже високою. Тому що Путін хотів би, мабуть, піти (або вляпатися) як людина, яка мала конфлікт з НАТО й вийшла після цього переможцем. А для Росії перемога – це коли НАТО тебе не роздовбає у відповідь: "Я, типу, там захопив якусь частину території Європи й НАТО нічого не зробило. Ми потім домовилися про мир. І тут у нас, типу, перемога, сатисфакція за Холодну війну". Але я просто не бачу можливостей у Росії з ресурсного погляду це зробити. І це виглядає ще більшою авантюрою, ніж те, що вони зробили, наприклад, проти України.

Попри певний скепсис, варто, мабуть, визнати, що апокаліптичні сценарії дійсно нині не виглядають неможливими, але просто зараз Україна виграє ціною страшних жертв час для Європи. Натомість Європа не має відпочивати, насолоджуватися мирним життям, а мусить готуватися до великої війни, яку її власна розвідка вже відкрито прогнозує на умовний 2030 рік.

Не можна сказати, що європейці не готуються.

  • Ми бачимо суттєві зростання воєнних бюджетів, повернення в деяких країнах воєнного призову та дискусію щодо цього в інших державах.
  • Бачимо активні фортифікаційні роботи на східному фланзі НАТО й навіть морські операції проти кораблів "тіньового флоту".
  • Ми бачимо спільні навчання з Україною – на землі, на суходолі та в повітрі.

Але також ми бачимо, що під час цих навчань європейці зазвичай демонструють безпорадність проти українців, які мають реальний бойовий досвід. Бачимо впертість генералів, які не бажають воювати по-новому й сподіваються на свою перевагу в високотехнологічній зброї, переконуючи всіх, що українські дрони – це дешева вимушена заміна якісних сучасних озброєнь від безвиході.

Бачимо паніку польської авіації, яка щоразу переживає "чергову важку ніч" від того, що десь на захід України залетіли російські дрони. Натомість у себе в Польщі місцеві військові не бачать ані російську ракету, яка пролетіла пів країни, ані супутник, що падає з космосу та стає несподіванкою для ППО.

Те саме сталося у 2025 році з "невідомими дронами", які росіяни запускали зі своїх танкерів, щоб стежити за воєнними об'єктами по всіх Європі. Безкарно стежити. А перед цим ще були численні диверсії на воєнних і стратегічних об’єктах, кібератаки, політичні вбивства тощо. Чи була готова до цього Європа, чи дала вона агресору адекватну відповідь?

До теми Інструктори ЗСУ були шоковані від того, як США збивають "Шахеди"

Схоже на те, що в разі чого європейські ППО будуть діяти, так само як і їхні американські колеги на Близькому Сході зараз. Ті самі, що вистрілюють по одній цілі по 8 дорогоцінних PAC-3 і втрачають радар ​​AN/FPS-132 за 1 мільярд доларів внаслідок атаки трьох "шахедів".

У цій ситуації питання ефективності та кількості тих самих дорогих і дуже технологічних засобів дуже швидко може стати руба й продемонструвати повну безпорадність.

Ще одна проблема – питання єдності. Нині ЄС фактично паралізований через саботаж прем'єра маленької Угорщини, який вже давно не приховує, що діє в інтересах Росії – головного ворога ЄС. Підлеглі Орбана, насамперед міністр закордонних справ Петер Сійярто – відкрито шпигує на користь росіян на зустрічах європейських лідерів.

Недавній Саміт ЄС в Брюсселі – це черговий і дуже ганебний доказ безпорадності. І не можна сказати, що Європа цього не розуміє, але нічого не може зробити. І це прямо впливає і на Україну, і на неї саму. Бо 90 мільярдів для України, які нині заблоковані Угорщиною, це також і відстрочка для Європи від війни з Росією. Це очевидно, але ніхто нічого не може (чи не хоче) зробити.

Те саме відбувається на рівні НАТО. І хоча там немає прямого права вето, яким зловживає Орбан у ЄС, в Альянсі також діє правило консенсусу, що має влаштовувати всіх. Відповідно маємо недолугу бюрократію, яка, може, непогана для мирного часу, але геть провальна для теперішнього.

До теми Хто такий новий командувач сил НАТО Гринкевич і що казав про Україну

Тому слова Трампа про "паперового тигра" – на жаль, можуть бути правдою. Єдине, що він забуває, що винні в цьому він і його країна. Трамп забуває, що американський генерал нині очолює збройні сили Альянсу, тому, коли він надсилає прокльони НАТО, то здійснює Friendly Fire, бо найбільше розвалюють Альянс саме США.

Нова доктрина міжнародної політики США, оприлюднена в грудні 2025 року і вже неформально названа Доктрина Монро 2.0 або навіть Доктрина Донро – це пряма декларація плану розвалити НАТО та знищити єдину Європу, фрагментувавши ЄС на маленькі шматки, яким можна буде нав’язати свою волю і диктувати умови. Як торгові, так і оборонні.

На диво, такі самі плани має щодо Європи Росія. Наприкінці 2021 року Путін висунув Європі та США, зажадавши відхід НАТО на кордони 1999 років. Тобто повернення у фактичну сферу інтересів Росії не лише країн Балтії, але й всіх колишніх радянських сателітів в Східній Європі. Саме відмова США та Європи від ультиматуму стала приводом для нападу на Україну.

Тож фактично нині Трамп і Путін роблять спільну справу. Може, це і є той самий зловісний "Дух Анкориджа". Приблизну відповідь, що буде робити Європа, коли на неї полетять російські "шахеди", ми можемо уявити.

Тут 2 базових варіанти:

  • або вразливість, яку США показали на Близькому Сході в березні 2026 року, та подальша нерішучість в стилі "бо Путін нападе";
  • або рішуча відповідь з масованим початковим залпом в 150 – 200 ракет Storm Shadow за один раз, який відкине Росію в кам'яний вік.

А от, що тоді будуть робити Сполучені Штати – ми не знаємо. Бо це може бути й занепокоєння, і грізний твіт. Може бути дійсно реальна допомога. А може бути й висадка морпіхів США в Гренландії та на Азорських островах. З подальшою їхньою окупацією й анексією.

Це дійсно схоже на конспірологію й Ігор Рейтерович такий варіант відкидає, наводячи цілком справедливі аргументи.

Ігор Рейтерович

політолог, керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку

Очевидно, що деякі дії Трампа йдуть на користь Росії. Але це супутній ефект і, судячи з реакції Росії, вони самі в шоці й самі цього не очікували. Вони самі не вірять (в напад на Європу, – 24 Канал). У них в деяких моментах мета Росії та США дійсно збігається, але не повністю. Бо Путін хоче, щоб Європа була ніяка, повністю розбита, розвалена і, відповідно, він міг робити в Європі все, що хоче. Але Трампу треба Європа не ніяка, йому треба Європа, яка є ринком США. Тому що для нього це головний торговельний партнер. Так, йому треба Європа ослаблена, але вона повинна бути проамериканська. Тому що він збирається і далі їм продавати все, що вони продають, і мати її за найбільший ринок. І в них тут принципова розбіжність.

Також експерт наголошує на потужності європейських сил НАТО, які навіть без США та "ядерної парасольки" можуть зробити Росії дуже боляче.

Ігор Рейтерович

політолог, керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку

Росія може запустити ракети або "Шахеди". Але це ж оголошення війни. І отут є один дуже важливий нюанс. Як би ми там зараз не ставилися до НАТО, але в Альянсу просто колосальна перевага над Росією в плані, по-перше, літаків, причому набагато якісніших, ніж у Росії, і ракет, які накопичені у всіх країн НАТО і які стоять на озброєнні їхніх повітряних сил. І тому якщо ми уявляємо, що росіяни запускають "Шахеди" та ракети, наприклад, по Латвії, Литві, Естонії, то НАТО відреагує. Вони дадуть відповідь. І вона для Росії буде катастрофічною, тому що росіяни просто фізично не зіб'ють і третину того, що буде летіти.

Полетять Storm Shadow і Scalp. Зараз їх запускаємо лише ми в дуже обмеженій кількості. Вони ж їх практично не збивають. А уявіть, що їх летить, наприклад, 150 штук. НАТО торік проводило величезні навчання, де були залучені літаки. І там колосальні показники. Там різниця в десять разів із Росією. Просто один залп теоретично може Росію поставити на коліна... У них є такий потенціал. Чисто ракетний. Тому починати таку історію для Росії це теж самогубство.

Говорячи про майже оруелівський воєнний союз США та Росії, ми базово думаємо, що це фантастичний сценарій? Але згадайте Велику Британію, влада якої була переконана, що поступки Гітлеру зроблять нову велику війну неможливою. Тоді над Черчиллем, який раз по раз ставив риторичні "А що буде якщо…", відверто насміхалися.

У підсумку війна стала реальністю і Британія не отримала нічого, крім крові, важкої праці, сліз і поту. Це була ціна, яку довелося заплатити Європі, яка так довго уникала війни та не бажала її.

Нині європейці так само не хочуть воювати. Їх можна зрозуміти. Але вони мають зрозуміти також, що воювати хоче Росія та її лідер Володимир Путін. А росіяни готові не лише воювати, але й вмирати (це вони доводять нині в Україні). А також вбивати, руйнувати та знищувати.

Відомий український блогер Валерій Пекар нещодавно у себе на фейсбуці написав, що нині Росія має чудову можливість для нападу на Європу. 24 Канал звернув увагу на цей допис і навіть розмістив у себе в розділі "Колонки".

До теми Третя світова війна вже почалася? Як ми про це дізнаємося й що кажуть історики

З паном Пекаром можна сперечатися й вказувати не те, що в Росії нині немає стільки людей і техніки для атаки, порівнювати технічні можливості європейської частини НАТО та збройних сил Росії, годинами розповідати про переваги надсучасних літаків і ракет країн НАТО. Говорити про відсутність ознак створення ударного угруповання для вторгнення росіян до Європи. Все це дійсно так. Але Росії так само було не вигідно нападати й на Україну. Тому нині маємо зважати на всі варіанти.

На думку Ігоря Рейтеровича Трамп ніколи не піде на змову з Путіним щодо Європи, адже жодні можливі бонуси не переважать того факту, що він увійде в історію, як перший президент США, при якому Америка вдала, що її не існує в кімнаті. І тоді "паперовим тигром" буде він сам. Але, погодьтеся, мати за основну гарантію безпеки Європи людину, у якої в голові відбуваються дивні та незрозумілі речі, яка божеволіє побачивши Путіна та вочевидь має його за взірець, дуже великий та непередбачуваний ризик.