У цьому контексті польський міністр згадав про суперечки щодо Волинської трагедії. Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на Polsat News.
Дивіться також Провокація російських спецслужб, – Україна про акти вандалізму проти місць пам'яті в Польщі
Яку умову висунула Польща?
Владислав Косіняк-Камиш нагадав про свої попередні зауваження і заявив про випадки, коли нібито ім'я Польщі "було потоптане" або робилися спроби прославити українського політичного діяча Степана Бандеру.
Я вже багато разів це висловлював. Я казав, що якщо Україна не змириться з волинським геноцидом, якщо не буде ексгумації, не буде вшанування пам’яті, то немає жодних шансів на вступ до Європейського Союзу,
– заявив він.
Зараз в Україні та Польщі триває підготовка до нового етапу пошукових робіт, пов'язаних із жертвами Волинської трагедії. Поки що фахівці працюють у Тернопільській області та Львові, вихід на Волинь запланований пізніше.
Водночас, коментуючи рішення Кароля Навроцького ветувати закон про допомогу українцям, він сказав, що відмова у підтримці України, яка бореться проти агресії, суперечить інтересам безпеки польської держави.
Що відомо про вето Навроцького?
Нещодавно Кароль Навроцький скористався своїм правом вето проти запропонованих урядом поправок до Закону про допомогу громадянам України. Натомість виступає за власну ініціативу саме щодо працевлаштованих осіб.
На його думку, ці рішення відповідають інтересам польської національної спільноти та добрих відносин з Україною, які мають будуватися на засадах "справедливості, правди та проти російської пропаганди".
Повідомлялося, що відповідну ідею Навроцького палко підтримав колишній прем'єр Польщі Матеуш Моравецький. Він наголосив, що демонстрація "бандерівської символіки" – це злочин, "гідний найсуворішого засудження".
Також польський президент запропонував внести зміни до Кримінального кодексу країни, щоб класифікувати символ Бандери поряд з символами, пов'язаними з нацизмом і комунізмом, з чітким гаслом "зупинити бандерівщину".